Рішення

від 20.08.2018 по справі 596/285/18

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" серпня 2018 р. Справа № 596/285/18

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі Рудніцькій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах та від імені якої діють представники: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Гримайлівської селищної ради Гусятинського району Тернопільської області, ОСОБА_5 про визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах та від імені якої діють представники: ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Гримайлівської селищної ради Гусятинського району Тернопільської області, ОСОБА_5 та просить визначити частку померлого ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером: НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 13/100 земельної ділянки (під житловим будинком) загальною площею 0,1455 за кадастровим номером НОМЕР_2 та просить визнати за нею право власності на 57/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та визнати за нею право спільної сумісної власності на 13/100 часток земельної ділянки (під житловим будинком) загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід ОСОБА_6, який за життя склав заповіт. Відповідно до заповіту, померлий ОСОБА_6 все належне йому майно заповів їй. 27 червня 2014 року вона звернулась до Гусятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_6. Державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л. С. 24 червня 2015 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Водночас, нотаріус відмовилася видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_2, мотивуючи тим, що згідно Цивільного кодексу України у разі смерті одного із учасників спільної сумісної власності його частка може бути визначена судом за позовом спадкоємців.

Між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було визначено порядок користування земельною ділянкою, згідно з яким перший користувався частиною земельної ділянки, яка орієнтовно становить 57/100 від її загальної площі. ОСОБА_8 користувався часткою у розмірі 30/100 від загальної площі земельної ділянки, решта частина земельної ділянки (13/100) площею 0,0184 га перебуває під житловим будинком, другий поверх якого належав ОСОБА_6, а зараз ОСОБА_1, а перший поверх належав ОСОБА_8, а зараз перебуває в користуванні його спадкоємців.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Гримайлівської селищної ради Гусятинського району в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, про причини неявки не повідомив, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, щодо ухвалення заочного рішення вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 був власником квартири №1, загальною площею 77,4 м 2 , житловою площею 44,3 м 2 , яка знаходиться у АДРЕСА_2 що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1993 року, виданим Гримайлівською селищною радою народних депутатів.

Крім того, ОСОБА_6 був співвласником земельної ділянки площею 0,1455 га, яка розташована у АДРЕСА_2 цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 29.05.2009 року.

17 лютого 2011 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, яким заповів належну йому квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_2 та земельну ділянку ОСОБА_1 - позивачу по справі, що стверджується копією заповіту, посвідченого секретарем Гримайлівської селищної ради 09 грудня 1997 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1316, який на день смерті не змінений і не скасований.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, що стверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 виданого Гримайлівською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і квартиру №1, загальною площею 77,4 м 2 , житловою площею 44,3 м 2 , яка знаходиться у АДРЕСА_2 а також на земельну ділянку площею 0,1455 га, яка розташована у АДРЕСА_2, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, співвласником якої він був.

27 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Гусятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яку зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 27 червня 2014 року за № 273. За результатом цього звернення було заведено спадкову справу №112/2014.

Державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л. С. 24 червня 2015 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом НОМЕР_5, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-382. Спадщина, на яку було видано зазначене свідоцтво, включала квартиру №1 за адресою: АДРЕСА_2 Тоді ж нотаріус зареєструвала за позивачем право власності на квартиру та видала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39633460 від 24.06.2015 року.

Водночас, нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_2, що підтверджується інформаційною довідкою від 24.06.2015 року № 804/02-14 виданою державним нотаріусом Гусятинської державної нотаріальної контори Мороз Л. С., у якій зазначено, що згідно Цивільного кодексу України у разі смерті одного із учасників спільної сумісної власності його частка може бути визначена судом за позовом спадкоємців. У зв'язку з цим пропонує ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення цього питання.

Інших заяв про прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до вказаного нотаріуса не надходило.

Як вбачається із кадастрового плану та акту встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та погодження її землекористувачами (кадастровий номер: НОМЕР_2, площа 0,1455 га, у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебувала частина земельної ділянки під житловим будинком площею 0,0184 га, ОСОБА_6, а зараз його спадкоємець ОСОБА_1, користується частиною земельної ділянки площею 0,0830 га, ОСОБА_8, а зараз його спадкоємці користуються частиною земельної ділянки площею 0,0440 га. Відповідно, у спільному користуванні перебуває 13/100 частин земельної ділянки, в користуванні ОСОБА_6 перебувала частка 57/100, а ОСОБА_8 користувався часткою 30/100.

Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із нормою ст. 131 ЗК України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки, серед іншого, шляхом успадкування. Ст. 1225 ЦК України вказує, що спадкування земельної ділянки здійснюється на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку до її визначення та виділу в натурі.

Згідно із ст. 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Положенням ч. 2 ст. 370 та п. 1 ч. 2 ст. 372 ЦК України, встановлено правило, згідно з яким, у разі поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності чи виділу частки з нього, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 372 ЦК України, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. Між сторонами існувала домовленість, згідно із якою користування земельною ділянкою відбувалось в таких частках: ОСОБА_6 користувався частиною земельної ділянки, яка становить 57/100 від її загальної площі. ОСОБА_8, користувався часткою у розмірі 30/100 від загальної площі земельної ділянки, решта частина земельної ділянки (13/100) перебуває під житловим будинком, а отже знаходиться у спільній сумісній власності.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді земельних справ № 7 від 16.04.2004, що порядок користування спільною земельною ділянкою визначається спільною угодою співвласників залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів між ними.

Отже, позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлого ОСОБА_6, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а тому набула права на спадкування майна покійного за заповітом.

Позивач прийняла спадщину, однак не може оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, оскільки згідно Цивільного кодексу України у разі смерті одного із учасників спільної сумісної власності його частка може бути визначена судом за позовом спадкоємців.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами судом не встановлено, відповідач позов визнає, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що зазначені обставини є перешкодою для набуття позивачем права власності на зазначене спадкове майно, іншого порядку виготовлення і видачі позивачу правовстановлюючого документа на успадковане майно законодавством не визначено, є підстави у судовому порядку визнати за позивачем право на спадкування зазначеного майна за заповітом після смерті ОСОБА_6.

На підставі наведеного, ст. ст. 392, 1223, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст. ст. 88, 89, 131 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 12, 13, 76, 80, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 289, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителькою АДРЕСА_1, в інтересах та від імені якої діють представники: ОСОБА_2, житель с. Олексинці, Борщівського району, Тернопільської області , ОСОБА_3, житель АДРЕСА_3 до Гримайлівської селищної ради Гусятинського району Тернопільської області, адреса місцезнаходження: селище Гримайлів, вул. Мазепи, 8, Гусятинського району, Тернопільської області, ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2 про визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та визнання права власності, задовольнити.

Визначити частку померлого ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером: НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 13/100 земельної ділянки (під житловим будинком) загальною площею 0,1455 за кадастровим номером НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, жителькою АДРЕСА_1, право власності на 57/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та визнати за нею право спільної сумісної власності на 13/100 часток земельної ділянки (під житловим будинком) загальною площею 0,1455 га за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення буде складено 29 серпня 2018 року.

Суддя-підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Т.М. Цвинтарна