Рішення

від 23.08.2018 по справі 905/1061/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.2018 Справа № 905/1061/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни до Слов'янської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі, за зустрічним позовом Слов'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни про здійснення демонтажу торгівельного кіоску та повернення земельної ділянки,-

За участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - Тищенко О.С.;

від відповідача (за первісним позовом) - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - фізична особа-підприємець Мороз Лілія Іванівна звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 21.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Слов'янською міською радою було відмовлено ФОП Мороз Л.І. в продовженні строку оренди земельної ділянки площею 0,0060 га, кадастровий номер 1414100000:01:004:0132, яка знаходиться по пров.Ген. Батюка, 4 у м.Слов'янськ. Позивач зазначив, що він як орендар, який належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди, мав переважне право на продовження договору оренди на новий строк.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1061/18. Підготовче судове засідання призначено на 25.06.2018.

14.06.2018 від представника відповідача (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечував з огляду на наступне. Договір оренди земельної ділянки між Слов'янською міською радою та ФОП Мороз Л.І., який припинив свою дію 22.04.2018, був укладений на підставі рішення Слов'янської міської ради від 26.11.2014 року № 28-LХІХ-6 Про поновлення договору оренди землі, укладеного фізичною особою-підприємцем Мороз Лілією Іванівною . Тобто, підставою для поновлення з позивачем раніше укладеного договору оренди земельної ділянки має бути саме, прийняте міською радою рішення Слов'янської міської ради.

Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з додатком проекту додаткової угоди, як то передбачено статтею 33 Закону України Про оренду землі Мороз Л.І. до Слов'янської міської ради надано не було.

20.01.2018, 13.04.2018 ФОП Морз Л.І. зверталася до Слов'янської міської ради із заявами про поновлення вищезазначеного договору оренди землі.

19.02.2018 позивача було повідомлено про те, що відділом земельних ресурсів міської ради підготовлений проект рішення, який із зауваженнями буде розглянуто на засіданні Слов'янської міської ради.

Відділом раціонального використання земельних ресурсів було підготовлено відповідний проект рішення міської ради, який із зауваженнями відділів та управлінь міської ради було розглянуто депутатами на засіданні постійної комісії міської ради з питань землекористування, містобудування та екології 14.02.2018. На засіданні комісії вирішено, враховуючи зауваження відділів та управлінь до вказаного проекту рішення, рекомендувати міському голові Лях В.М. не включати дане питання в порядок денний сесії міської ради та повернути документи заявнику.

Щодо підстав наданих зауважень до проекту рішення відповідач зазначив, що відповідно до п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженому наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 № 244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.

Строк дії паспорту прив'язки розміщення тимчасової споруди по пров.Батюка, 5 у м. Слов'янську, за № 30 закінчився 29.04.2016 року.

На виконання рішення постійної депутатської комісії ФОП Мороз Л.І. були повернуті міською радою документи, а листами від 05.03.2018, 23.05.2018 було викладено зміст зауважень: закінчення строку дії паспорту прив'язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності

Відповідач вважає, що таким чином міська рада письмово повідомила Мороз Л.І. про відмову у поновленні договору землі.

19.06.2018 від представника відповідача (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшла зустрічна позовна заява, якою Слов'янська міська рада просить зобов'язати ФОП Мороз Л.І. здійснити демонтаж торгівельного кіоску та повернути земельну ділянку. В обґрунтування зустрічного позову Слов'янська міська рада вказала, що паспорт прив'язки на розміщення торгівельного павільйону втратив свою чинність 29.04.2016, у зв'язку з чим тимчасова споруда (кіоск) підлягає демонтажу (п.2.29. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244), а земельна ділянка поверненню у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2018 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

25.06.2018 від представника позивача (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про проведення судового засідання без участі представника. У своїх запереченнях до зустрічного позову позивач вказав, що звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд поновити договір оренди земельної ділянки. Підстави звернення позивача до суду став той факт, що позивач вчинив всі передбачені законом дії з метою поновлення договору оренди землі, проте відповідач не підписав додаткову угоду та не відмовляв в поновленні договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про зобов'язання ФОП Мороз здійснити демонтаж торгівельного кіоску та зобов'язати ФОП Мороз повернути земельну ділянку, в обґрунтування якого вказує, що у позивача скінчився паспорт прив'язки на тимчасову споруду, у зв'язку з чим тимчасова споруд підлягає демонтажу (п.2.29. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244).

Позивач вважає, що зустрічний позов відповідача не є взаємопов'язаними з позовом ФОП Мороз, оскільки ці позови виникли з різних правовідносин.

Позивач також пояснив, що мав термін на демонтування тимчасової споруди до 30.06.2018, проте зустрічна позовна заява направлена відповідачем до суду 14.06.2018, тобто передчасно.

Разом з тим, виконуючи припис відділу благоустрою Слов'янської міської ради від 10 травня 2018 року, позивач демонтував об'єкт (тимчасову споруду) за адресою м. Слов'янськ, пров.Ген. Батюка, 4 в строк визначений відповідачем.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2018 відкладено підготовче судове засідання на 12.07.2018.

05.07.2018 від представника позивача (за первісним позовом), через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2018 відкладено підготовче судове засідання на 26.07.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2018 підготовче провадження у справі № 905/1061/18 та призначено розгляд справи по суті на 23.08.2018

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову ФОП Мороз Л.І. та задовольнити вимоги- Слов'янської міської ради викладені у зустрічній позовній заяві. Надав пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові та письмових запереченнях до позову ФОП Мороз Л.І.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

21 квітня 2015 року між ФОП Мороз Л.І. та Слов'янською міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого Слов'янська міська рада передала позивачу в оренду земельну ділянку (1414100000:01:004:0132) загальною площею 0,0060 га строком на 3 роки, яка знаходиться по пров.Ген. Батюка, 4 у м. Слов'янськ для обслуговування торгівельного кіоску (а.с.35-39).

Пунктом п. 8 Договору встановлено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

За актом приймання - передачі об'єкта оренди (без зазначення дати складення) земельна ділянка загальною площею 0,0060 га передана ФОП Мороз Л.І. Слов'янською міською радою на підставі рішення Слов'янської міської ради від 26.11.2014 року № 28-LХІХ-6 (а.с.41).

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2018 позивач направив до Слов'янської міської ради (отримана відповідачем 20.01.2018) заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки 0,0060 га та проект додаткової угоди, що підтверджується квитанцією про відправку поштової кореспонденції та описом вкладення, засвідчених печаткою Слов'янського відділення Укрпошти (а.с.169) .

За наслідком розгляду цієї заяви (від 20.01.2018) Відповідач листом від 19 лютого 2018 року повідомив Позивача, що у зв'язку із закінченням терміну договору землі відділом раціонального використання земельних ресурсів підготовлений відповідний проект рішення, який із зауваженнями буде розглянуто на пленарному засіданні Слов'янської міської ради (а.с.47).

Листом Слов'янської міської ради від 05 березня 2018 року Відповідач повідомив, що відділом раціонального використання земельних ресурсів підготовлений проект рішення, який із зауваженнями розглянуто на засіданні постійної комісії. Зауваження полягають у тому, що відповідно до п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для впорядкування підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10,2011 за № 244, умовою розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки. Додатково відповідач вказав, що паспорт прив'язки на розміщення тимчасової споруди втратив чинність 29.04.2016. Враховуючи вказане, відповідач вирішив не включати питання поновлення договору оренди землі із позивачем у порядок денний сесії міської ради. Також цим листом Відповідач проінформував ФОП Морозову Л.І. що вона може повторно звернутися до Слов'янської міської ради після оформлення документів відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с.48).

13 квітня 2018 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки 0,0060 га (а.с.116).

Оскільки позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди землі через закінчення дії паспорту прив'язки, позивач 14 березня 2018 року звернувся до Відповідача із заявою про поновлення паспорту прив'язки (а.с.126).

Листом від 16 квітня 2018 року Слов'янська міська рада повідомила Позивача, що строк дії паспорту прив'язку скінчився в 2016 році. Звернень щодо продовження строку його дії не надходило, тому підстави для поновлення паспорту прив'язки - відсутні (а.с.49).

25 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо видачі паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності. За наслідком цього звернення Слов'янська міська рада листом від 02 травня 2018 року повідомила, що паспорт прив'язки тимчасових споруд надається за умов наявності документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою. У наданих позивачем документах не вказано чи є позивач, користувачем земельної ділянки, на якій планується розміщення тимчасової споруди (а.с.127-128).

У відповідь на заяву від позивача від 13.04.2018 про поновлення договору оренди, Слов'янська міська рада листом від 23.05.2018 повідомила Позивача, що паспорт прив'язки втратив дію у 2016 році та що листом від 05.03.2018 позивачу надані роз'яснення стосовно зауважень до попереднього звернення. Однак, на теперішній час зауваження заявником не усунуті (а.с.52).

Приписом інспекції з благоустрою Слов'янської міської ради від 10 травня 2018 року про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди Відповідач зобов'язав Позивача демонтувати об'єкт (тимчасову споруду) за адресою м. Слов'янськ, пров.Ген. Батюка, 4 (а.с.53).

Не погодившись з прийнятим Слов'янською міською радою рішеннями, вважаючи порушеним своє право, ФОП Мороз Л.І. звернулася до господарського суду з позовом до Слов'янської міської ради з вимогою визнати поновленим договір оренди землі від 21 квітня 2015 року, укладений між фізичною особою - підприємцем Мороз Лілією Іванівною та Слов'янською міською радою щодо земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:004:0132, загальною площею 0,0060 га, яка знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, пров.Ген. Батюка, 4, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частин 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постановах від 18.10.2017 року по справі № 3-948гс17, від 23.11.2016 року по справі №6-2540цс16, від 25.05.2016 року по справі №3-312гс16, від 13.04.2016 року по справі №6-2027цс15.

Як слідує із матеріалів справи, фізична особа-підприємець Мороз Л.І. 17.01.2018 звернулася до Слов'янської міської ради із заявою, якою висловив намір продовжити строк дії договору оренди землі від 21.04.2015.

Вищевказане звернення ФОП Мороз Л.І. відбулось на підставі п. 8 договору оренди землі від 21.04.2015 та ст.33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, суд зазначає, що слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі від 21.04.2015 встановлено до 22.04.2018.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать, що відповідач, у встановлені законом строки, надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати орендну плату, про що свідчить наявні в матеріалах справи банківські квитанції. Згідно пояснень представника наданих у судовому засіданні Слов'янської міської ради у ФОП Мороз Л.І. заборгованість з орендної плати за земельну ділянку відсутня.

Факт належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди землі також не заперечується відповідачем по справі.

Вищевказані обставини не спростовані відповідачем належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, у зв'язку із чим суд дійшов висновку щодо належного виконання орендарем умов договору оренди землі та положень ст. 96 Земельного кодексу України.

Що стосується посилань відповідача на наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, викладеного у листах Слов'янської міської ради від 05.03.2018, 23.05.2018, то зазначений лист не може бути розцінений як заперечення в поновленні договору оренди землі у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи той факт, що вказана правова норма передбачає, що лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі висловлюється протягом одного місяця після закінчення строку договору. Проте в листах листах Слов'янської міської ради від 05.03.2018, 23.05.2018 були викладені не заперечення у поновленні договору оренди землі, а роз'яснювався зміст зауважень до позивача: закінчення строку дії паспорту прив'язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене, оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов'язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто на 3 роки - до 22.04.2021, що, як наслідок, зумовлює виникнення у відповідача обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

До того ж, суд зазначає, що орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов'язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Виходячи зі змісту п. 32-35 цього рішення, майном у значенні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції".

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 року відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

В силу положень ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 140 Конституції України Маріупольська міська рада як орган місцевого самоврядування розпоряджається земельними ділянками комунальної власності. В той же час, таке розпорядження землями комунальної власності не є безумовним та повинно здійснюватися із дотриманням вимог діючого законодавства.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, з огляду на той факт, що орендодавець не висловив заперечення проти поновлення спірного договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Слов'янська міська рада була зобов'язана укласти із орендарем додаткову угоду до договору оренди землі від 21.04.2015 у місячний строк після його закінчення, отже позовні вимоги ФОП Мороз Л.І. визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21.04.2015 підлягають задоволенню.

Крім того, досліджуючи питання правомірності відмови Слов'янської міської ради в поновленні договору оренди земельної ділянки ФОП Мороз Л.І. для обслуговування торгівельного кіоску, судом встановлено, що зауваження відповідача полягають у тому, що відповідно до п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для впорядкування підприємницької діяльності, умовою розміщення тимчасової споруди (на земельній ділянці) є паспорт прив'язки. Проте, відповідний паспорт прив'язки на розміщення тимчасової споруди за адресою м. Слов'янськ, пров.Батюка, 4 втратив чинність 29.04.2016 (Лист відповідача від 05.03.2018, а.с.48).

В той же час, листом від 02.05.2018 Слов'янська міська рада повідомила позивача, що паспорт прив'язки тимчасових споруд надається за умов наявності документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, проте у наданих позивачем документах (у заві ФОП Мороз Л.І. від 25.04.2018 про видачу паспорта прив'язки тимчасової споруди за адресою м. Слов'янськ, пров. Ген. Батюка, 4) не вказано чи є позивач, користувачем земельної ділянки, на якій планується розміщення тимчасової споруди ( а.с.50).

Як установлено судом, 29.04.2013 Слов'янською міською радою видала ФОП Мороз Л.І. паспорт прив'язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою м. Слов'янськ, пров.Батюка, 4. Строк дії паспорта - прив'язки до 29.04.2016

У статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів визначено як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (підпункти 1, 2 частини першої статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів ).

Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом частини першої статті 26 цього Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів тощо.

Згідно із частинами другою та третьою статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів .

Частиною четвертою статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності установлено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 633/211.

На виконання повноважень, установлених законодавством, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21 жовтня 2011 року № 244 затвердило Порядок.

Отже, механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності регулюється вказаним Порядком.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку ТС - це одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС можуть бути пересувними та стаціонарними.

За положеннями пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС, установлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу, розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви перевіряє відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Відповідно до пунктів 2.10., 2.12., 2.24., 2.25 Порядку паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради. Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури. Відомості паспорта прив'язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС). Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

За нормами пунктів 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку перелік документів для отримання паспорта прив'язки ТС є вичерпним. Зазначеними пунктами не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення ТС.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Таким чином, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядок не містять юридичних приписів щодо обов'язкового попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності.

Стосовно додатка 1 до Порядку, який передбачає надання інформації щодо площі земельної ділянки згідно з документами землекористування, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видало лист від 21 лютого 2012 року № 7/14-2737, відповідно до якого було роз'яснено, що така інформація наводиться у випадках, коли заявник уже є власником земельної ділянки і має намір розмістити ТС саме на цій земельній ділянці. У інших випадках надання такої інформації не є обов'язковим.

Отже, додаток 1 до Порядку не встановлює, порівняно з текстом Порядку, нових норм і правил поведінки, а лише визначає форму документа, що має назву Паспорт прив'язки .

Таким чином, для розміщення ТС за умови наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.

Отже, посилання Слов'янської міської ради на те, що право встановлення ТС має лише власник землі або землекористувач, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1552/16 Провадження № 12-124гс18 від 12.06.2018.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відмова Слов'янської міської ради у продовженні договору оренди земельної ділянки з ФОП Мороз Л.І. у зв'язку із закінчення строку дії паспорту прив'язки розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо зустрічної позовної заяви про зобов'язання ФОП Мороз здійснити демонтаж торгівельного кіоску та повернути земельну ділянку.

В обґрунтування цих вимог у судовому засіданні представник Слов'янської міської ради пояснив, що строк дії договору оренди землі з ФОП Мороз Л.І. закінчився 22.04.2018 також сплив строк дії паспорту прив'язки на тимчасову споруду розміщену на цій земельній ділянці. У зв'язку з цим земельна ділянка після приведення її до первинного стану підлягає поверненню шляхом оформлення акту приймання-передачі, а тимчасова споруд підлягає демонтажу (п.2.29. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244).

Як вже було встановлено судом, виконуючи припис відділу благоустрою Слов'янської міської ради від 10 травня 2018 року, позивач демонтував об'єкт (тимчасову споруду) за адресою м. Слов'янськ, пров. Ген. Батюка, 4 в строк визначений відповідачем.

У відповідності до п.2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, у зв'язку з проведеним демонтажем торгівельного кіоску ФОП Мороз Л.І., провадження у справі за позовною вимогою Слов'янської міської ради в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу.

Крім того, приймаючи до уваги, що суд дійшов до висновку про задоволення позову ФОП Мороз Л.І. визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21.04.2015, то вважає, що вимога Слов'янскьої міської ради зобов'язати відповідача за зустрічним позовом Фізичну особу-підприємця Мороз Л.І. привести земельну ділянку по пров. Ген. Батюка, 4 м. Слов'янськ за кадастровим номером 1414100000:01:004:0132 площею 0,0060 га до попереднього стану, повернувши земельну ділянку Слов'янській міській раді - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З'ясувавши обставин справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що рішення про відмову ФОП Мороз Л.І. у поновленні договору оренди землі від 21.04.2015 прийнято Слов'янською міської ради не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога ФОП Мороз Л.І. до Слов'янської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 21.04.2015. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.3 ст.129 Конституції України та ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже вимога зустрічного позову про зобов'язання ФОП Мороз Л.І. привести земельну ділянку по пров. Ген. Батюка, 4 м. Слов'янськ за кадастровим номером 1414100000:01:004:0132 площею 0,0060 га до попереднього стану, повернувши земельну ділянку Слов'янській міській раді - задоволенню не підлягає, а вимога про зобов'язання ФОП Мороз здійснити демонтаж торгівельного кіоску та повернути земельну ділянку підлягає закриттю на підставі п.2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Припинити провадження у справі щодо позовної вимоги за зустрічним позовом Слов'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни про здійснення демонтажу торгівельного кіоску, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги за первісним позовом фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни до Слов'янської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі - задовольнити повністю.

Визнати поновленим договір оренди землі від 21 квітня 2015, укладений між фізичною особою - підприємцем Мороз Лілію Іванівною та Слов'янською міською радою щодо земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:004:0132, загальною площею 0,0060 га, яка знаходиться за адресою: м. Словянськ, пров. Батюка, 4, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Слов'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни про повернення земельної ділянки.

Витрати по сплаті судового збору за подачу зустрічного позову у сумі 3524 грн. залишити за Слов'янською міською радою (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл..Соборна, 2, код ЄДРПОУ 04052821).

Стягнути з Слов'янської міської ради (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл..Соборна, 2, код ЄДРПОУ 04052821) на користь фізичної особи-підприємця Мороз Лілії Іванівни АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 23 серпня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 30 серпня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов