Ухвала

від 20.08.2018 по справі 757/52663/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Перспектива Резиденція» - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року,

за участю прокурора ОСОБА_6

представника ТОВ «Перспектива Резиденція» адвоката ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32015100110000313 від 30.10.2015 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 26/14, майнові права на який належать ТОВ «Перспектива Резиденція» (код ЄДРПОУ 30058479), у вигляді заборони розпоряджатися таким майном.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст. 98, 170 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник ТОВ «Перспектива Резиденція» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року та постановити нову ухвалу про відмову у задоволені клопотання слідчого про арешт майна.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що ТОВ «Перспектива Резиденція» не має жодного відношення до кримінального провадження №32015100110000313, відносно ТОВ «Перспектива Резиденція» не здійснюється кримінальне провадження, посадові особи даного товариства не є підозрюваними або обвинуваченими в даному кримінальному провадженні та ТОВ «Перспектива Резиденція» не є цивільним відповідачем. Вказує на те, що товариство не отримувало кошти від юридичних та фізичних осіб зазначених в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2016 року.

Зазначає, що в ухвалі слідчого судді відсутні обґрунтування та мотиви накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Перспектива Резиденція», а тому ухвала є необґрунтованою та невмотивованою і відповідно незаконною, на підставі чого не відповідає вимогам ст. ст. 170, 173, 370 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 01.11.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ГСУ Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000313 від 30.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

27.10.2016 року старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 26/14, майнові права на який належать ТОВ «Перспектива Резиденція» (код ЄДРПОУ 30058479), у вигляді заборони розпоряджатися таким майном.

01.11.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, яке відповідно до постанови слідчого від 26.10.2016 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, враховано достатність доказів, що вказують на вчинення кримінальних правопорушень, доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «Перспектива Резиденція» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32015100110000313 від 30.10.2015 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_7 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 26/14, майнові права на який належать ТОВ «Перспектива Резиденція» (код ЄДРПОУ 30058479), у вигляді заборони розпоряджатися таким майном залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Перспектива Резиденція» - адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 с і к