Рішення

від 30.08.2018 по справі 814/1381/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 р. № 814/1381/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ", вул. Лягіна,11, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв,54056 про:визнання протиправною бездіяльності; зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - Відділ або відповідач) щодо незняття арештів зі всього нерухомого майна та невилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про обтяження належного Товариству нерухомого майна - арешт всього нерухомого майна, р. № 9055390, зареєстровано 15.09.2009 на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції № 14754998 від 14.09.2009; арешт всього нерухомого майна, р. № 9055390, зареєстровано 07.04.2011 на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції б/н від 07.04.2011;

зобов'язати Відділ здійснити дії щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про обтяження нерухомого майна, належного Товариству, - арешт всього нерухомого майна, р. № 9055390, зареєстровано 15.09.2009 на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції № 14754998 від 14.09.2009; арешт всього нерухомого майна, р. № 9055390, зареєстровано 07.04.2001 на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції б/н від 07.04.2011.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що 28.04.2018 воно отримало рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно в зв'язку з наявністю зареєстрованого арешту на все нерухоме майно, що належить позивачу. На підставі інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (надалі - Реєстр) Товариство дізналося про те, що арешт було накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Оскільки у позивача не було відомостей щодо будь-яких виконавчих дій та підстав для обтяжень нерухомого майна, він звернувся до Відділу із заявою про зняття (скасування) арештів, проте відповідач заяву позивача не задовольнив. Як зазначив позивач, бездіяльність відповідача порушує право Товариства щодо вільного розпорядження майном.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 19-21) Відділ зазначив, що у Ленінському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 14754998 з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області, що був виданий 28.04.2009 у справі № 8/113 про стягнення з Товариства на користь ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія боргу в сумі 863 234,83 грн. (надалі - ВП № 14754998). 14.09 2009 у ВП № 14754998 було накладено арешт на майно Товариства; 03.06.2010, на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Як вказав Відділ, зняття арешту може порушити права стягувача - ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія . Щодо арешту за постановою від 07.04.2011 б/н Відділ повідомив про неможливість ідентифікації виконавчого провадження. Крім того, відповідач зазначив, що арешти на майно Товариства були накладені Ленінським відділом Миколаївського міського управління юстиції, тому вимоги до Відділу є безпідставними.

У відповіді на відзив (арк. спр. 32-34) Товариство звернуло увагу суду на відсутність жодного виконавчого провадження про стягнення з позивача боргів, за яким було би накладено арешт на майно Товариства. Оскільки обтяження нерухомого майна Товариства діють безпідставно, відповідач, на думку позивача, був зобов'язаний скасувати їх та вилучити з Реєстру відповідні відомості.

Відповідач подав заперечення на відповідь (арк. спр. 38-40), в яких вказав, що ані в позові, ані у відповіді на відзив Товариство не вказало, якою нормою Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (надалі - Закон № 1404) та Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, надалі - Інструкція) державному виконавцю або суду надано право зняти арешти. Також Відділ вказав, що, оскільки позивач є боржником за ВП № 14754998, він вправі оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця у господарському суді Миколаївської області. Крім того, відповідач повідомив, що позивач не сплатив суму виконавчого збору у ВП № 14754998, тому, відповідно до пункту 15 розділу VIII Інструкції, підстави для зняття арешту відсутні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з інформацією з Реєстру станом на 28.04.2018 (арк. спр. 11-13), відносно Товариства були зареєстровані обтяження (арешт нерухомого майна), обтяжувач - Ленінський відділ Миколаївського міського управління юстиції:

№ 9055390, 15.09.2009, підстава - постанова про відкриття виконавчого провадження, 14754998, 14.09.2009;

№ 11042330 (а не № 9055390, як помилково зазначило Товариство), 07.04.2011, підстава - постанова про арешт майна боржника, б/н, 07.04.2011;

№ 11911716, 01.12.2011, підстава - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження, 28461195, 23.09.2011.

Як вказано у листі Відділу від 11.05.2018 № 28147 - відповіді на заяву позивача (арк. спр. 14-15):

обтяження № 9055390 - 03.06.2010 у ВП № 14754009 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві; відомості про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відсутні;

обтяження № 11042330 - неможливо ідентифікувати виконавче провадження, за яким накладено арешт;

обтяження № 11911716 - вилучено з Реєстру 10.05.2018.

Таким чином, Відділ частково задовольнив заяву Товариства та вилучив з Реєстру обтяження, що було накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Ця обставина, на думку суду, свідчить про безпідставність доводів відповідача про відсутність правових підстав для припинення ним обтяження, що було накладено постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 23.09.2011 ВП № 28461195 про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження.

Відповідач не довів, що обтяження під реєстраційним номером 11042330 (постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 07.04.2011 б/н про арешт майна боржника) було накладено з дотриманням порядку: як вказав відповідач, виконавче провадження, за яким був накладений арешт, неможливо ідентифікувати. З урахуванням цього, на думку суду, після надходження заяви Товариства, начальник Відділу, відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 1404, був зобов'язаний винести постанову про зняття арешту.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і визнав, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до чинної станом на 03.06.2010 (дата винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, ВП № 14745998) редакції статті 38 Закону № 606, у разі повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

В порушення цієї норми, державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції у постанові від 03.06.2010 не зазначив про скасування арешту (арк. спр. 25). Проте ця обставина, на думку суду, не є доказом того, що арешт після 03.06.2010 був чинним у розумінні Закону № 606, оскільки, як вказано вище, чинність арешту припиняється одночасно з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, та не визначається датою винесення постанови про зняття такого арешту.

Відділ вказав, що 24.09.2009 у ВП № 14754998 було винесено постанову про стягнення з боржника (Товариства) виконавчого збору в сумі 86 323,48 грн. (арк. спр. 24), та постановою від 04.06.2010 було відкрито виконавче провадження ВП № 20071708 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору (арк. спр. 26). Оскільки Товариство суму виконавчого збору не сплатило, зняття арешту, що був накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2009 ВП № 14754998, є порушенням пункту 15 Розділу VIII Інструкції.

Відносно викладених вище доводів Відділу суд зазначив таке.

По-перше, виходячи із змісту листа Відділу від 11.05.2018 № 28147, станом на цей день (11.05.2018) … відомості про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 14754998 відсутні … .

По-друге, як вказано вище, чинною станом на 03.06.2010 (дата винесення постанови ВП № 14754998 про повернення виконавчого документа стягувачеві) редакцією статті 38 Закону № 606 не було передбачено жодних умов або обмежень припинення чинності арешту.

По-третє, посилання Відповідача на пункт 15 розділу VIII Інструкції суд визнав недоречними, оскільки ця норма не визначає наслідки повернення виконавчого документа.

Як вказано у частині першій статті 56 Закону № 1606, арешт майна (коштів) боржника застосовується ля забезпечення реального виконання рішення.

Матеріалами справи не підтверджено, що Відділом виконуються рішення, з виконання яких були накладені обтяження, тому суд визнав незаконність арештів.

Щодо посилань відповідача на те, що зняття арешту може порушити права стягувача у ВП № 14754998, суд зазначив, що 03.06.2010 (дата винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві) чинність арешту припинилася в силу закону, а з урахуванням строків, встановлених статтею 12 Закону № 1404, повторне пред'явлення ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія виконавчого документа до виконання є майже нереальним.

Суд відхилив доводи Відділу щодо того, що належними відповідачами у справах про зняття арешту з майна, відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 Про судову практику у справах щодо зняття арешту з майна , є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. Позивач звернувся з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - органа державної виконавчої служби, тому твердження Відділу про те, що він є неналежним відповідачем у справі, є недоречними.

Відповідач не довів наявність чинних виконавчих проваджень, в межах яких у 2009 та у 2001 роках були накладені обтяження, тому Товариство не має статусу сторони виконавчого провадження, що, в свою чергу, виключає можливість його звернення зі скаргою на підставі статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням цього, вимоги позивача мають розглядатися за загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено існування законних підстав для збереження обтяжень, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний винести постанови про скасування арештів нерухомого майна, що належить позивачу (реєстраційні номери обтяжень №№ 9055390, 11042330 від 15.09.2009 та від 07.04.2011 відповідно).

Суд, як вказано вище, погодився з позивачем в тому, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у незнятті арешту за постановою від 07.04.2001 б/н, проте визнав необґрунтованими вимоги Товариства щодо визнання протиправною бездіяльністю Відділу неприйняття ним постанови про зняття арешту у ВП № 14754998, оскільки чинна редакція статті 40 ( Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа ) Закону № 1404, на відміну від статті 38 Закону № 606, не передбачає зняття арешту у випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Стаття 59 Закону № 1404 містить вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту, та серед цих підстав відсутнє повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно зі статтею 59 Закону № 1404, у всіх інших (не зазначених у статті) випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята).

На підставі викладеного суд визнав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" (вул. Лягіна, 11, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 33189119) до Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34993225) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, що полягає у неприпиненні обтяження (незнятті арешту), що зареєстровано 07.04.2011 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 11042330.

3. Зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про зняття арешту нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ , що був накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Гапунич О.М. від 07.04.2011 б/н, та вчинити дії щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження від 07.04.2011, реєстраційний номер обтяження 11042330.

4. Зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про зняття арешту нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ , що був накладений постановою головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Корця Сергія Валерійовича від 14.09.2009 ВП № 14754998, та вчинити дії щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження від 15.09.2009, реєстраційний номер обтяження 9055390.

5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34993225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПРОМСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" (вул. Лягіна, 11, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 33189119) судовий збір в сумі 3 524 грн., сплачений платіжним дорученням від 04.06.2018 № 1199.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна