Рішення

від 28.08.2018 по справі 910/6557/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2018Справа № 910/6557/18

За позовом Державного підприємства Стивідорна компанія Ольвія (м. Миколаїв)

До Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп (м. Київ)

Про стягнення 327.900,49 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Анапріюк А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Стивідорна компанія "Ольвія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ Груп" про стягнення 327900,49 грн., з яких: 207724,34 грн. пені, 120176,15 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору № 217Т-2017 від 18.09.17. щодо кількості поставленого товару та строків поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.18. відкрито провадження у справі № 910/6557/18 та призначено підготовче засідання на 03.07.18. Постановлено відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.

03.07.18. в присутності представників обох сторін за клопотанням позивача про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання йому додаткового строку для підготовки відзиву на позовну заяву, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні та встановлення відповідачу строку для подачі відзиву до 12.07.18.

24.07.18. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, поданий через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні, за присутності представника позивача, суд встановив, що відповідачем відзив подано 24.07.18., тобто з пропущенням встановленого строку, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву від відповідача не надходило.

З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.18. відзив Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп № б/н від 23.07.18. повернуто відповідачу без розгляду.

24.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.08.18.

02.08.18. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строків на подачу такого відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.18. залишено без розгляду та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп відзив та клопотання про поновлення строків на його подачу.

21.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 28.08.18.

22.08.18. до закінчення судових дебатів по справі позивачем подано клопотання, відповідно до якого він просить суду стягнути з відповідача відшкодування вартості проїзду в судові засідання в розмірі 1598,35 грн.

В судовому засіданні 22.08.18. відповідач подав письмові дебати в судовому вигляді, в яких викладено клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 10.000,00 грн.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому, імперативною нормою ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зважаючи на те, що клопотання про зменшення розміру штрафних подано відповідачем після закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, суд, керуючись ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, залишає без розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій до 10.000,00 грн.

В судовому засіданні 28.08.18. відповідач наголошував на необхідності зменшення пред'явлених до стягнення позивачем штрафних санкцій.

Позивач в судове засідання 28.08.18. не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.08.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.17. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено Договір № 217Т-2017 про закупівлю товару (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) у строки та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця деревинні паливні пелети (гранули) (Тверде паливо за кодом ДК 021:2015: 09110000-3) (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену цим Договором грошову суму.

Найменування, кількість та ціни, за якими постачається Товар, вказуються в Специфікації № 1, яка є Додатком № 1 до Договору. Поставка Товару здійснюється на підставі письмових заявок Покупця (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Сторонами погоджено, підписано та скріплено печатками Специфікацію № 1 до Договору.

Строк дії Договору сторонами встановлено пунктом 11.1 з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками. Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 11.1 Договору та діє до 31.12.17., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.17. до Договору сторони погодили, що згідно з пунктом 11.2 Договору строк його починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 11.1 Договору та діє до 09.02.18., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за одиницю Товару зазначена у Специфікації № 1 до Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору його ціна становить 2.610.003,60 грн. з ПДВ.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони погодили, що оплата Товару здійснюється в порядку безготівкових розрахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Постачальника, за кожну партію Товару. Покупець здійснює передплату у розмірі 50 % вартості партії Товару протягом З (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку Постачальника. Остаточний розрахунок за поставлену партію Товару здійснюється - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки партії Товару Покупцю на підставі виставленого Постачальником рахунку.

Період поставки Товару: вересень - листопад 2017 р. Умови поставки Товару викладені Сторонами у цьому Договорі відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (у редакції 2010 р.) з урахуванням положень цього Договору. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP склад Державного підприємства СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ ОЛЬВІЯ за адресою: 54052, м. Миколаїв. Корабельний р-н, а/с 170 (м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 29) (пункти 5.1 -5.3 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 30.11.17. до Договору сторони погодили зміни до пункту 5.1 Договору, а саме, що період поставки Товару: вересень 2017 року - січень 2018 року, але не пізніше 31.01.18. року.

В пункті 5.5 Договору сторони встановили, що поставка Товару здійснюється Постачальником окремими партіями за заявками Покупця протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від Покупця заявки на відповідну партію Товару. Заявка вважається належним чином врученою Постачальнику з моменту її надіслання Покупцем електронною поштою за адресою info@wng-group.com.ua та m.holub@wng- group.com.ua.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.17. до Договору сторони погодили ввести в дію з 30.11.17. Додаток № 1 до Договору - Графік поставки деревинних паливних пелет (гранул).

Відповідно до п. 5.8 Договору право власності на Товар виникає у Покупця в момент отримання Товару на складі та підписання видаткових накладних і товарно-транспортних накладних. День поставки Товару - дата підписання Покупцем товарно-транспортної накладної.

За твердженням позивача відповідачем порушено умови Договору № 217Т-2017 від 18.09.17. щодо кількості поставленого товару та строків поставки, що зумовило нарахування пені та штрафу та звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наявними матеріалами справи судом встановлено наступне.

1. 19.09.17. на електронну адресу відповідача було направлено заяву № 12-01/2237 на поставку 66 тон пелет вартістю 191.400,26 грн. з ПДВ.

Строк виконання заявки, згідно п. 5.5 Договору (10 робочих днів з дня отримання заявки) - 04.10.17. З 05.10.17. прострочення виконання заявки.

При цьому судом враховано положення статей 252, 253 ЦК України про те, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 5261 від 21.09.17., згідно виставленого рахунку № 27 від 19.09.17. на суму 95.700,13 грн. (50 відсотків вартості партії товару п. 4.2 Договору).

Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № 05/1 від 05.10.17.

Отримано товар 06.10.17. у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 30 від 06.10.17.)

Період прострочення з 05.10.17. по 06.10.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 66 тон. пелет - 191.400.26 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 09/1 від 09.10.17. Отримано товар 11.10.17. у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 31 від 11.10.17.).

Період прострочення з 07.10.17. по 11.10.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 44 тон. пелет - 127.600,17 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 30/10-1 від 10.10.17. Отримано товар 01.11.17. у кількості 22 т (видаткова накладна № 36 від 01.11.17.).

Період прострочення з 12.10.17. по 01.11.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 22 тон. пелет - 63.800,09 грн.

Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснено відповідно до рахунку на оплату № 41 від 06.11.17. (платіжне доручення № 6095 від 06.11.17. на суму 95.700,13 грн.).

2. 13.10.17. на електронну адресу відповідача було направлено заявку № 12-01/2443 на поставку 110 тон. пелет вартістю 319.000,44 грн. (з ПДВ).

З 30.10.17. прострочення виконання заявки.

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 6160 від 07.11.2017 року на суму 159.500,22 грн., згідно виставленого рахунку № 42 від 06.11.2017 року. (50 відсотків вартості партії товару по п. 4.2 Договору).

Факт поставки підтверджується товарно-транспортною накладною № 30/10-2 від 30.10.2017 року.

Отримано товар 01.11.17. у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 37 від 01.11.2017 року).

Період прострочення з 30.10.17. по 01.11.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 110 тон. пелет - 319.000, 44 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 95 від 07.11.2017 року. Отримано товар 08.11.2017 року у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 38 від 08.11.2017 року).

Період прострочення з 02.11.17. по 08.11.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 88 тон. пелет - 255.200,35 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 96 від 08.11.2017 року. Отримано товар 10.11.2017 року у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 39 від 10.11.2017 року).

Період прострочення з 09.11.17. по 10.11.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 66 тон. пелет - 191.400,26 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 103 від 19.11.2017 року. Отримано товар 21.11.2017 року у кількості 22 т на суму 63.800,09 грн. (видаткова накладна № 47 від 21.11.17.)

Період прострочення з 11.11.17. по 21.11.17., вартість несвоєчасно поставленого товару 44 тони пелет - 127.600,17 грн.

Наступна поставка за цією заявкою підтверджується товарно-транспортною накладною № 109 від 26.11.2017 року. Отримано товар 27.11.2017 року у кількості 22 т на суму 6.3800,09 грн. (видаткова накладна № 48 від 27.11.2017 року).

Період прострочення з 22.11.2017 по 27.11.2017, вартість несвоєчасно поставленого товару 22 тон. пелет - 63 800,08 грн.

Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснено відповідно до рахунку на оплату № 49 від 27.11.17. (платіжне доручення № 6472 від 28.11.17. на суму 159.500,22 грн.).

3. Як відзначалось судом, Додатковою угодою № 1 від 30.11.17. до Договору сторони погодили зміни до пункту 5.1 Договору, а саме, що період поставки Товару: вересень 2017 року - січень 2018 року, але не пізніше 31.01.18. року. Додатковою угодою № 1 від 30.11.17. до Договору сторони погодили ввести в дію з 30.11.17. Додаток № 1 до Договору - Графік поставки деревинних паливних пелет (гранул).

У відповідності до вказаного графіку в грудні 2017 року відповідач поставляє позивачу 198 тон (9 авто):

- з 01.12.17. по 07.12.17. 44 тони (2 авто);

- з 08.12.17. по 14.12.17. 44 тони (2 авто);

- з 15.12.17. по 21.12.17. 66 тони (3 авто);

- з 22.12.17. по 28.12.17. 44 тони (2 авто).

У відповідності до вказаного графіку в січні 2018 року відповідач поставляє позивачу 526 тон (24 авто):

- з 01.01.18. по 10.01.18. 132 тони (6 авто);

- з 11.01.18. по 17.01.18. 132 тони (6 авто);

- з 18.01.18. по 24.01.18. 131 тону (6 авто);

- з 25.01.18. по 29.01.18. 131 тони (6 авто),

а всього 724 тони (33 авто).

Відповідач поставив позивачу Товар у кількості 154 тони у відповідності до видаткових накладних: № 57 від 01.12.17. на суму 63.800,09 грн., № 58 від 04.12.17. на суму 63.800,09 грн. (поставку здійснено вчасно по графіку з 01.12.17. по 07.12.17. 44 тони), № 59 від 06.12.17. на суму 63800,09 грн., № 60 від 13.12.17. на суму 63.800,09 грн. (поставку здійснено вчасно по графіку з 08.12.17. по 14.12.17. 44 тони), № 61 від 15.12.17. на суму 63.800,09 грн., № 9 від 02.01.18. на суму 63.800,09 грн., № 4 від 01.02.18. на суму 63.800,09 грн. (поставку по графіку з 15.12.17. по 21.12.17. 66 тон прострочено наступним чином: з 22.12.17. по 02.01.18. на 44 тони на суму 127.600,18 грн. та з 03.01.18. по 01.02.18. на 22 тони на суму 63.800,09 грн.)

570 тон Товару за Договором відповідачем позивачу недопоставлено взагалі (724 тони - (відняти) 154 тони).

Поставку товару у кількості 570 тон прострочено наступним чином:

- з 29.12.17. на 44 тони вартістю 127.600,176 грн.;

- з 11.01.18. на 132 тони вартістю 382.800,528 грн.;

- з 18.01.18. на 132 тони вартістю 382.800,528 грн.;

- з 25.01.18. на 131 тону вартістю 379.900,524 грн.;

- з 30.01.18. на 131 тону вартістю 379.900,524 грн.

Означене відповідачем не заперечено та не спростовано.

Отже, судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення поставки Товару на зазначені вище періоди та суми, недопоставлено Товар на визначену вище кількість.

Пунктом 6.3.1 Договору встановлений обов'язок Постачальника забезпечити поставку Товару у строки та в порядку, встановлені Договором.

При цьому судом враховано, що приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Умовами пункту 8.7 Договору за поставку Товару (його партії) в меншій кількості або несвоєчасну поставку Товару (його партії) Покупець має право стягнути з Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого обладнання або несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення, а за прострочення поставки Товару (його партії) більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів - має право додатково стягнути штраф в розмірі 7% від вартості недопоставленого Товару та/або несвоєчасно поставленого Товару.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Як відзначалось судом, в силу приписів ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За приписами абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.11. № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів , застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови Вищого господарського суду України від 06.12.10. № 42/563; від 20.12.10. № 06/113-38). Крім того, вказану правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 20.12.10. № 3-41гс10.

Судом встановлено, сукупність вказаних умов та встановлено, що дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідачем обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконати взяті на себе зобов'язання за Договором не подано.

За перерахунком суду у відповідності до вказаних вище періодів та сум встановлено, що розмір пені за несвоєчасну поставку Товару за заявкою від 19.09.17. становить 2.360,60 грн.

За перерахунком суду у відповідності до вказаних вище періодів та сум встановлено, що розмір пені за несвоєчасну поставку Товару за заявкою від 13.10.17. становить 4.912,60 грн. (позивач пред'явив до стягнення 4.276,60 грн.).

За перерахунком суду у відповідності до вказаних вище періодів та сум встановлено, що розмір пені за несвоєчасну поставку Товару за графіком поставки становить 3.445,20 грн. (позивач пред'явив до стягнення 3.062,40 грн.)

За перерахунком суду у відповідності до вказаних вище періодів та сум встановлено, що розмір пені за не поставку Товару за графіком поставки становить 198.026,75 грн.

Отже, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 208.745,15 грн.

Проте, позивачем пред'явлено до стягнення 207.724,34 грн. пені.

Жодних інших заяв, ніж прийнята до розгляду судом позовна заява чи виправлення описки від позивача до суду не надходило

Здійснивши перерахунок пред'явленої позивачем до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що суму штрафу розраховано вірно.

З огляду на викладене вище в сукупності з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 207.724,34 грн. пені та 120.176,15 грн. штрафу, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Позивач у відповідному клопотанні просить суду стягнути з відповідача відшкодування вартості проїзду в судові засідання в розмірі 1598,35 грн.

Частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Понесені позивачем витрати не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, суд дійшов висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов'язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов'язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223 Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом - в тому числі явка в судове засідання, участь у судовому засіданні є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, які відносяться до складу судових витрат.

При цьому судом встановлено, що в судових засіданнях 03.07.18. та 24.07.18. був присутній повноважний представник Державного підприємства Стивідорна компанія Ольвія Приземний С.С., а витрати понесені для забезпечення участі у вказаних судових засіданнях підтверджуються проїзними документами №№ 126431, 126430, 181691, 181692.

В судовому засіданні 21.08.18. був присутній повноважний представник Державного підприємства Стивідорна компанія Ольвія Кушніренко І.С., а витрати понесені для забезпечення участі у вказаному судовому засіданні підтверджуються проїзними документами №№ 000в3е98-597F-B706-0001, 000в3е98-7C3F-B680-0001/

Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі наведеної норми, суд дійшов висновку про необхідність покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ВНГ Груп обов'язку з відшкодування позивачу 1.598,35 грн. витрат, понесених ним для вчинення такої процесуальної дії, як явка в судові засідання.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНГ Груп" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 40, нежиле приміщення № 1; ідентифікаційний код 39365055) на користь Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" (54052, м. Миколаїв, а/с 170; ідентифікаційний код 19290012) 207.724 (двісті сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 34 коп. пені та 120.176 (сто двадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 15 коп. штрафу, 4.918 (чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 51 коп. судового збору та 1.598 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 35 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.18.

Суддя Т.М. Ващенко