Рішення

від 22.08.2018 по справі 0240/2166/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 серпня 2018 р. Справа № 0240/2166/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе"

до: Управління Держпраці у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування постанови та припису

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе" (далі - ТОВ "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе", товариство, позивач) звернулось в суд з позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

В обґрунтування заявленого позову зазначили, що за результатами позапланового інспекційного відвідування відповідачем складено ОСОБА_3 №02-16-39 від 07.03.2018 щодо встановлених порушень та винесено припис №02-16-39/14-07 від 07.03.2018. В подальшому постановою №11 від 27.03.2018 на позивача накладено штраф у розмірі 2 010 420 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки, зокрема щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування та податків, товариство звернулось до суду з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис № 02-16-39/14-07 від 07.03.2018 винесений головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_4;

- визнати протиправною та скасувати постанову №11 від 27.03.2018 винесену заступником начальника управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_5

Ухвалою суду від 19.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 27.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе" про забезпечення позову.

15.08.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо заявленого позову, зазначивши, що управління діяло у спосіб, в межах наданих законом повноважень, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Інспектором праці ОСОБА_4 службове посвідчення №210, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295, проведено інспекційне відвідування ТОВ "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе". За результатами перевірки складено акт № 02-16-39/14 від 07.03.2018.

В розділі ІІІ вказаного акту зазначено про порушення товариством:

- ч.1 ст.21 КЗпПУ, між керівником товариства та 18 особами укладено договори цивільно-правового характеру (ЦПХ), які мають ознаки трудових договорів, працівники виконують роботу , яка підлягає внутрішньо трудовому розпорядку, тобто ведеться облік робочого часу та скликаються робочі наради, що передбачається ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", також роботодавцем ведеться облік достовірності витрат на оплату праці. В договорах ЦПХ вказано посади за якими працюють працівники, що передбачено класифікатором професій, а не цивільним кодексом. Договори ЦПХ укладаються систематично протягом року терміном на 1 місяць;

- ч.2 ст.21 КЗпПУ, працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та неповідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу;

- ст.29 КЗпПУ, працівники товариства не ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

07.03.2018 відповідачем видано припис №02-16-39/14-07 про усунення позивачем вказаних порушень до 30.03.2018.

27.03.2018 ОСОБА_5 заступником начальника управління Держпраці у Вінницькій області винесено постанову №11 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе" штрафу у розмірі 2 010 420 грн.

Позивач, вважаючи вказані припис та постанову протиправними, оскаржив їх у судовому порядку.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного правового регулювання спірних правовідносин.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з п.4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015, Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.5); накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці (п.49).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України № 295 від 26.04.2017 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою КМ України № 509 від 17.07.2013 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ України № 55 від 03.02.2016).

Відповідно до абз.2 п.2 цього Порядку штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.

Стосовно виявлених порушень законодавства про працю та зайнятість населення, які були допущені товариством, суд враховує таке.

Частиною 1 ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ст.24 цього Кодексу трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ч.1). Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3).

Позивачем під час інспекційного відвідування надавались та до матеріалів справи долучені цивільно-правові договори, укладені між товариством в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (договір №324 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №7 від 02.01.2018 вид робіт "різні роботи", акт №7 від 31.01.2018), ОСОБА_8 (договір №331 від 26.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №2 від 02.01.2018, вид робіт "сторож", акт виконаних робіт №2 від 31.01.2018), ОСОБА_9 (договір №1 від 02.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт виконаних робіт від 31.01.2018), ОСОБА_10 (договір №19 від 11.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №19 від 28.01.2018), ОСОБА_11 (договір №315 від 01.12.2017, вид робіт "токарні роботи", договір №3 від 02.01.2018, вид робіт "токар", акт №3 від 29.01.2018), ОСОБА_12 (договір №326 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №8 від 02.01.2018, вид робіт "сторож", акт №8 від 31.01.2018), ОСОБА_13 (договір №300 від 01.11.2017, вид робіт "різні роботи", договір №321 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №10 від 03.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №10 від 30.01.2018), ОСОБА_14 (договір №295 від 01.11.2017, вид робіт "водій", договір №320 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №18 від 10.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №18 від 26.01.2018), ОСОБА_15 (договір №308 від 06.11.2017, вид робіт "різні роботи", договір №313 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №12 від 09.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт виконаних робіт №12 від 26.01.2018), ОСОБА_16 (договір №322 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір від 03.01.2018 №11, вид роботи "різні роботи", акт виконаних робіт №11 від 27.01.2018), ОСОБА_17 (договір №323 від 01.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №6 від 02.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №6 від 31.01.2018), ОСОБА_18 (договір №9 від 03.01.2018. вид робіт "різні роботи", акт №9 від 30.01.2018), ОСОБА_19 (договір №318 від 01.02.2017, вид робіт "прибирання приміщень", договір №17 від 10.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №17 від 16.01.2018), ОСОБА_20 (договір №294 від 01.11.2017, вид робіт "прибирання приміщень", договір №4 від 02.01.2018 вид робіт "прибирання приміщень контори", акт №4 від 31.01.2018), ОСОБА_14 ( договір №319 від 01.12.2017, вид робіт "водій", договір №5 від 02.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №5 від 03.01.2018), ОСОБА_3 (договір №304 від 01.11.2017, вид робіт "різні роботи", договір №329 від 13.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №16 від 09.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт 16 від 27.01.2018) ОСОБА_21 (договір №299 від 01.11.2017, вид робіт "різні роботи", договір №327 від 13.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №14 від 09.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №14 від 27.01.2018), ОСОБА_22 (договір №328 від 13.12.2017, вид робіт "різні роботи", договір №15 від 09.01.2018, вид робіт "різні роботи", акт №15 від 27.01.2018) (18 осіб).

Доказів недійсності або фіктивного укладення вказаних угод відповідачем не представлено. Разом з тим, із змісту представлених угод слідує, що замовник доручає, а виконавці зобов'язувалися надати послуги визначеного характеру в порядку та на умовах, вказаних в цих договорах.

Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг, які підписані сторонами.

При цьому, абзацом першим п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

У відповідності до пункту 10.1 Статуту позивача, трудові відносини робітників товариства регулюються трудовим договором контрактом.

Слід звернути увагу на ту обставину, що вказані вище 18 осіб не зверталися до позивача, в особі його органу управління, уповноваженого на прийняття на роботу, із заявою (усною або письмовою) про прийняття на роботу; паспорт, трудову або медичну книжки та інші документи, необхідні для прийому на роботу, вказані особи позивачеві ніколи не надавали, трудові договори між позивачем та зазначеними особами ніколи не укладалися. Так само об'єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління позивача чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов'язків.

Частинами 1-3 включно ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини, що виникли на підставі договору, від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, сам організовує і виконує свою роботу.

Отже, у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

Таким чином, з огляду на предмет укладених договорів та поняття трудового договору, невстановлення інших доказів щодо організації процесу трудової діяльності, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та вказаними особами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Статтею 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Цивільно-правові договори, укладені позивачем, не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку встановленому законом.

За таких обставин за своїм змістом договори укладені з фізичними особами та зазначені управлінням Держпраці у Вінницькій області, викладені в ОСОБА_3 "про перебування працівників у трудових відносинах з Товариством" та порушення Товариством вимог ч.1 ст.21 КЗпП України та ч.2 ст.24 КЗпП, ст.29 КЗпП України" є безпідставними на думку суду.

Відповідно, викладений у ОСОБА_3 висновок відповідача про вчинений позивачем фактичного допуску 18 осіб до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу не відповідає дійсним обставинам справи та не є обґрунтованим з точки зору відповідності чинному законодавству України, яке регламентує відповідні суспільні відносини.

Оскільки чинне законодавство України не містить жодного обов'язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов'язання зобов'язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов'язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

Крім того, вищевказані договори цивільно-правового характеру враховані позивачем в бухгалтерському (податковому) обліку відповідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМ України № 509 від 17.07.2013, визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та ч.ч.2 - 7 с.53 Закону України Про зайнятість населення .

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Серед іншого, суд враховує, надане представником позивача рішення заступника начальника Управління ОСОБА_5 щодо скасування (залишення без змін) постанови по справі про адміністративне правопорушення №1 від 14.06.2018, яким скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 30.05.2018 №ВН 990/210/АВ/ПТ/ПС від 30.05.2018 винесену головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 В мотивувальній частині даного рішення вказано, що матеріали складені за результатами інспекційного відвідування є неконкретними, не містять даних про фізичних осіб з якими ТОВ "СОП "Щасливе" в січні 2018 року уклало цивільно-правові договори, які мають повні ознаки трудових договорів, крім цього в протоколі відсутня інформація про осіб, які допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника.

Враховуючи наведе, в контексті даної спірної ситуації, з урахуванням спростованих під час судового розгляду справи порушень викладених в акті №02-16-39/14 від 07.03.2018, суд зауважує, що підстави для їх усунення відсутні.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що припис №02-16-39/14-07 від 07.03.2018 та постанова Управління Держпраці у Вінницькій області № 11 від 27.03.2018 підлягають скасуванню у судовому порядку, оскільки підставою для їх винесення, стало помилкове трактування цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді цивільно-правових договорів, як таких, що мають ознаки трудових та повинні бути оформлені у вигляді трудових договорів.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв'язку з викладеним, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

У відповідності до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис № 02-16-39/14-07 від 07.03.2018 винесений головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_4

Визнати протиправною та скасувати постанову №11 від 27.03.2018 винесену заступником начальника управління Держпраці у Вінницькій області ОСОБА_5

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе" (код ЄДРПОУ 39274068) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 30156 (тридцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське орендне підприємство "Щасливе" (вул. Будьоного. 1, с. Щаслива, Липовецький район, Вінницька область, 22532, код ЄДРПОУ 03731508)

Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 39845483)

Суддя Томчук Андрій Валерійович

: