Рішення

від 29.08.2018 по справі 910/6149/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

29.08.2018Справа № 910/6149/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи,

справу № 910/6149/18

за позовом акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м. Київ,

до приватного підприємства Радник , м. Київ, і ОСОБА_1, м. Київ,

про стягнення 116 674,57 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (далі - Банк) до приватного підприємства Радник (далі - Підприємство) та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 116 674,57 грн. заборгованості за тілом кредиту, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням Підприємством умов Угоди про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 16.10.2014 №б/н (далі - Договір), з яких: 74 719,39 грн. заборгованість за кредитом; 41 883,18 грн. заборгованості за процентами за користуванням кредитом за період з 25.03.2017 по 20.03.2018, а всього 116 674,57 грн.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

Отже, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.

Слід зазначити, що у постанові від 13.03.2018 зі справи № 415/2542/15-Ц Великої Палати Верховного Суду було викладено таку правову позицію:

- пункт 62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції вказаного Закону України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- пункт 63. Тобто, з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи;

- пункт 64. Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.

Оскільки до стягнення заявлено кредитну заборгованість, яка виникла з Угоди про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 16.10.2014 №б/н, укладеної публічним акціонерними товариством "Комерційний банк Приватбанк та приватними підприємством Радник , а отже сторонами якої є юридичні особи, а у забезпечення виконання Угоди укладений Договір поруки Банком і ОСОБА_1 тобто фізичною особою, то, враховуючи вказану правову позицію, завдання та основні засади господарського судочинства, даний позов підлягає вирішенню господарським суду, а у даному випадку Господарським судом міста Києва.

Банк обґрунтовує позовні вимоги таким:

- Підприємство, підписавши заяву від 16.10.2014 на відкриття рахунку в Банку, приєдналося і погодилося із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.privatbank.ua;

- відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26009052736492 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг;

- позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу-1 кредит;

- відповідач-1 суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Підприємство має заборгованість, а саме: 74 791,39 грн. заборгованості за тілом кредиту та 41 883,18 грн. заборгованості за процентами за користуванням кредитом за період з 25.03.2017 по 20.03.2018.

Крім того, позивачем до позову було додано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.06.2018 відповідач-1 подав суду: заяву про врегулювання спору за участю судді, в якій просив постановити ухвалу про проведення процедури врегулювання спору за участю судді; клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

19.06.2018 позивач подав суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 повідомлено Банк і ОСОБА_1 про подання Підприємством заяви про врегулювання спору за участю судді у порядку статтей 186-190 Господарського процесуального кодексу України; зобов'язано позивача та відповідача-2 подати суду письмові пояснення з приводу поданої заяви, надавши згоду або заперечення.

25.07.2018 на адресу суду надійшов лист Банку від 07.07.2018 № Е.65.0.0.0/3-365676 про зміну назви з публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк та акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк , що підтверджується інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.08.2018 Банком на адресу суду надіслано лист №41017К3W0S0O0 від 27.07.2018 Щодо врегулювання спор у за участю судді , в якому Банк заперечив проти проведення врегулювання спору за участю судді. Позиція мотивована тривалим, з 20.03.2017, порушенням зобов'язань Підприємством як боржником за кредитним договором та відсутністю своєчасних заяв боржника та поручителя про реструктуризацію заборгованості та її погашення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 відмовлено Підприємству в задоволенні заяви про проведення процедур врегулювання спору за участю судді у справі № 910/6149/18; повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачам строк у три дні з дня вручення даної ухвали для надання суду відзиву на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та докази направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу; встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів направлення вказаних документів відповідачу; встановлено відповідачам строк у п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів направлення вказаних документів позивачу.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач-1 отримав копію ухвали від 21.05.2018 - 30.05.2018; від 10.07.2018 - 13.07.2018; від 06.08.2018 - 10.08.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, відповідач-2 отримав копію ухвали від 21.05.2018 - 31.05.2018; від 10.07.2018 - 19.07.2018; від 06.08.2018 - 13.08.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Крім того, ухвалою суду від 06.08.2018 судом було визначено додатковий строк для подання відзиву, а саме протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали.

Проте, станом на 29.08.2018 відповідачі не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Підприємство, підписавши заяву від 16.10.2014 на відкриття рахунку в Банку, приєдналося і погодилося із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.privatbank.ua (копія заяви наявна в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26009052736492 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Умовами Договору встановлено:

- кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24 , мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (підпункт 3.2.1.1.1 пункту 3.2 Договору);

- кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодили, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомлені Банка щодо зміну ліміту, направленого клієнту в будь-якій формі. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а вказана різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою від дня, вказаного в повідомленні (підпункт 3.2.1.1.3 пункту 3.2 Договору);

- за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних. За сумами кредиту , отриманими з 01.01.2016 , при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту , отриманими з 01.04.2016 , при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 , при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць (підпункт 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2 Договору);

- терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (підпункт 3.2.1.5.7 пункту 3.2 Договору);

- Договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором (підпункт 3.2.1.6.1 пункту 3.2 Договору).

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у сумі 200 000 грн., що підтверджується виписками з рахунку.

Відповідач-1 суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Підприємство має заборгованість на загальну суму 116 674,57 грн., а саме: 74 791,39 грн. заборгованості за тілом кредиту, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 умов Договору; 41 883,18 грн. заборгованості за процентами.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з Підприємства 74 791,39 грн. заборгованості за тілом кредиту та 41 883,18 грн. заборгованості за процентами.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний.

Разом з тим, 25.09.2015 Банком (кредитор) і ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № POR1443183620877 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого:

- предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Підприємством (божником) зобов'язань за угодами-приєднання, у тому числі за Договором (пункт 1.1 Договору поруки);

- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань, у тому числі за Договором, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (пункт 1.2 Договору поруки);

- у випадку невиконання боржником зобов'язань за Договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 Договору поруки);

- сторони домовилися, що порука за Договором поруки припиняється через 15 років після укладення Договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Договором Договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Банк надіслав на адреси Підприємства та ОСОБА_1 претензію з вимогою погасити заборгованість, яка була залишена відповідачами без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання за Договором, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт, проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Банком.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі не подали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 232, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з приватного підприємства Радник (02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 32376689) та ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт НОМЕР_2; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570): 74 791 (сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 39 коп. заборгованості за кредиту; 41 883 (сорок одну тисячу вісімсот вісімдесят три) грн. 18 коп. заборгованості за процентами та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.08.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук