Постанова

від 29.08.2018 по справі 812/796/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року справа № 812/796/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 812/796/18 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2018 № Ю-2369-17,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати вимогу Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДФС) від 12.02.2018 № Ю-2369-17 про сплату боргу (недоїмки, штрафу та пені) в сумі 21157,21 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано вимогу від 12.02.2018 № Ю-2369-17 в частині застосування штрафу в сумі 16736,44 грн (шістнадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 44 коп.) та пені в сумі 4244,77 грн (чотири тисячі двісті сорок чотири гривні 77 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У скасуванні вимоги від 12.02.2018 № Ю-2369-17 в частині сплати недоїмки в сумі 176,00 грн (сто сімдесят шість гривень 00 коп.) відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Також апелянт звертає увагу суду, що ТОВ А.О. Мрія-Інвест у січні 2018 року зверталося до адміністративного суду з позовом про скасування рішення від 17.11.2017 № 0030111304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на суму 28183,84 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі № 812/113/18 адміністративний позов товариства до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 17.11.2017 № 0030111304 задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 812/113/18 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду без змін. Таким чином, рішення суду набрало чинності та підлягає виконанню.

Оскаржувана вимога в розмірі 21157,21 грн складається з суми грошового зобов'язання, яке було скасовано судом по зазначеній вище судовій справі.

Відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником.

У випадку, зазначеному в абзаці другому цього пункту, вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу (недоїмки).

Враховуючи викладене, станом на 04.06.2018 вимога ГУ ДФС про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2018 № Ю-2369-17 вважається відкликаною.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ТОВ А.О. Мрія-Інвест є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Сєвєвродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

12 лютого 2018 року податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2369-17, відповідно до якої за позивачем обліковується 176,00 грн недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також нараховано 16736,44 грн штрафу та 4244,77 грн пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань.

Вважаючи, що вимога ГУ ДФС прийнята всупереч нормам чинного законодавства, товариство звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-р.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску звільнені від застосування до них штрафних та фінансових санкцій на підставі закону, тому виконання додаткових умов, як то отримання сертифікату Торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), від суб'єктів господарювання не вимагається.

Відсутність на час розгляду справи заяви позивача про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, не впливає на правомірність прийнятого податковим органом рішення через ненастання граничного строку для її подачі.

Отже колегія суддів спростовує доводи апелянта з приводу обов'язку щомісяця до 20-го числа сплачувати єдиний внесок, нарахований за попередній календарний місяць.

Доводи апелянта щодо відкликання вимоги № Ю-2369-17 від 12.02.2018 станом на 04.06.2018 також не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ця вимога була чинною на момент звернення ТОВ А.О. Мрія-Інвест до суду. Станом на дату постановлення оскаржуваного рішення податковий орган не вживав заходів щодо врегулювання спірних правовідносин через відкликання довідки.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 812/796/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2018 № Ю-2369-17 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 812/796/18 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

Т. Г. Гаврищук

А. В. Гайдар