Рішення

від 28.08.2018 по справі 482/419/18

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.08.2018

Справа № 482/419/18

Номер провадження 2/482/310/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Демінської О.І., за участю секретаря судового засідання - Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нова Одеса Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання права завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування за законом шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 2.00 га, розташованої на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, однак державний акт на право власності на землю не отримала. Спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавця прийнята лише позивачем. Крім позивача, спадкоємцем першої черги був син - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та життя спадщину після смерті матері не прийняв. На даний час позивач не може оформити право власності на спадкове майно у зв'язку з відсутністю державного акту про право власності на земельну ділянку.

В ході розгляду підготовчого судового засідання представником позивача ОСОБА_5 була надана заява про уточнення позовних вимог, а саме просив визнати за позивачем ОСОБА_1, у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки шляхом реєстрації за ним права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2.00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити.

Представник відповідача- Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, заперечень щодо задоволення позову не має.

Судом ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, про що виконкомом Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області вчинено актовий запис № 17 від 27.12.2012 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 27.12.2012р.).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом по його народження серії НОМЕР_4, виданим Сухоєланецькою сільською радою Новоодеського району Миколаївської області, актовий запис №1 від 15.01.1983 року.

Після смерті матері позивач, як спадкоємець першої черги, прийняв спадщину, оскільки проживав зі спадкодавцем на час смерті.

Окрім позивача, спадкоємцем першої черги був ОСОБА_4, який з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері, не звертався, що підтверджується заявою ОСОБА_4, завіреною секретарем виконавчого комітету Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_5, видане виконавчим комітетом Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 26.12.2017р.).

26.01.2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4, інші спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися, заповіт померлий не складав.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, та у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті матері шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя ОСОБА_3, розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації №920-р від 22.10.2004 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2.00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Згідно повідомлення Відділу у Новоодеському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за №279/177-18 від 31.01.2018 року у 2004 році на підставі розпорядження Новоодеської РДА №920-р від 22.10.2004р. ОСОБА_3 був надрукований державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2.00 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

З набуттям чинності з 01.01.2013р. Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) та деякі інші припинилися. Тепер земельні ділянки підлягають обов'язковій держреєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто з 2013 року державні акти про право власності на земельну ділянку не видаються. Їх замінили реєстрацією прав власності на нерухоме майно, яке здійснюють органи державної реєстрації прав. Всі державні акти, які були надрукова, але не зареєстровані та не виданні, було знищено.

За загальними положеннями про спадкування, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1216-1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.ст.125,126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи викладене, та аналізуючи вищевказані норми права, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя розпочала процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки, але не завершила її, оскільки не отримала правовстановлюючий документ та не здійснила державної реєстрації своїх прав, в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що спадкування права на земельну ділянку відбувається в порядку ст.1225 ЦК України при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

В своєму роз'ясненні №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зауважив, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Отже, суд вважає належним обраний позивачем спосіб захисту про визнання права на завершення приватизації та набуття у власність земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1, будучи спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, та прийнявши спадщину шляхом подання відповідної заяви, набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали його матері та не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі право на приватизацію земельної ділянки, переданої за життя ОСОБА_3 у власність розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації №920-р від 22.10.2004 року. Вказане розпорядження прийнято уповноваженим на те органом, не скасоване, в порядку, встановленому законом, а тому є чинним.

За відсутності зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності на земельну ділянку на ім'я померлої, позивач позбавлений можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом. Іншого способу захисту своїх прав, окрім судового, позивач не має.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що до спадкоємця ОСОБА_1 перейшли права й обов'язки спадкодавця ОСОБА_3 в частині завершення процедури оформлення права власності на земельну ділянку, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування за законом права завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 18, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання права завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку - задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, як спадкоємцем за законом в порядку спадкування, право на завершення приватизації земельної ділянки шляхом реєстрації за ним права власності на земельну ділянку, площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, розпочатої за життя ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376908, місцезнаходження: Миколаївська область, Новоодеський район, с.Сухий Єланець, вул. Каганова, 35А на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 711 грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.І. ДЕМІНСЬКА