Ухвала

від 28.08.2018 по справі 161/11115/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/11115/18 Провадження №11-сс/773/392/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року місто Луцьк

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представника

власника майна адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 липня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ОСОБА_9 , що було вилучене в нього під час проведення обшуку 11.07.2018р. за адресою АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, ч.2 ст.167 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказують, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що було вилучено майно, яке взагалі не має ніякого відношення до справи, саме клопотання розглянуте з порушенням вимог ст.167-168 КПК України. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати, та відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, скаржника, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили доводи скарги та просили залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог закону.

Згідно витягу ЄРДР вбачається, що проводиться досудове розслідування щодо ряду осіб, які за попередньою змовою придбали та використовують спеціалізоване обладнання, яке за технічними параметрами може відноситися до спеціальних технічних засобів та мати функції негласного отримання інформації, а саме: знімати і зберігати інформацію з телекомунікаційних мереж, тобто за ч.2 ст.359 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 04.07.2018р. про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи були виявлені та вилучені в ОСОБА_9 мобільний телефон з карткою оператора мобільного зв`язку.

Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено, з огляду на те, що обшук проведений 11.07.2018, що виявлене майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359 КК України.

Окрім постанови про визнання речовими доказами, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Більше того, з моменту проведення обшуку, станом на сьогоднішній день слідчим не призначена жодна експертиза щодо вилученого майна.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, необгрунтовано наклав арешт на вищевказане майно, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та повністю відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407 ч.3 п.2, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 23 липня 2018 року про накладення арешту на майно скасувати.

В задоволенні клопотання старшого слідчого-криміналістаСВ УСБУу Волинськійобласті ОСОБА_7 про накладенняарешту намайно ОСОБА_9 відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді