Рішення

від 17.08.2018 по справі 703/2206/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2206/18

2/703/1433/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Римському Д.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, звернувся до Смілянського міськрайонного суду Чекраської області з позовом до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за ним право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 а саме зазначені в технічному паспорті житловий будинок літера А-І (загальна площа 48,7 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.), сарай - Б, В, криниця №1, належний ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області померла його мати ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 а саме зазначені в технічному паспорті житловий будинок літера А-І (загальна площа 48,7 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.), сарай - Б, В, криниця №1. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв він, оскільки подав до Смілянської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (пай). В зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинковолодіння, він позбавлений можливості оформити право власності на таке через нотаріальну контору, в зв'язку з чим вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явилися, останній надіслав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без його та позивача участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в підготовче судове засідання не з'явився, сільський голова надіслав до суду заяву, в якій справу просить розглядати без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Смілянському району реєстраційної служби Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 10 вересня 2015 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області, про що 10 вересня 2015 року зроблений відповідний актовий запис за №28 (а.с.9).

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 який складений Смілянським відділком комунального підприємства Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації 25 вересня 2003 року, власником такого, на підставі свідоцтва про власність, являється ОСОБА_3. Будинковолодіння складається з: житловий будинок - літера А-І (загальна площа 48,7 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.), сарай - Б, В, криниця №1 (а.с.10-13).

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказане будинковолодіння.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Плескачівським сільським РАЦС с. Плескачівка Смілянського району 18 березня 1966 року, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особа яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обовязки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, суд приходить до обґрунтованого висновку, що він є спадкоємцем останньої першої черги.

Статтею 1270 ЦК України визначено, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки №1640/01-16 виданої Смілянською державною нотаріальною конторою 09 серпня 2018 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1, з заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6. Заведена спадкова справа №84/2016 року. На ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,8762 га. 25 листопада 2016 року (а.с.24).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №52855545 від 04 серпня 2018 року наданої другою Черкаською державною нотаріальною конторою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, Смілянською державною нотаріальною конторою 16 лютого 2016 року заведена спадкова справа №84/2016 року та 25 листопада 2016 року видано свідоцтво про право на спадщину №60080124 (а.с.25).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3, яка помела ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_1 позбавлений можливості прийняти спадщину, а саме будинковолодіння АДРЕСА_1 звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори, оскільки у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документа на вказане будинковолодіння, яке належить спадкодавцю.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може предявити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦК УРСР 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, органи БТІ у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за заявою власника (власників) або уповноваженої ним (ними) особи, до якої додається опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності мали право видавати дублікат свідоцтва про право власності. Однак, з 01січня 2013 року вищевказане положення втратило свою чинність, а тому отримати дублікат втраченого реєстраційного посвідчення на право власності на частину квартири є неможливим.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 являється власником спірного майна.

Статтею 131 ЦК УРСР 1963 року визначено, складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Стаття 132 ЦК УРСР 1963 року передбачає, приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме, на будинок з надвірними спорудами.

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 334, 392, 1216, 1218, 1223, 1233, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 128, 131, 132 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 на будинковолодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку під літерою А-І (загальна площа 48,7 кв.м., житлова площа 27,0 кв.м.), сараїв - Б, В, криниці №1.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2

Відповідач - Плескачівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, адреса: вул. Бондаренків, буд. 15, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, 20743, код ЄДРПОУ 26358762.

Головуючий О.П.Опалинська