Постанова

від 28.08.2018 по справі 910/2210/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. Справа№ 910/2210/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучер О.В. довіреність № б/н від 16.08.18;

від відповідача: Зязіна Ю.О. ордер №436957 від 19.06.18;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 (повне рішення складено 13.06.2018)

у справі №910/2210/18(головуючий суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стратегічні інвестиції"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 855 187, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 (повне рішення складено 13.06.2018) у справі №910/2210/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стратегічні інвестиції" заборгованість по виплаті дивідендів за 2011-2014 р. у розмірі 544 618, 50 грн., 3 % річних у розмірі 45 696,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 264 872,65 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 827,81 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" 27.06.2018 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Скарга мотивована тим, що судом порушено та невірно застосовані норми матеріального права, оскільки, з огляду на природу прав учасника/акціонера товариства по відношенню до акціонерного товариства, положення статті 625 ЦК України не регулюють зобов'язання учасників господарського товариства у майнових відносинах між ними і не поширюються на корпоративні відносини.

12.07.2018 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Київського апеляційного господарського суду та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Буравльова С.І., Кропивної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 28.08.2018.

15.08.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що вимоги про виплату дивідендів є грошовими і на них поширюються положення ст. 625 ЦК України, що узгоджується з висновками Верховного Суду у аналогічних спорах щодо стягнення дивідендів, інфляційних та процентів річних з ПАТ "Укрнафта".

У зв'язку із перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2210/18.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 р., у зв'язку із перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/2210/18 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Кропивної Л.В., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 20.10.2014 року (дата складання виписки 16.11.2017 року) позивач - Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стратегічні інвестиції" є акціонером відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", якому належать акції іменні прості в кількості 6 795 шт.

Також, відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 03.08.2015 року (дата складання виписки 16.11.2017 року) Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стратегічні інвестиції" є акціонером ПАТ "Укрнафта", якому належать акції іменні прості в кількості 2 940 шт.

10.10.2014 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року, на яких було прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за 2011-2013 роки.

Так, зазначеним рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року, вирішено наступне:

"Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):

- 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року. Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

2. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):

- 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

3. Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):

- 189 799 785.00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.

Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".".

Таким чином, право на отримання частки прибутку ПАТ "УКРНАФТА" - дивідендів за 2011-2013 роки мали особи, які були акціонерами ПАТ "УКРНАФТА" станом на 20.10.2014 року.

22.07.2015 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015року, на яких було прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за 2014 рік.

Так, зазначеним рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.07.2015 року, вирішено наступне:

"Затвердити наступний порядок розподілу прибутку: за 2014 рік - направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.,

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Встановити, дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, а саме, у строк до 03.08.2015 року.

Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року.

Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.

Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства".".

Таким чином, право на отримання частки прибутку ПАТ "УКРНАФТА" - дивідендів за 2014 рік мали особи (юридичні та фізичні), які були акціонерами ПАТ "УКРНАФТА" станом на 03.08.2015 року.

Відповідно до вказаних рішень загальних зборів акціонерів позивачу повинні були виплачені дивіденди в загальній сумі 544 6183,50 грн.

Однак, оскільки вказану суму дивідендів, належних позивачу, відповідачем не виплачено, позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення 544 6183,50 грн. заборгованості з виплати дивідендів, 45 696,20 грн. інфляційних втрат, 264 872,65 грн. 3% річних.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості, оскільки з моменту прийняття рішень загальних зборів ПАТ "Укрнафта", які оформлені протоколами №22 від 10.10.2014р. та №23 від 22.07.2015р., відповідач взяв на себе зобов'язання із виплати акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2011-2014р.р. Доказів виплати позивачу дивідендів у встановлені рішеннями загальних зборів строки матеріали справи не містять. Зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання зі сплати дивідендів, судом визнано також обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Із вказаної статі випливає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, можуть бути, у тому числі, і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 544 6183,50 грн. заборгованості з виплати дивідендів, а також застосування правових наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, а саме: стягнення 45 696,20 грн. інфляційних втрат та 264 872,65 грн. 3% річних.

Рішення місцевого господарського суду у даній справі оскаржується відповідачем лише в частині задоволення вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведені положення ст. 269 ГПК України та зміст доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційним господарським судом перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 статті 88 Господарського кодексу України та п. б) ч.1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частиною 2 статті 57 Господарського кодексу України та ч. 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства повинні містити порядок розподілу прибутку (виплати дивідендів), отже, періодичність нарахування та виплати дивідендів визначається товариством самостійно.

За приписами п. 3.3. Статуту ПАТ "Укрнафта" акціонери мають право отримувати дивіденди.

Відповідно до п. 6.20. Статуту ПАТ "Укрнафта", дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається Загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 6.21. Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюються з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням Загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється перерахування коштів на їх банківські рахунки, а акціонерам фізичним особам готівкою, шляхом поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на підставі зазначених рішень загальних зборів акціонерів відповідача, позивач має право на отримання доходу у вигляді дивідендів в загальній сумі 544 618,50 грн., а саме: за 2011 рік у сумі 273 362,85 грн. (6 795 шт. акцій * 40,23 грн.); за 2012 рік у сумі 178 912,35 грн. (6 795 шт. акцій * 26,33 грн.); за 2013 рік у сумі 23 782,50 грн. (6 795 шт. акцій * 3,50 грн.); за 2014 рік у сумі 68 560,80 грн. (2 940 шт. акцій * 23,32 грн.).

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 22 від 10.10.2014 року строк здійснення виплати дивідендів встановлено з 20.10.2014 року по 10.04.2015 року, в який і мало бути виконане вказане рішення.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" № 23 від 22.7.2015 року строк здійснення виплати дивідендів встановлено з 03.08.2015 року по 03.10.2015 року, в який і мало бути виконане вказане рішення.

Однак, відповідачем не здійснено виплату дивідендів у визначений строк, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 544 618,50 грн. дивідендів підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи прострочення виплати дивідендів, позивачем нараховані 45696,20 грн. інфляційних втрат та 264 872,65 грн. 3% річних за період з 11.04.2015 року по 16.02.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і у апеляційній скарзі, заперечував проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних, вважаючи, що зобов'язання товариства з виплати дивідендів є негрошовим.

Вказані доводи обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки згідно з п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, зважаючи на юридичну природу таких правовідносин сторін, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому, за змістом ст. ст. 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому суд першої інстанції правомірно застосував до цих правовідносин положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Твердження відповідача про помилкове застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 625 ЦК України є необґрунтованим та спростовуються наведеним вище.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він є арифметично та методологічно вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 45696,20 грн. інфляційних втрат та 264 872,65 грн. 3% річних підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Колегією суддів, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи врахований загальних підхід щодо розгляду спорів про стягнення дивідендів, 3% річних та інфляційних за позовами інших акціонерів до ПАТ "Укрнафта", який викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 20.06.2018 у справі №910/21818/17.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/2210/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 у справі № 910/2210/18 - без змін.

2. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2210/18.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.08.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

Л.В. Кропивна