Рішення

від 29.08.2018 по справі 805/1854/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р. Справа№805/1854/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірним дій, стягнення заробітної плати, зобов'язання вчинити дії щодо перерахування грошових коштів, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірним дій Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, стягнення з місцевого бюджету міста Донецька нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за липень, серпень, жовтень, листопад 2014 року у розмірі 16 957,59 грн., зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області вчинити дії щодо перерахування грошових коштів у розмірі 16 957,59 грн.

За змістом позову в період з 2007 по 2014 роки позивач працювала в Управлінні соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради. З липня 2014 року заробітна плата їй виплачувалася нерегулярно. При звільненні у листопаді 2014 року з позивачем не проведено остаточного розрахунку, заробітну плату у розмірі 16 957,59 грн., з яких за другу половину липня 2014 року в сумі 2315,30 грн., за серпень 2014 року в сумі 2663,62 грн., за жовтень 2014 року в сумі 5180,29 грн., листопад 2014 року в сумі 6798,38 грн. позивачу не було виплачено. Посилаючись на приписи ст. 43 Конституції України та ст.ст. 94, 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) позивач зазначила, що має право на працю та на її регулярну оплату. Згідно зі ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові від установи, провадиться у день звільнення. За змістом позову, враховуючи формування фонду оплати державних службовців на підставі ст. 50 Закону України Про державну службу за рахунок державного бюджету, несплачена заробітна плата підлягає стягненню з місцевого бюджету міста Донецька. Оскільки відповідно до положень Бюджетного кодексу України обслуговування державного та місцевого бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби, невиплачена позивачу при звільненні заробітна плата має перераховуватися Управлінням Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області.

У позові викладено клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Відповідачем 1, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, наданий до суду відзив із викладеною ньому незгодою із позовом. У наданому відзиві відповідач зазначив, що згідно ст. 43 Бюджетного кодексу України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів на підставі договору. Водночас, ані з ОСОБА_1, ані з Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради відповідний договір не укладався, вказані особи не обслуговуються та ніколи не обслуговувались в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області. Відповідачем вказано, що на час виникнення спірних правовідносин Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради обслуговувалось в Управлінні Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області.

Крім цього, відповідач 1 наголосив на тому, що з квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей триває антитерористична операція (АТО), у зв'язку з чим Постановою Правління НБУ від 06.08.2014 № 466 зобов'язано органи Держказначейства зупинити діяльність усіх видів грошових операцій на непідконтрольній українській владі території. Пунктом 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого Постановою КМУ від 07.11.2014 № 595, передбачено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюватиметься після повернення вищевказаних територій під контроль українській владі.

До суду представник Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області не з'явився, у заявах, отриманих судом в ході розгляду справи, просив розглядати справи без його участі.

За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача 2 - Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку (код ЄДРПОУ 26000902) є: 83017, Донецька обл., місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 75, тобто, на тимчасово непідконтрольній території України, поштовий перебіг на якій не здійснюється. Відомості щодо переміщення особи на підконтрольну українській владі територію в суду відсутні.

Відповідно ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

З огляду на зазначене, судом розміщено відповідні оголошення про виклик до суду Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку на своїй веб-сторінці на офіційному веб-порталі Судова влада України (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/povistky/).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.04.2018. Судове засідання у справі відкладалось на 04.05.2018 та 15.05.2018. Ухвалами від 15.05.2018 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2018, витребувано додаткові докази у справі. 06.06.2018 постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів у справі, підготовче засідання відкладено на 04.07.2018. Ухвалами від 04.07.2018 витребувано додаткові докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі, наступне підготовче засідання призначено на 18.07.2018. Підготовче засідання відкладалося на 31.07.2018. Ухвалою від 31.07.2018 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні 14.08.2018.

У зв'язку з неявкою сторін до судового засідання 14.08.2018 суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснює розгляд справи у письмову провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3, з 01.02.2007 позивача прийнято на роботу до Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на посаду спеціаліста 1 категорії відділу соціальної роботи, цього ж дня позивачем прийнято присягу державного службовця (арк. справи 7).

Розпорядженням голови Калінінської районної у м. Донецьку ради від 20.11.2014 року № 389-к на підставі заяви від 20.11.2014 позивача звільнено за власним бажанням з Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради із виплатою компенсації за невикористану відпустку у кількості 33,4 календарних днів (арк. справи 8).

З довідок форми ОК-7, ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу , виданих 05.04.2018 та 10.07.2018 відповідно Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Києві, у 2014 році ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1) нараховано Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради (код ЄДРПОУ 24815706) заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, у наступних розмірах: у січні - 3222,53 грн., у лютому - 3283,43 грн., у березні - 5 509,43 грн., у квітні - 7 532,23 грн., у травні - 3 319,97 грн., у червні - 3 483,18 грн., у липні - 2 965,30 грн., у серпні - 2 663,62 грн., у вересні - 2 489,84 грн., у жовтні - 5 180,29 грн., у листопаді - 6 798,38 грн. (арк. справи 9, 10, 26-27). Заробітна плата за липень, серпень, жовтень та листопад 2014 року становить 17 607,59 грн.

За змістом позову нараховану заробітну плату за липень (за виключенням заробітної плати за І половину липня), серпень, жовтень, листопад 2014 року у загальному розмірі 16 957,59 грн. позивач не отримувала, на підтвердження цих доводів позивач надала суду виписку з ПАТ Укрсоцбанк по картковому рахунку 26254175011139 за 2014 рік (арк. справи 28-32). Документи, які б спростовували такі твердження позивача в матеріалах спарив відсутні.

З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що з січня по червень 2014 року позивачу двічі на місяць надходили кошти із призначенням заробітна плата (за І половину місяця, а потім за місяць загалом). У липні 2014 року позивачу надійшли на картковий рахунок кошти із призначенням: заробітна плата за І половину липня 2014 року в сумі 650,00 грн., у серпні надходження відсутні, у жовтні 2014 року - кошти в сумі 80,00 грн. та 1 494,72 грн. із призначенням: заробітна плата за І половину вересня 2014 року та заробітна плата за вересень 2014 року . В подальшому, до 31.12.2014 кошти із призначенням заробітна плата на картковий рахунок позивача не надходили.

Згідно листа Головного управління ДФС України від 17.07.2018 № 29870/10/05-99-08-02-18 доходи позивача у 2014 році становлять: заробітна плата від Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради (код ЄДРПОУ 26000902): 1 квартал 2014 року - нараховано та виплачено 11 072,31 грн., 2 квартал 2014 року - нараховано та виплачено 15 278,46 грн., 3 квартал 2014 року - нараховано 8 118,76 грн., виплачено 797,08 грн.; соціальні виплати від Маріупольського міського центру зайнятості (ММЦЗ, код ЄДРПОУ 24815706): 4 квартал 2014 року - нараховано та виплачено 535,00 грн. (арк. справи 97).

У зв'язку з непроведенням відповідачем 2 остаточного розрахунку при звільненні позивачем подано до суду даний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Згідно частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата є винагородою, що обчислюється, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За приписами статті 4 Закону № 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що 20 листопада 2014 року позивача звільнено з Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, отже, у цей день із нею мав бути проведених остаточний розрахунок із виплатою усіх сум, що належать їй від установи.

Згідно тверджень позивача, листа ГУ ДФС України від 17.07.2018 № 29870/10/05-99-08-02-18 про доходи позивача за 2014 рік та виписки по банківському рахунку позивача за 2014 рік з ПАТ Укрсоцбанк , заробітну плату за липень 2014 року (за виключенням виплаченої заробітної плати за І половину липня 2014 року за вирахуванням утриманих податків та зборів в сумі 650 грн., з урахуванням податку та інших обов'язкових відрахувань з заробітної плати - 797,08 грн.), серпень, жовтень та листопад 2014 року позивачу не було виплачено.

Ухвалами суду від 19.03.2018, 15.05.2018, 06.06.2018 зобов'язано Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, Калінінську районну раду міста Донецька, Департамент праці та соціального захисту населення Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у Калінінському районі м. Донецька Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надати суду докази виплати ОСОБА_1 заробітної плати за липень, серпень, жовтень, листопад 2014 року та відомості про розмір таких виплат у разі їх здійснення.

Витребувані докази зазначеними установами суду не надані.

Так, Департаментом праці та соціального захисту населення Донецької області зазначені докази не надано через відсутність в установи таких відомостей, про що повідомлено суд у листі від 14.05.2018 № 01-20/7/0/201-18.

Іншими особами причини ненадання витребуваних доказів суду не повідомлено.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували доводи позивача про непроведення із ним Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради остаточного розрахунку при звільненні, суд вважає доведеними наявними в матеріалах справи документами обставин щодо невиплати позивачу заробітної плати за липень, серпень, жовтень та листопада 2014 року

Згідно довідок форми ОК-5, ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу , виданих Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Києві, у 2014 році ОСОБА_1 (номер облікової картки НОМЕР_1) нараховано Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради (код ЄДРПОУ 24815706) заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, у наступних розмірах: у липні - 2 965,30 грн., у серпні - 2 663,62 грн., у жовтні - 5 180,29 грн., у листопаді - 6 798,38 грн.

Відповідно до п. 2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин), індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 (ОК-5) або додатком 2 (ОК-7) до цього Положення.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 розділу ІІ цього Положення до реєстру застрахованих осіб вносяться, крім іншого, відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які подаються роботодавцями - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства.

Дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією; відомостей, що надходять з інших джерел, визначених статтею 18 Закону.

У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Дані стосовно недостовірності наявних у реєстрі застрахованих осіб відомостей про заробітну плату позивача, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, в матеріалах справи відсутні. Відомості про дохід позивача за 1-3 квартали 2014 року у виданих Правобережним об'єднаним УПФУ в м. Києві довідках ОК-5, ОК-7 та відомостях, наданих суду Головним управлінням ДФС у Донецькій області, співпадають.

Беручи до уваги наведене, при визначенні розміру заборгованості Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради перед позивачем суд виходить із відомостей, що зазначені в довідках Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Києві форми ОК-5, ОК-7 та листі Головного управління ДФС України від 17.07.2018 № 29870/10/05-99-08-02-18, за даними яких через непроведення остаточного розрахунку при звільненні в Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради утворилась перед позивачем заборгованість зі сплати заробітної плати у сумі 16 810,51 ((2965,30-797,08)+2663,62+5180,29+6798,38) грн.

Дії Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради з несплати позивачу заробітної плати за цей період є неправомірними, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про можливість стягнути вказану суму з місцевого бюджету міста Донецька суд виходить із наступного. У розумінні приписів Закону України Про оплату праці (ст. 1) та КЗпП України (ст. 47, 94) обов'язок по сплаті працівникові заробітної плати, проведенню розрахунку при звільненні несе саме роботодавець, яким у спірних правовідносинах є відповідач 2.

Враховуючи наведене та на підставі ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд для належного та ефективного захисту прав позивача вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та стягнути заборгованість зі сплати заробітної плати у сумі 16 810,51 грн. з Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, оскільки саме з цією установою позивач перебував у трудових відносинах.

Суд вважає необґрунтованими посилання Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області на пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року у справі № 826/18826/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року, визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області вчинити дії щодо перерахування грошових коштів у розмірі 16 957,59 грн. суд зауважує, що відповідно до пп. 10 п. 4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 12.10.2011 № 1280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2011 р. за № 1237/19975, Управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку здійснюють платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області в даному випадку не є розпорядником коштів та відсутність в суду доказів здійснення Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку дій спрямованих на виплату позивачу заробітної плати за спірний період (формування відповідних доручень), позовні вимоги до Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Зважаючи на те, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався, оскільки від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище, на підставі Конституції України, Закону України Про оплату праці , Кодексу Законів про працю України та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 68, ідентифікаційний код 38033949), Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради (83017, Донецька обл., м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 75, ідентифікаційний код 26000902) про визнання неправомірним дій, стягнення заробітної плати, зобов'язання вчинити дії щодо перерахування грошових коштів - задовольнити частково.

Визнати неправомірною невиплату Управлінням соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати у повному обсязі за липень, серпень, жовтень, листопад 2014 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за липень, серпень, жовтень, листопад 2014 року у сумі 16 810 (шістнадцять тисяч вісімсот десять) гривень 51 копійка (за виключенням податків, зборів та інших обов'язкових відрахувань із заробітної плати).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29 серпня 2018 року.

Суддя Михайлик А.С.