Рішення

від 21.08.2018 по справі 510/1134/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1143/18

Справа № 510/1134/18

21.08.2018 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 березня 2006 року померла її мати - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку, що розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Яка належала померлої на підставі державного акту на земельну ділянку.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповідальне розпорядження, посвідчене Котловінською сільською радою 10 листопада 1988 року, яким заповіла усе своє майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось позивачу - ОСОБА_1, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Через деякий час ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 16 червня 2018 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

Позивач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце, проведення судового засідання сповіщався належним чином, надала суду заяву, відповідно до якої вона просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце, проведення судового засідання сповіщався належним чином, надав суду заяву, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, позов визнає та проти його задоволення не заперечує.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 26 березня 2006 року померла мати позивача - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку, що розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Яка належала померлої на підставі державного акту на земельну ділянку.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповідальне розпорядження, посвідчене Котловінською сільською радою 10 листопада 1988 року та зареєстроване в реєстрі за № 77, яким заповіла усе своє майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось позивачу - ОСОБА_1, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦПК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦПК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Через деякий час ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 16 червня 2018 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім'я померлої ОСОБА_2, копію заповіту на користь позивача, копію заяви про прийняття спадщини, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а надані суду документи у повному обсязі підтверджують право померлої ОСОБА_2 на спірне спадкове майно, спадкоємцем якої відповідно до заповіту є ОСОБА_1, а тому позов має бути задоволено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області, масив № 21, ділянка № 22, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2, померлої 26 березня 2006 року, на підставі державного акту на земельну ділянку серія ІІ-ОД № 031302, виданого Ренійською райдержадміністрацією Одеської області 24 січня 2003 року (площею 4,1060 га - кадастровий номер 5124181200:01:005:0022).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова