Рішення

від 23.08.2018 по справі 826/3763/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2018 року №826/3763/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засіданні Ігнатову І.Ю.,

за участі представників сторін:

від позивача - Мічуріна О.В.

від відповідача - Гончаревський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Про-Сток доКиївської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Про-Сток (далі - позивач, ТОВ Про-Сток ) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.07.2018 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3763/18 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на заяву про застосування заявленої декларантом митної вартості товарів відповідачем у встановлені статтею 55 Митного кодексу України строки відповіді не надано. Таким чином, відповідно до чинного законодавства, вважається, що позивач правильно визначив митну вартість товарів, що був імпортований в Україну згідно з контрактом від 15.06.2017 року №15-07/17, а тому рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року підлягає скасуванню. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що митний орган надав відповідь листом від 07.12.2017 року №11386/10/26-70-19-01, який було направлено засобами поштового зв'язку простим листом, що підтверджується реєстром листів від 08.12.2017 року, а тому відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення.

20.04.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, який прийнято судом.

27.04.2018 року від представника позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом 30.04.2018 року.

06.07.2018 року від представника позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом.

У судовому засіданні 06.07.2018 суд ухвалив закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

У призначеному судовому засіданні 23.08.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Про-Сток та фірмою Бекер (Польща) було укладено контракт №15-07/17, згідно з пунктом 1.1 якого позивач придбавав у вказаної фірми товари власного виробництва, перелічені в інвойсах чи проформа-інвойсах до цього контракту, на умовах EXW 32-840 Zakliczyn, Poland (Т.1, арк. 59-63).

Так, 14.09.2017 року позивачем подано вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185649 до Київської міської митниці ДФС, якою задекларовано імпорт наступного товару: 1. Вироби з пластмаси, палети прямокутної форми для транспортування товарів, нові (виготовлені із вторинної сировини): палета пластикова Р17 чорна, розм.1200*800 мм - 212 шт.; палета пластикова Р2 чорна, розм.1200*800 мм - 62 шт.; палета пластикова Р18 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 142 шт.; палета пластикова Р20 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*1000 мм - 22 шт.; палета пластикова Р5, розм.600*800 мм - 6 шт.; палета пластикова Р87 чорна, розм.600*800 мм - 2 шт.; палета пластикова Р1 чорна, розм.1200*800 мм - 2 шт.; палета пластикова Р19 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 1 шт. (Т.1, арк. 16).

Позивач задекларував митну вартість вказаного товару на рівні 297525,33 грн. (еквівалент 9 523,61 євро), яку визначив за ціною товару у 285 525,33 грн. (еквівалент 9 139,50 євро) та з урахуванням транспортних витрат 12 000,00 грн. (еквівалент 384,11 євро).

14.09.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року, яким митну вартість товару позивача визначено за шостим (резервним) методом на рівні 14 799,54 євро (Т.1, арк. 17).

15.09.2017 року позивач подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185697 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов'язання та сплатив митні платежі обчислені із митної вартості товарів (Т.1, арк. 18).

Разом з тим, 01.12.2017 року ТОВ Про-Сток подало до Київської міської митниці ДФС заяву (вих. №294) про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом разом із супровідними документами (Т.1, арк. 19-21).

Крім того, 20.12.2017 року позивачем повторно надіслано до митного органу заяву (вих. №299) про скасування прийнятого рішення та повернення надмірно сплачених коштів (Т.1, арк. 22-24).

Листом №50/10/26-70-19-01 від 03.01.2018 року відповідач повідомив, що розглянув додаткові документи надіслані листом 01.12.2017 року №294, а відповідь на зазначене звернення надіслано заявникові листом Київської міської митниці ДФС від 07.12.2017 року №11386/10/26-70-19-01 засобами поштового зв'язку 08.12.2017 року (Т.1, арк. 25-26).

У той же час, на адвокатський запит №300 від 18.01.2018 року ОСОБА_4 до Київської міської дирекції ПАТ Украпошта щодо підтвердження факту пересилання чи не пересилання листа відповідачем на адресу позивача у період з 01.12.2017 по 02.01.2018 включно, листом від 23.01.2018 №1853-Б-2839 надано відповідь на вказаний запит (Т.1, арк. 32-33).

Враховуючи вищеописані аргументи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та порушення прав позивача з боку відповідача, що підтверджується нижчевикладеним.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок № 916), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Київської міської митниці ДФС.

Відповідно до 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У силу частин 1, 2 статті 52 заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, 14.09.2017 року позивачем подано вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185649 до Київської міської митниці ДФС, якою задекларовано митну вартість товару на рівні 297 525,33 грн. (еквівалент 9 523,61 євро), яку визначив за ціною товару у 285 525,33 грн. (еквівалент 9 139,50 євро) та з урахуванням транспортних витрат 12 000,00 грн. (еквівалент 384,11 євро) (Т.1, арк. 16).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частини 1,3 статті 54 МК України).

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 МК України).

14.09.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року, яким митну вартість товару позивача визначено за шостим (резервним) методом на рівні 14 799,54 євро (Т.1, арк. 17).

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

15.09.2017 року позивач подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185697 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов'язання та сплатив митні платежі обчислені із митної вартості товарів (Т.1, арк. 18).

Частиною 8 статті 55 МК України встановлено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

01.12.2017 року позивачем подано до Київської міської митниці ДФС заяву (вих. №294) про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом разом із супровідними документами для її підтвердження з метою підтвердження заявленої митної вартості товару та скасування оскаржуваного рішення (Т.1, арк. 19-21).

Згідно з частиною 9 статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів , 20.12.2017 року позивачем повторно надіслано до митного органу заяву (вих. №299) про скасування прийнятого рішення та повернення надмірно сплачених коштів (Т.1, арк. 22-24).

Листом №50/10/26-70-19-01 від 03.01.2018 року відповідач повідомив, що розглянув додаткові документи надіслані листом 01.12.2017 року №294, а відповідь на зазначене звернення надіслана заявникові листом Київської міської митниці ДФС від 07.12.2017 року №11386/10/26-70-19-01 засобами поштового зв'язку 08.12.2017 року (Т.1, арк. 25-26).

Відповідно до частини 2 статті 1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно з пунктом 40.1 статті 40 ПК України цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи. У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу 9 Порядку № 916 рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.

Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, до листа №50/10/26-70-19-01 від 03.01.2018 року не надано належного доказу на підтвердження його надіслання та/або вручення на адресу ТОВ Про-Сток .

У той же час, на адвокатський запит №300 від 18.01.2018 року ОСОБА_4 до Київської міської дирекції ПАТ Украпошта щодо підтвердження факту пересилання чи не пересилання листа відповідачем на адресу позивача у період з 01.12.2017 по 02.01.2018 включно, листом від 23.01.2018 №1853-Б-2839 надано відповідь з якої не вбачається ні доказів на підтвердження, ані на спростування надходження листа на адресу позивача (Т.1, арк. 32-33).

При цьому, суд звертає увагу, що надана відповідачем копія реєстру листів від 08.12.2017 року не є належним доказом, оскільки являє собою таблицю чисел та не містить інформації стосовно позивача, а також будь-яких підписів чи засвідчення, зокрема, штемпелем поштового відділення (Т.1, арк. 68-69).

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом (частина 10 статті 55 МК України).

Таким чином, відповідач зобов'язаний скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року, оскільки у встановлені законом строки не надав обґрунтованої відповіді на заяву позивача про визнання заявленої митної вартості товару, а тому вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно. Відтак, у матеріалах справи не міститься, а відповідачем доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Київською міською митницею ДФС не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували надання відповіді на первинну заяву позивача, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 26.02.2018 року №92, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Про-Сток (код ЄДРПОУ 36391779, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1Е, офіс 47) до Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8А) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 року.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Про-Сток здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 28 серпня 2018 року