Ухвала

від 27.08.2018 по справі 914/2202/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"27" серпня 2018 р.                               Справа №914/2202/17

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд, в особі:

головуючого (судді-доповідача):                                                   Бойко С.М.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» б/н від 03.08.2018,

на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017, суддя: Мороз Н.В., м.Львів, повний текст рішення складено – 11.12.2017,

за позовом приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Космос», м. Львів,

про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

21.08.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» б/н від 03.08.2018 на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі №914/2202/17.

За вимогами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною другою статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судом встановлено, що позов подано до суду першої інстанції 26.10.2017.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено, що 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

З позовної заяви приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вбачається, що останнім заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 18 868,61 грн., однак 1,5 відсотка від ціни позову (283,02 грн.) є меншою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600,00 грн.).

Таким чином, враховуючи вищенаведене за подання апеляційної скарги скаржник повинен сплатити 2400,00 грн. (1600 грн. * 150%) судового збору за подання апеляційної скарги, натомість останнім доказів сплати судового збору, який визначений законом не надано.

Отже, апеляційна скарга подана з порушенням вимог встановлених статтею 258 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, апеляційним судом встановлено недотримання апелянтом положень п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що тягне за собою наслідок у вигляді залишення апеляційної скарги без руху в силу застосування ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що перебіг строку апеляційного оскарження на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі №914/2202/17 розпочався за правилами ст. 93 ГПК України в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Враховуючи, що повний текст рішення виготовлено й підписано 11.12.2017 перебіг строку апеляційного оскарження розпочався з 12.12.2017 та завершився 21.12.2017.

З відбитку на поштовому конверті, яким подана апеляційна скарга вбачається, що остання здана на пошту 09.08.2018, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження на 221 день.

Натомість апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції йому не було відомо, оскільки він не отримував цього судового рішення, а з оскаржуваним рішенням ознайомився 20.07.2018 коли одержав нарочно в місцевому господарському суді на підставі поданої ним заяви про видачу копії судового рішення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017). У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.7, 77, 104-106), якими на адресу ТОВ «Космос» 79016, м. Львів, вул. Я. Мудрого, 11, надсилались процесуальні документи в даній справі. Згідно цих повідомлень вбачається, що поштові відправлення повернуті у зв'язку з закінченням строку зберігання.

У п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищенаведене, апеляційний господарський суд пришов до висновку про відсутність в даному випадку поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду Закарпатської області від 12.02.2018 у справі №907/18/18.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» підлягає залишенню без руху також з підстав, що визначені ч. 3 ст. 260 ГПК України.

Окрім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Натомість, до апеляційної скарги додано квитанцію від 09.08.2018 про оплату послуг з поштового відправлення, проте, з вказаної квитанції не вбачається, що позивачу надіслано апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Таким чином, апелянтом не виконано вимоги передбачені ч. 1 ст. 259 ГПК України, а тому апеляційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» б/н від 03.08.2018 на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі №914/2202/17 з підстав визначених в ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

залишити без руху апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Космос» б/н від 03.08.2018 на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі №914/2202/17.

Скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 2400,00 грн. за подання апеляційної скарги, подання суду належних доказів доплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 2400,00 грн., звернення до суду апеляційної інстанції вказавши інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та шляхом надання суду доказів про надсилання позивачу апеляційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення в порядку, який визначений ч. 1 ст. 259 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий (суддя-доповідач)                                                   С.М. Бойко

Дата підписання ухвали 27.08.2018.