Рішення

від 17.07.2018 по справі 376/1283/18

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1283/18

Провадження № 2/376/657/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Клочка В.М.,

при секретарі - Щур Л.А.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

14.06.2018 року до Сквирського районного суду Київської області звернувся позивач з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок № 7 по вул. Гагаріна в с. Чубинці Сквирського району Київської області, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Чубинці вул. Гагаріна, 7, Сквирського району Київської області, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3224087202:01:005:0008.

Вказуючи на те, що 03.05.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку № 7 по вул. Гагаріна в с. Чубинці Сквирського району Київської області, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Чубинці вул. Гагаріна, 7, Сквирського району Київської області, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3224087202:01:005:0008, які належать відповідачу на підставі рішення суду вд 18.12.2017 року №376/2906/17-ц.

За даним договором ОСОБА_2 передала ОСОБА_1. житловий будинок та земельну ділянку, правовстановлюючі документи та ключі від будинку, а позивач у свою чергу передала відповідачу кошти у сумі 49800 гривень та прийняла майно, про що було складено розписку.

Нотаріально посвідчити договір позивач з власником будинку домовились після повного зібрання необхідних документів. Однак пізніше відповідачка відмовилася від подальшого оформлення, посилаючись на поганий стан здоров'я та зайнятість.

Відповідач визнає, що ОСОБА_1 є власником будинку, про що свідчить її заява про визнання позову.

Позивач, посилаючись на те, що сторони не мають змоги оформити договір купівлі-продажу майна належним чином у нотаріуса, просить суд визнати за нею право власності на вказане майно рішенням суду.

Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, також в підготовче судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно ст.247 ЦПК України за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статей 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом встановлено, те, що 03.05.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу житлового будинку № 7 по вул. Гагаріна в с. Чубинці Сквирського району Київської області, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Чубинці вул. Гагаріна, 7, Сквирського району Київської області, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3224087202:01:005:0008, які належать відповідачу на підставі рішення суду вд 18.12.2017 року №376/2906/17-ц.

За даним договором ОСОБА_2 передала ОСОБА_1. житловий будинок та земельну ділянку, правовстановлюючі документи та ключі від будинку, а позивач у свою чергу передала відповідачу кошти у сумі 49800 гривень та прийняла майно, про що було складено розписку.

Нотаріально посвідчити договір позивач з власником будинку домовились після повного зібрання необхідних документів. Однак пізніше відповідачка відмовилася від подальшого оформлення, посилаючись на поганий стан здоров'я та зайнятість.

Відповідач визнає, що ОСОБА_1 є власником будинку, про що свідчить її заява про визнання позову.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 статті 328 ЦК України визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до положень ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно положень ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В свою чергу частиною другою статті 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу вимог ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача з договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором.

В свою чергу згідно положень ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Після дослідження обставин справи, судом було з'ясовано, що ОСОБА_2. позов визнала.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову вимогам закону не суперечить, права третіх осіб не порушує, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 328, 334, 657 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 81, 82, 200, 206, 247 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (адреса: вул. Маслуна,7, с. Чубинці Сквирського району Київської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (адреса: просп.. Соборності,6, кВ.11, м. Київ, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) про визнання права власності на житло - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок № 7 по вул. Гагаріна в с. Чубинці Сквирського району Київської області, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Чубинці вул. Гагаріна, 7, Сквирського району Київської області, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3224087202:01:005:0008, що належить ОСОБА_2.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Суддя: