Рішення

від 28.08.2018 по справі 914/1140/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2018р. справа №914/1140/18

Суддя Юркевич М.В., при секретарі Кияк І.В., розглянув матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Роймакс», с. Солуки Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота перепілочка», с. Кам'янобрід Яворівського району Львівської області

про: стягнення 88 148,38 грн. заборгованості

У порядку письмового провадження без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роймакс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота перепілочка» про стягнення 88 148,38 грн. заборгованості, з яких: 39 312,00 грн. основний борг, 44 241,72 грн. інфляційних втрат та 4 594,66 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження здійснювати без судового засідання та без виклику сторін. Встановлено відповідачу та позивачу строки для надання відзиву, контррозрахунку та відповіді на відзив. Роз'яснено, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України можуть вчинятися сторонами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Станом на 27.08.2018р. на адресу господарського суду від сторін не поступило жодних додаткових доказів та пояснень. Крім того, відповідачем не подано відзиву на позов у строк встановлений судом, а саме до 10.07.2018р.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поданого позивачем на виконання вимог ухвали суду, товариство відповідача зареєстроване за адресою: 81074, Львівська область Яворівський р-н, с. Кам'янобрід, буд.4, куди і скеровувалась ухвала Господарського суду від 25.06.2018р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, котрий повернутий з відміткою за “закінченням терміну зберігання”.

Згідно приписів п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про обізнаність сторін про розглядуваний спір.

В силу приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на наведене суд констатує, що сторони не скористалися наданим правом подати додаткові докази та пояснення в обгрунтування вимог та заперечень. Клопотань про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін також не поступало.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що справа, у відповідності до вимог статей 165, 248 ГПК України, може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази подані сторонами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з'ясовано наступне:

01.05.2013р. між ТОВ “Роймакс” (позивачем, за договором – продавцем) та ТзОВ “Золота перепілочка” (відповідачем, за договором – покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №1.

Відповідно до умов п.1.1. договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (концентрати, премікси, інша продукція), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п.п.5.1, 5.2 договору, покупець оплачує товар за фіксованими цінами, в гривнях за кілограм, згідно рахунку-проформи. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки кожної окремої партії товару шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

Передача товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару (п.6 договору).

Як стверджує позивач, ним було поставлено відповідачу товар на суму 39 312,00 грн, про що свідчать долучені до матеріалів справи видаткові накладні №РН-0000060 від 23.05.2014р.; №РН-0000045 від 15.04.2014р.; №РН-0000082 від 11.07.2014р. Однак, відповідач не здійснив оплати за вказаний товар.

Крім того, в обгрунтування позовних вимог позивач покликається на акт звірки взаєморозрахунків від 08.09.2017р., підписаний обома сторонами. З якого вбачається про наявність заборгованості відповідача по згаданих видаткових накладних у сумі 39 312,00 грн.

Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що вказана сума 39 312,00 грн. вже була предметом розгляду у господарському суді у справі №914/652/17, однак Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. у частині позовних вимог про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Золота перепілочка» 39 312,00 грн. позов було залишено без розгляду, у зв'язку з неподанням доказів позивачем в підтвердження поставки товару, а саме видаткових накладних №РН-0000060 від 23.05.2014р.; №РН-0000045 від 15.04.2014р.; №РН-0000082 від 11.07.2014р.. на які останній покладався у справі, як на підстави для задоволення позову.

В той же час, у розглядуваній справі, позивач надав такі видаткові накладні та просить суд позов задоволити.

З огляду на вищенаведене, за позовними вимогами у даній справі позивач просить стягнути з відповідача 39 312,00 грн. основного боргу, а також 44 241,72 грн. інфляційних втрат та 4 594,66 грн. 3% річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

          При ухваленні рішення суд послуговується такими законоположеннями та наступними своїми висновками.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

          Одне із головних призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін проти України»).

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

          Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 39 312,00 грн. Вказані накладні разом з рахунками фактури долучені до матеріалів справи (а.с. 17-19), підписані двома сторонами.

В той же час, будь-яких доказів, які підтверджували б оплату відповідачем за отриманий товар суду представлено не було.

Крім того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем по поставці за вищенаведеними видатковими накладними (травень, квітень, липень 2014р.) підтверджується також спільно складеним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 08.09.2017р. (а.с. 33)

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 39 312,00 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано 44 241,72 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2014р. по квітень 2018р. та 4 596,66 грн. -3% річних за період з 22.07.2014р. по 13.06.2018р.

Господарським судом здійснено перевірку нарахованих позивачем сум та зроблено висновок про вірне їх нарахування, а відтак, у цій частині позовних вимог позов також підлягає до задоволення.

З огляду на наведене, підставними та такими, що підлягають до задоволення є вимог про стягнення 39 312,00 грн. основного боргу, 44 241,72 грн. інфляційних втрат та 4 596,66 грн. 3% річних.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Роймакс» - задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Золота перепілочка”, Львівська область, Яворівський р-н, с. Кам'янобрід, буд.4 (код ЄДРПОУ 37288938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Роймакс”, Львівська область, Яворівський р-н, с Солуки, вул.Крайня,1А. (код ЄДРПОУ 37161909) - 39 312,00 грн. - основного боргу, 44 241,72 грн. грн. - інфляційних втрат, 4 594,66 грн. – 3% річних та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.08.2018р.

Суддя Юркевич М. В.