Постанова

від 29.08.2018 по справі 817/1886/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1886/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Черняк А.А.,

сторін та їх представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2018 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

суддя в 1-й інстанції - Зозуля Д.П.,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 16.02.2018р,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-А" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021341205 від 14.08.2017, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2040грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові декларації за квітень, травень 2017 року не подавалися так, як у вказаних місяцях господарську діяльність підприємство не проводило.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2018року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області № 0021341205 від 14.08.2017. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік-А" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судові витрати на суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги управління зазначає, що обставини, що між позивачем та ТОВ "Свантовіт" жодної господарської операції у звітні періоди не проводилося, відсутність будь-яких документів бухгалтерського та податкового обліку, а також те, що податкові накладні сформовані для позивача помилково виникли в жовтні та листопаді 2017 року, тобто після акту перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Старшим державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування ДПІ у м. Рівному та Рівненської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управлінням ДФС у Рівненській області було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Вік-А"за квітень, травень 2017 року. За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 99/17-00-12-05/31117084 від 01.08. 2017р. (а.с.6). Згідно висновків акту перевірки встановлено неподання ТОВ"Вік-А" податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року. На підставі висновків вказаного акту, Головним управлінням ДФС у Рівненській області відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021341205 від 14.08.2017, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2040,00 грн. (а.с. 7).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.10.2017 № 24690/6/99-99-11-03-01-25 залишено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0021341205 від 14.08.2017 без змін, а скаргу без задоволення (а.с.9-10).

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача та ТОВ Свантовіт" з листами, в яких просив надати допомогу в проведені корегування податкових накладних ТОВ Свантовіт та надати роз'яснення щодо дій у вказаній ситуації (а.с.11, 15).

Проте, ТОВ Свантовіт на вимоги щодо неправомірного формування податкового кредиту та проведення коригування податкових накладних не реагував (а.с. 13, 14, 15).

Зі змісту листа Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.10.2017 №6256/10/17-00-12-01-10 вбачається, що направлено запит до ДПІ у Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, на податковому обліку якої перебуває ТОВ Свантовіт , про вжиття заходів щодо правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Вік-А"(а.с.16).

В листі ГУ ДФС у Миколаївській області № 263/10/14-29-12-01-09 від 21.11.2017 зазначено, що ТОВ Свантовіт 16.10.2017 складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до помилково виписаних податкових накладних на загальну суму 736,60 грн., в тому числі ПДВ 147,32 грн. (а.с.48).

Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних також підтверджено, що 16.10.2017 було відкориговано показники податкових накладних № 1924, № 1926, № 1923, № 1925 та виключено з податкового кредиту ТОВ "Вік-А" суми ПДВ зазначені у відповідних податкових накладних (а.с.50).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0021341205 від 14.08.2017 протиправним позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність порушення позивачем п.п.49.18.1 п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України щодо неподання податкової звітності за квітень, травень 2017 року, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.120.1 ст.120 цього Кодексу, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено п. 49.1 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до п.49.2 ст.49 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Вказані норми також кореспондуються з приписами закріпленими в Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок).

Так, в п. 9 розділу II цього Порядку зазначено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на п. 6 розділу III зазначеного Порядку, де вказано, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. У рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Як встановлено судом, в Єдиному реєстрі податкових накладних на позивача ТОВ "Вік-А" були зареєстровані податкові накладні ТОВ Свантовіт .

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Свантовіт" жодної господарської діяльності у звітні періоди - не проводилося. У позивача відсутні будь-які документи бухгалтерського та податкового обліку. Тобто, вказані податкові накладні сформовані на позивача ТОВ "Вік-А" помилково.

Наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру податкових накладних підтверджено факт вилучення 16.10.2017 з податкового кредиту ТОВ "Вік-А" сум ПДВ, що відповідають показникам податкових накладних №1924, №1926, №1923, №1925 помилково виписаних для позивача ТОВ Свантовіт . Таким чином, протягом квітня, травня 2017 року у ТОВ "Вік-А" не виникали об'єкти оподаткування з податку на додану вартість та були відсутні показники, які підлягають декларуванню.

Будь-яких доказів, що спростовують зазначені обставини, відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно та у відповідності до п. 49.2 ст.49 Податкового кодексу України, п. 9 розділу II Порядку податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2017 року не подавалися.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування законності та правомірності прийнятого податкового повідомлення -рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 12 лютого 2018 року та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "29" серпня 2018 р.