Постанова

від 28.08.2018 по справі 820/19407/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 серпня 2018 року

справа №820/19407/14

адміністративне провадження №К/9901/5699/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - не з'явився,

відповідача - Морозова П.В. за дов. від 15 грудня 2017 року №6801/8/20-30-10-18,

розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, додаткову постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у складі судді Панченко О.В. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у складі колегії суддів Бегунца А.О., Рєзнікової С.С., Старостіна В.В. у справі № 820/19407/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Велес - Промо до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області про скасування рішення, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

1 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Велес - Промо (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якої є Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17 жовтня 2014 року №2098 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВЕЛЕС ПРОМО" (код ЄДРПОУ 34014990); визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Промо" з питань перевірки відносин з платниками податків: з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580) за квітень 2014 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780860) за червень 2014 року, за наслідками якої складений акт перевірки №4520/20-30-22-01/34014990 від 04 листопада 2014 року (далі - акт перевірки); визнати протиправними дії податкового органу щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема: АС "Аудит", ІС "Податковий блок" даних акту перевірки про порушення Товариством статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. й податкового кредиту на загальну суму 155743,56 грн. у квітні і червні 2014 року; визнати протиправними дії податкового органу, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС "Податковий блок" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення, визначених Товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ-ТІ-ЕЛ Вавілон" (код ЄДРПОУ 37716951), Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавас Ворлвайд Україна" (код ЄДРПОУ 20056801), ТОВ "Р.А.М." (код ЄДРПОУ 317224470), Товариством з обмеженою відповідальністю "Детонейт" (код ЄДРПОУ 34487762) та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків: Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780860); зобов'язати податковий орган утриматися від використання у своїй діяльності, передачі іншим особам акту перевірки, вчинити всі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акту перевірки з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів, та відновлення суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Промо" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року.

6 лютого 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково. Визнано протиправними дії податкового органу щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема АС "Аудит", ІС "Податковий блок" даних акту перевірки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Промо" статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та завищенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. й податкового кредиту на загальну суму 155743,56 грн. у квітні і червні 2014 року. Визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС "Податковий блок" без винесення та направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення визначених Товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2014 року сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ-ТІ-ЕЛ Вавілон" (код ЄДРПОУ 37716951), Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавас Ворлвайд Україна" (код ЄДРПОУ 20056801), Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.А.М." (код ЄДРПОУ 317224470), Товариством з обмеженою відповідальністю "Детонейт" (код ЄДРПОУ 34487762) та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 155743,56 грн. по взаємовідносинам з платниками податків: Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Прайм" (код ЄДРПОУ 38952580), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стаф-Торг" (код ЄДРПОУ 38780860). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

16 березня 2015 року додатковою постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено частину невирішених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2015 року позовних вимог та зобов'язано податковий орган вчинити всі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акту перевірки, з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів, та відновлення суми податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих Товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, червень 2014 року.

Стосовно дій відповідача по внесенню інформації до АС Аудит , Інформаційної системи "Податковий блок" на підставі акту перевірки від 04 листопада 2014 року суди дійшли висновку, що внесення цієї інформації здійснено в порушення норм діючого законодавства та такі дії податкового органу тягнуть правові наслідки для позивача, а отже внесення даних в автоматизовану систему порушує права позивача, і як наслідок цього наявні підстави за висновками судів попередніх інстанцій про відновлення цієї інформації.

15 травня 2015 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції. Доводить, що судами попередніх інстанцій порушені шляхом неправильного застосування (тлумачення) норми статей 8, 67, 129 Конституції України, статей 73, 74, 78 Податкового кодексу України.

18 травня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №820/19407/14 з Харківського окружного адміністративного суду.

19 квітня 2016 року справа №820/19407/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

18 січня 2018 року справа № 820/19407/14 разом із матеріалами касаційного провадження №К/9901/5699/18 передана до Верховного Суду.

4 червня 2015 року позивачем подано заперечення на касаційну скаргу на адресу Вищого адміністративного суду України, в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.

Під час судового засідання заявником касаційної скарги заявлено клопотання про заміну відповідача його правонаступником Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яке задоволено судом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають в частині.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах, а також інформація за результатами податкового контролю (стаття 72 Податкового кодексу України).

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 17 жовтня 2014 року керівником податкового органу з посиланням на положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України винесено наказ №2098 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Промо". На виконання цього наказу у жовтні 2014 року працівниками податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з контрагентами за період квітень, червень 2014 року, за наслідками чого складено акт від 04 листопада 2014 року № 4520/20-30-22-01/3401-4990.

Висновками акту перевірки податковим органом встановлені порушення статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов`язань на суму 155743, 56 грн. та пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 цього кодексу внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень, червень 2014 року в сумі 155743, 56 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", зокрема, в підсистемі "Аналітична система" відображені дані за результатами документальної виїзної позапланової перевірки, тобто відображені інші показники податкової звітності ніж ті, що задекларовані позивачем.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, а тому відповідачем безпідставно внесені результати акту перевірки про встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства за період квітень, червень 2014 року по взаємовідносинам з постачальника Товариством з обмеженою відповідальністю "БІ-ТІ-ЕЛ Вавілон", Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавас Ворлвайд Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.А.М.", Товариством з обмеженою відповідальністю "Детонейт" та покупцями Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Прайм", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стаф-Торг".

Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що інформаційна система "Податковий блок" має відображати фактичні задекларовані позивачем показники його господарської діяльності, їх коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань.

Однак, Суд зазначає, що Інформаційна система Податковий блок містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС). Дані податкової звітності платника податків переноситься до підсистеми Податкова звітність , а дані перевірки відображаються у підсистемі Податковий аудит .

Судами попередніх інстанцій не встановлено, чи було податковим органом змінені показники податкової звітності самостійно задекларовані платником податків у підсистемі Податкова звітність та у якій з підсистем здійснені такі коригування.

Особливості розгляду даної справі полягають у встановленні обставин можливості настання правових наслідків дій податкового органу з внесення до бази даних інформації про результати перевірки, в межах якої встановлені податкові правопорушення без прийняття відповідних рішень про донарахування податкових зобов'язань. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось встановлення цих обставин або їх відсутності.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З системного аналізу вказаних норм випливає, що на позивача покладається обов'язок доведення порушення його прав, свобод та інтересів з боку суб'єкта владних повноважень та необхідність їх судового захисту у зв'язку з настанням певних наслідків протиправної поведінки відповідача, а суб'єкт владних повноважень повинен довести законність та обґрунтованість прийнятого рішення, вчинених дій або допущеної бездіяльності.

Позивач звертаючись із позовом до суду зазначив, що можливе порушення його прав та інтересів полягає у погіршенні його ділової репутації, відмові контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем.

Вирішуючи спір у цій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень, червень 2013 року, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, зокрема: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Однак, Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів настання для позивача вищезазначених правових наслідки такого корегування. Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено наявності порушення прав позивача оспорюваними діями суб'єкта владних повноважень з внесення до інформаційної системи висновків акту перевірки.

Відтак, вирішуючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів.

При цьому Суд касаційної інстанції у відповідності до приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права при ухваленні судових рішень, не з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу частково підлягає задоволенню, судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню в частині задоволення позову, справа направленню на новий розгляд у відповідній частині.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, додаткову постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі № 820/19407/14 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року скасувати в частині задоволення позову, справу № 820/19407/14 направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд в цій частині.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, додаткову постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у справі № 820/19407/14 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер