Рішення

від 20.09.2010 по справі 2-946/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-946/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О.

при секретарі Жімбріу Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в твердій грошовій сумі - 6 000 грн. щомісяця, за період з жовтня 2008 року та до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на те що, ОСОБА_1, перебувала у громадянському шлюбі з ОСОБА_2. 25 квітня 1995 року від цих фактичних шлюбних відносин народився сина - ОСОБА_3.

При народженні дитини був зроблений відповідний актовий запис № 83 від 16 травня 1995 року, про народження ОСОБА_4.

27 серпня 2008 року позивачкою спільно з ОСОБА_2 було подано заяву про визнання батьківства №116/03-54 до другого відділу реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси, оскільки ОСОБА_2 забажав оформити документально своє батьківство, бо до того часу дитина була записана на прізвище матері.

На підставі зазначеної заяви було встановлено батьківство ОСОБА_2 щодо сина - ОСОБА_3 і про що було отримано свідоцтво про народження серії І-ЖД №149341 від 03 жовтня 2008 року.

Згода на визнання батьківства за ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 була надана позивачкою з тих підстав, що ОСОБА_2 пообіцяв добровільно надавати на дитину матеріальну допомогу та опікуватись подальшою долею дитини, оскільки їх син є інвалідом і потребує медичної допомоги лікарів, про що є консультативний висновок від 11.05.2006 року з Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. Медичні обстеження та часті звернення до лікарів є дуже витратними і позивачці одні дуже важко оплачувати всі рахунки стосовно лікування сина.

З часу народження сина, тобто з квітня 1995 року ОСОБА_2, проживає окремо, але деякий час в добровільному порядку приймав участь у вихованні дитини у вигляді дозволу на безкоштовне проживання в його квартирі позивачки з дитиною, при цьому всі комунальні витрати сплачувались позивачкою самостійно.

Згодом позивачка з сином змушені були виїхати з квартири ОСОБА_2 і винайти для проживання іншу квартиру, що призвело до додаткових витрати на оренду квартири, її облаштування. Крім того, син позивачки навчається у ліцеї і оплата навчання, репетиторів, також сплачується позивачкою самостійно.

ОСОБА_2 на теперішній час працює за кордоном і отримує щорічний дохід більше 60 000 доларів США на рік. За чотирнадцять років життя свого сина єдиними проявами батьківських відчуттів ОСОБА_2 та обов'язків щодо виховання сина та забезпечення йому достойних умов існування були дозвіл на

проживання в його квартирі та визнання батьківства. ОСОБА_2 добровільно надавати допомогу відмовляється.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Своє право на отримання матеріальної допомоги (аліментів) позивачка намагалась здійснити ще з народження сина, але в 2008 році наполегливо почала просити ОСОБА_2 надавати синові допомогу і хоч іноді приймати участь у його вихованні, але відповідач ухилявся від обов'язку утримувати дитину, брати участь в вихованні дитини, допомагати в грошовій або натуральній формі не бажає, та при виїзді за кордон, не повідомив адреси свого перебування за кордоном та засоби зв'язку.

Враховуючи вищенаведені обставини, з урахуванням витрат на навчання дитини, медичні огляди та консультації лікарів, забезпечення його ліками, продуктами харчування, одежею, відвідування розважальних установ і закладів для дітей, відпочинок та інших витрат, що нерозривно пов'язані з нормальним розвитком дитини його віку достатньою сумою для забезпечення нормального існування неповнолітнього ОСОБА_3 позивачка вважає суму в розмірі 6 000 гривень на місяць.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у ході судового засідання позовні вимоги позивачки визнав частково надав суду заперечення на позов згідно який, відповідач згоден виплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 701 грн. оскільки не має можливості сплачувати аліменти у розмірі на якому наполягає позивачка. При цьому представник відповідача зазначив, що згідно Форми ССА - 1099 - соціальні допомоги розмір соціальної допомоги ОСОБА_2 складає 5 904 доларів США в рік. Цей дохід являється повним. Іншого доходу у відповідача не має, так як ОСОБА_2 являється інвалідом та йому встановлено повне обмеження роботоспроможності. він тільки спроможний на канцелярську роботу. Крім того на утриманні у ОСОБА_2 знаходяться його неповнолітня донька ОСОБА_5, неповнолітня ОСОБА_6, неповнолітня ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_8, що підтверджується випискою з реєстраційного листа центра по пільгам та тяжко хворий батько ОСОБА_9

Вимоги позивачки щодо стягнення аліментів з жовтня 2008 року та її посилання на той факт, що вона своє право на отримання матеріальної допомоги намагалась здійснити, ще з дня народження сина та не могла розшукати відповідача являються неправдивими, так як гр. ОСОБА_1 з дня народження сина мешкала в квартирі ОСОБА_2О, за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 29/3. кв. 76. Хоча на той момент проживання, відповідач ще не визнав факт батьківства та з вказаної квартири позивачка пішла самостійно. Відповідач постійно надсилав дитині одяг, взуття та надавав матеріальну допомогу. Неодноразово спілкувався з дитиною в результатом чого і стало визнання гр. ОСОБА_2 свого батьківства .

Суд, вислухавши пояснення, думку та доводи сторін по справі, свдків. дослідивши матеріали справи, надані та витребуванні докази, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підставу.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, перебувала у громадянському шлюбі з ОСОБА_2. Від цих фактичних шлюбних відносин 25.04.1995 року народився син - ОСОБА_4, про що свідчить актовий запис № 83, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області.

27 серпня 2008 року позивачкою спільно з ОСОБА_2 було подано заяву про визнання батьківства №116/03-54 до другого відділу реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси, оскільки ОСОБА_2 забажав оформити документально своє батьківство, бо до того часу дитина була записана на прізвище матері.

На підставі зазначеної заяви було встановлено батьківство ОСОБА_2 щодо сина - ОСОБА_3 і про що було отримано свідоцтво про народження серії І-ЖД №149341 від 03 жовтня 2008 року.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той з них хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розглянувши повно, всебічно, неупереджено та об'єктивно вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, враховуючи заробіток кожного з батьків неповнолітньої дитини, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника на утримані трьох неповнолітніх дітей та дружини, пристарілого батька суд прийшов до висновку встановити розмір аліментів на утримання ОСОБА_2 у розмірі 30% зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця до досягнення дитини повноліття .

Відповідно до Форми 88А- 1099 Положення про допомогу по системі соціального забезпечення розмір соціальної допомоги складає 5 904 доларів США в рік, що станом на 20.09.2010 року за офіційним курсом Національного Банку України (1 долар США - 7,9192 грн.) еквівалентно 47 309,3008 грн. Таким чином, 47 309,3008 грн. : 12 місяців = 3942.4417 х 30% : 100 = 1 183 грн. це грошова сума яка підлягає стягненню з відповідача щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3, починаючи з 27 серпня 2009 року и до досягнення дитиною повноліття - 25 квітня 2013 року.

З боку позивачки до суду не було надано жодного доказу, що спростовує твердження представника відповідача щодо стану здоров'я, та доходу відповідача.

Пояснення свідків ОСОБА_10. ОСОБА_11 що відповідач сам у приватних бесідах розповідав про багате життя, судом не приймається до уваги.

Представлені позивачкою докази про понесені витрати на утримання дитини, лише підтверджують факт понесених позивачкою витрат, але не доказують можливість їх оплати з боку відповідача.

Що стосується вимог позивачки про стягнення з ОСОБА_2 аліментів за період з жовтня 2008 року, суд вважає їх не обґрунтованими та документально не підтвердженими.

Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. В цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час. але не більш як за три роки.

Суду не було надано з боку позивачки документально підтверджених доказів щодо вжиття позивачкою заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливості їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 184. 185. 191 Сімейного Кодексу України й ст. ст. 7, 8. 10. 11, 15, 31,110, 118-120 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 183 гривень щомісячно, починаючи з 27 серпня 2009 року и до досягнення дитиною повноліття - 25 квітня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі

120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.О.Луняченко