Постанова

від 27.06.2007 по справі 2/64-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/64-54А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" червня 2007 р. Справа № 2/64-54А.

за позовом Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Любомль

до Відкритого акціонерного товариства «Любомльський механічний завод», м. Любомль

про стягнення 23912,78 грн.

Суддя Черняк Л. О.

при секретарі Андрусенко О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Редько Л. І. – податковий інспектор (довіреність у справі)

від відповідача: Патлашинський Р. Я. - директор

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Любомльська міжрайонна державна податкова інспекція просить  стягнути з активів відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Любомльський механічний завод» 23912,78 грн. податкового боргу, в т. ч. 19967,59 грн. земельного податку, 2766,96 грн. податку з власників транспортних засобів, 1137,95 грн. податку на додану вартість, 40,28 грн. комунального податку.

Правовою  підставою  стягнення  податкових  зобов'язань  є норми  п. 2 ст. 10  Закону  України „Про  державну  податкову  службу в Україні”  від  04.12.1990р. №509-ІІІ (з  наступними змінами  та  доповненнями);  підпунктами  3.1.1. п. 3.1 ст. 3  Закону України „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників   податків  перед бюджетами  та державними  цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Відповідач  пояснень на позов не подав, в засіданні суду наявність заборгованості пояснив важким фінансовим становищем.

Із  досліджених  матеріалів  справи, пояснень представника позивача суд

встановив:

Зворотній бік облікової картки (а. с. 15-28), розрахунки земельного податку (а. с. 32-33), податковий розрахунок комунального податку (а. с. 34), розрахунок суми податку з власників транспортних засобів (а. с. 35-36), податкові декларації з ПДВ (а. с. 40-67) свідчать про наявність у відповідача 23912,78 грн. податкового боргу по таких платежах:

-          19967,59 грн. земельного податку, в т. ч. 8113,35 грн. основного платежу, 4274,38 грн. штрафних санкцій, 7579,86 грн. пені;

-          2766,96 грн. податку з власників транспортних засобів, в т. ч. 1137,95 грн. основного платежу, 170 грн. штрафних санкцій, 37,28 грн. пені;

-          2204,19 грн. податку на додану вартість, в т. ч. 2202,40 грн. основного боргу, 0,01 грн. пені;

-          40,28 грн. комунального податку (основний платіж);

Любомльською МДПІ у зв'язку з несплатою підприємством податкового боргу прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.04.2007 р. № 0001581501/0, від 20.01.2007 р. № 0000131501/0, від 20.09.2006 р. № 0005521501/0 (а. с. 37-39), які на день розгляду спору у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржені та є чинними.

З метою  погашення  податкового  боргу  відповідачеві  направлялись  податковою службою перша  та друга  податкові вимоги:  № 1/35 від 14.01.2002 р.,  № 2/92 від 14.02.2002 р. (а. с. 29) щодо  погашення  податкового зобов'язання, яке  підпадає  під  ознаки п.  1.2 ст. 11 Закону  України „Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами” (надалі Закон №2181).

За правилами пунктів 1, 3 ст. 9  Закону України „Про  систему  оподаткування”  від 25.06.91 №1251  обов'язок  юридичної  особи  щодо  сплати  податків  припиняється  їх  сплатою. Доказів  сплати  заборгованості  відповідач суду  не  надав. Заходи,  прийняті  податковим  органом  щодо  стягнення  податкового зобов'язання, не   призвели  до його  погашення, строки  їх  добровільної  сплати  вийшли  у   відповідності  до  підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону  України  №2181.

Виходячи  з  правил  ст.  124 Конституції  України,  юрисдикція  судів поширюється  на  всі  правовідносини, що  є  у  державі. Суд  вважає, що  позивач,  виходячи  з покладених на нього  функцій,  правомірно  звернувся  про стягнення бюджетної  заборгованості.

Позивач  визначив  позовні  вимоги  щодо  стягнення з  відповідача  суми  заборгованості  шляхом  звернення  стягнення на  активи.

Підпунктом  1.7  ст. 1 Закону  України № 2181 – активи  платника  податку  визначені  як  грошові  кошти,  матеріальні  і   нематеріальні  цінності, які  належать  юридичній  або  фізичній  особі  на  праві  власності  або  повного господарського  відання.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищезгаданого закону  визначено, що  активи  платника  податків  можуть  бути   примусово  стягнені  в  рахунок  погашення  його  податкових  зобов'язань  виключно за  рішенням  суду.

Враховуючи  наведене, суд  дійшов  висновку  про  підставність позовних  вимог  в сумі  23912,78 грн.

Керуючись  ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  Конституцією  України, Законом  України  „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами”, Законом України  „Про  систему  оподаткування”, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнення недоїмки в сумі 23912 грн. 78 коп. на користь держави в особі Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (м. Любомль, вул. І. Франка, 1, р/р 35217001005262 в Любомльському управлінні Державного казначейства у Волинській області, МФО 803014, код 21732256) звернути на активи Відкритого акціонерного товариства «Любомльський механічний завод» (44300, м. Любомль, вул. Червоної Армії, 165, код 05384028).

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.О.Черняк

          Суддя