Рішення

від 30.08.2018 по справі 529/496/18

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/496/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Новака Д. І.

при секретарі Бурлига Н. Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зміну розміру аліментів, які він сплачує на користь відповідачів на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі рішення Диканського районного суду від 24.03.2010 року з нього щомісячно стягуються на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказує, що згідно рішення Диканського районного суду від 04.08.2017 року з нього також щомісячно стягуються на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу. Окрім цього, відповідно до вказаного рішення суду з нього щомісячно стягуються на утримання непрацездатної дружини - відповідачки ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі 400,00 грн. до досягнення дочкою ОСОБА_7 трьохрічного віку.

Вказуючи на те, що на теперішній час загальний розмір аліментів, який він сплачує за виконавчими листами на двох дітей становить 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), а саме його заробітної плати в розмірі 7 919,47 грн., окрім цього він сплачує аліменти на утримання відповідачки ОСОБА_3 та зобов'язаний згідно законодавства утримувати свою матір, яка є пенсіонером, тобто змінилися його сімейний та матеріальний стан, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, які він сплачує на двох неповнолітніх дітей з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів його заробітку (доходу) на кожну неповнолітню дочку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, а надав суду письмове клопотання, в якому вказав, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задоволити з підстав, викладених у позові та зазначених його представником ОСОБА_8 в судовому засіданні. Просив розглянути справу без його участі у зв'язку із виконанням службових (бойових) завдань в зоні проведення операції об'єднаних сил біля м. Авдіївка Донецької області.

Представник позивача - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та в судовому засіданні.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_9 як у своєму відзиві на позов, так і в судовому засіданні у своїх вступних промовах вказали, що посилання позивача про зміну на теперішній час його сімейного стану як на одну з підстав зменшення розміру аліментів, є безпідставним, адже рішення суду про стягнення аліментів на її, відповідачки користь на утримання дочки ОСОБА_5 діє з 2010 року, а на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_7 позивач сплачує аліменти з 04 серпня 2017 року. Відповідачка ОСОБА_2 зазначає, що позивач як проживав, так і проживає на теперішній час однією сім'єю з другим відповідачем - ОСОБА_3 в одному будинку, веде з нею спільний побут та має спільний сімейний бюджет. З ними дійсно разом проживає мати позивача - ОСОБА_10, яка є пенсіонером. Однак твердження позивача про те, що він утримує свою непрацездатну матір і це являється однією з підстав зменшення розміру аліментів є необґрунтованим та безпідставним, так як мати позивача являється пенсіонером ще з 2005 року, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що його мати має надзвичайно поганий стан здоров"я та через це потребує значної матеріальної допомоги і саме таку значну матеріальну допомогу він через це своїй матері надає, адже факт перебування особи на пенсії ще не означає, що ця особа потребує значної матеріальної допомоги, виходячи з того, щол вона одержує відповідний розмір пенсійних виплат.

Також представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, вказав, що позивачем було вказано у позові неправдиву інформацію про те, що його теперішня дружина - відповідачка ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, адже згідно наданої на адвокатський запит відповіді ТОВ "Інверт" відповідачка ОСОБА_3 з 01 жовтня 2017 року достроково вийшла з відпустки по догляду за дитиною та працює на вказаному підприємстві на посаді укладальника-пакувальника. Тобто на теперішній час дружина позивача - відповідачка ОСОБА_3 отримує заробітну плату та державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, а також аліменти на утримання їхньої спільної дитини, які також йдуть у їх спільний сімейний бюджет. Оскільки позивач проживає разом з відповідачкою ОСОБА_3 однією сім'єю, аліменти, які він сплачує на утримання їхньої неповнолітньої дочки ОСОБА_7, фактично залишаються у сімейному бюджеті позивача та його теперішньої дружини.

Представник відповідачки ОСОБА_2 вказав, що крім аліментів, позивач не надає жодної іншої матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_5, саме відповідачка ОСОБА_2 несе більшу частину витрат на утримання їхньої з позивачем спільної дочки ОСОБА_5, яка має також проблеми зі здоров"я, хоча на теперішній час вона отримує невелику заробітну плату, несе значні витрати на оплату житлово-комунальних послуг та духовний і інтелектуальний розвиток дитини, на що позивач по справі ніякої допомоги не надає крім стягуваних з нього аліментів.

Також відповідачка ОСОБА_2 вказала, що звернувшись до суду з позовом, позивач хоче таким чином умисно зменшити розмір аліментів на їхню спільну дочку ОСОБА_5 та збільшити доходи на свою теперішню сім'ю, адже влаштувавшись у січні 2018 року на роботу у ОСОБА_4 районний військкомат та почавши отримувати досить велику заробітну плату, що потягло за собою, зокрема, збільшення розміру аліментів, йому стало шкода "великих" аліментів на утримання дочки від першого шлюбу.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що зменшення розміру аліментів може значно погіршити умови утримання, фізичний та духовний розвиток неповнолітніх дітей та, зокрема неповнолітньої дочки ОСОБА_5 відповідачки ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_9 та відповідачка ОСОБА_2А просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю щодо неї, а стосовно відповідачки ОСОБА_3 вирішити на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні пред'явлені до неї позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення. Відповідачка ОСОБА_3 вказала, що дійсно проживає однією сім'єю з позивачем, веде з ним спільно побут та має спільний сімейний бюджет. Відповідачка також зазначила, що дійсно з 01 жовтня 2017 року вона достроково вийшла з відпустки по догляду за дитиною та з того часу і до сьогодні працює у ТОВ "Інверт" та отримує заробітну плату. Незважаючи на те, що у разі задоволення позовних вимог та зменшення розміру аліментів саме на її користь і отримання у такому разі значно меншої грошової суми аліментів від позивача на її користь, відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні не змогла привести аргументів щодо такої своєї позиції.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з'явився, а надав суду пояснення щодо позову, в якому вказав, що при вирішенні цього спору покладається на розсуд суду та просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, представника відповідачки ОСОБА_2, її самої, пояснення відповідачки ОСОБА_3, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, та неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 24 березня 2010 року стягнуто з позивача на користь відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року стягнуто з позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім цього, згідно вказаного рішення суду з позивача стягнуто на користь відповідачки ОСОБА_3 аліменти на її утримання як непрацездатної дружини у твердій грошовій сумі 400,00 грн. до досягнення дочкою ОСОБА_7 трьохрічного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 23 серпня 2014 року і на час розгляду справи в суді позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки ОСОБА_4 селищної ради Полтавської області від 13.06.2018 року за вих. № 465/08-01 відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

В той же час, з наявної у матеріалах справи довідки ОСОБА_4 селищної ради Полтавської області від 20.04.2018 року за вих. № 1874 вбачається, що разом з позивачем АДРЕСА_1 фактично проживають його нинішня дружина - відповідачка ОСОБА_3 та неповнолітня дочка від другого шлюбу ОСОБА_6 Факт проживання однією сім'єю позивача та відповідачки ОСОБА_3 як на час подачі позову до суду, так і на час розгляду справи в суді не заперечувався також в судовому засіданні як представником позивача, так і самою відповідачкою ОСОБА_3

В судовому засіданні було встановлено, що разом з позивачем зареєстрована та фактично проживає також його мати - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААА № 151275, виданого Пенсійним фондом України 16.12.2005 року.

З наявної у матеріалах справи довідки про доходи позивача від 11.05.2018 року вбачається, що він працює механіком-радіотелефоністом у ОСОБА_4 районному військовому комісаріаті , за період з січня 2018 року по квітень 2018 року йому була нарахована заробітна плата у розмірі 25 702,01 грн. з якої було сплачено аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 7 615,88 грн. , хоч у 2017 році заробіток позивача був набагато менший, що також свідчить, що матеріальний стан позивача не погіршився, а на час подачі позову і розгляду справі у суді значно покращився.

Згідно витягу з наказу військового комісара ОСОБА_4 районного військового комісаріату № 176 від 28.06.2018 року позивача знято з усіх видів забезпечення, крім фінансового, та направлено у розпорядження командира військової частини А1815 терміном на 6 місяців з метою тимчасового виконання обов'язків за вакантними посадами та доукомплектування військової частини, з подальшим залученням до виконання службових (бойових) завдань в районах проведення операції об'єднаних сил.

Судом встановлено, що неповнолітня дочка позивача від першого шлюбу - ОСОБА_11 з часу розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 і до теперішнього часу постійно проживає разом з матір'ю - відповідачкою ОСОБА_2 Крім дочки, разом з відповідачкою ОСОБА_2 проживає її мати ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка є пенсіонером.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом було встановлено, що позивач фізично здоровий, має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, розмір якої значно перевищує встановлений законом мінімум, крім цього, на час розгляду справи судом позивач також отримує додатковий дохід у зв'язку із виконанням службових (бойових) завдань в районах проведення операції об"єднаних сил у відповідних районах Донецької та Луганськї областей, що не було спростовано як позивачем у наданій ним письмовій відповіді на відзив на позов, так і його представником у судовому засіданні.

В судовому засіданні також було встановлено, що вказана позивачем у позові інформація про те, що його нинішня дружина - відповідачка ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є недостовірною, так як згідно наданої на запит представника відповідачки ОСОБА_2 відповіді ТОВ "Інверт" відповідачка ОСОБА_3 з 01 жовтня 2017 року достроково вийшла з відпустки по догляду за дитиною та працює на вказаному підприємстві на посаді укладальника-пакувальника. Тобто на теперішній час дружина позивача - відповідачка ОСОБА_3 отримує заробітну плату, державну допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку, щомісячні аліменти у розмірі 400,00 грн., аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, які стягуються на її користь з позивача, що свідчить в свою чергу про те, що вона не знаходиться на повному утриманні позивача.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що його теперішній майновий стан погіршився, зокрема, через те, що на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_10, яка є пенсіонером, адже його мати хоч і проживає разом з ним, однак отримує пенсію, тобто має власний дохід, доказів про надання їй позивачем матеріальної допомоги, незадовільний стан її здоров'я, про те, що вона знаходиться у безпорадному стані чи потребує сторонньої допомоги та додаткових коштів на її утримання позивачем суду не було надано.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що утримання двох неповнолітніх дітей від двох шлюбів свідчить про істотну зміну його сімейного та матеріального стану і являється підставою для зменшення розміру аліментів на дітей, адже обов'язок позивача як батька утримувати кожну свою дитину є абсолютним, при ухваленні судом рішень про стягнення з позивача аліментів у відповідності до вимог ст. 182 СК Українибуло враховано стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших утриманців та його спроможність забезпечити належний рівень життя кожному з дітей у визначеному судом розмірі - по 1/4 частці від його заробітку (доходу), але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів, сам позивач, зокрема вже визначенні розміру аліментів на другу дитину, не заперечував проти такого розміру аліментів, що свідчить в свою чергу про те, що він усвідомлював майбутній загальний розмір частки його доходу, який підлягатиме щомісячному стягненню з нього. Крім цього, сумарний розмір аліментів, що становить 1/2 частку заробітку (доходу) позивача, не є підставою для зменшення розміру аліментів на кожну дитину до 1/6 частки, оскільки за нормами ч. 3 ст. 128 Кодексу Законів про працю України, ч. 3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей допускається загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника до 70 %.

Суд також зауважує, що дочка позивача від другого шлюбу - неповнолітня ОСОБА_6 проживає разом з позивачем, тобто позивач має можливість надавати їй більше батьківської уваги та піклування, нести додаткові витрати на її утримання, тобто більше дбати про її духовний та фізичний розвиток, ніж здійснювати аналогічні дії відносно неповнолітньої дочки від першого шлюбу - ОСОБА_11, яка проживає окремо від нього та на яку він, як вбачається із відзиву відповідачки ОСОБА_2 та не було спростовано ні позивачем, ні його представником, крім аліментів, більше ніякої матеріальної допомоги не надає.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не було надано суду на обґрунтування заявлених ним вимог щодо зменшення розміру стягуваних аліментів належних та достатніх доказів суттєвого погіршення його матеріального становища чи стану здоров'я порівняно із часом ухвалення судових рішень про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей , перебування у тяжкому матеріальному становищі, істотної зміни його сімейного стану (особливо по відношенню щодо дитини позивача від другого шлюбу, з якою він проживає разом з дня її народження і до часу розгляду справи в суді і яка має, на відміну від дочки позивача від першого шлюбу, повноцінну сім'ю), враховуючи те, що матеріальний стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання обох дочок в розмірі, який був визначений рішеннями суду і позивачем не було надано суду достатніх та належних доказів, які б це спростовували, враховуючи те, що розмір аліментів має бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку обох дітей позивача і при його зменшенні суттєво погіршиться становище цих дітей, з метою дотримання балансу між майновими правами обох дітей позивача та недопущення дискримінації старшої дитини, яка проживає окремо від батька, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про зміну розміру аліментів слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Суд зазначає, що відповідачка ОСОБА_3 як дружина позивача по справі, яка спільно з ним і неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 проживають однією сім"єю, мають спільний бюджет та разом виховують і утримуть цю неповнолітню дитину, має згідно закону право при таких обставинах відмовитися від отримання аліментів згідно рішення суду на вказану дитину, що буде спарияти як стабілізації матеріального стану їх сім"ї, так і більш комфортним сімейним стосункам та успішному і гармонічному вихованню їх дочки ОСОБА_7, яка разом з ними проживає і яку вони спільно виховують і утримують.

Враховуючи викладені вище в сукупності обставини з достовірністю встановлені при судовому розгляді справи, відсутність правових підстав для зменшення розміру стягуваних за судовими рішення розмірів аліментів, відсутність переконливих доводів відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо визнання нею позовних вимог і згоди нею на зменшення розмірів стягуваних з позивача на користь неї і відповідачки ОСОБА_2 аліментів, приводить суд до переконливого висновку, що у даному випадку як позивач по справі, так і відповідачка ОСОБА_3 за спільною домовленістю між собою шляхом пред"ялення такого позову і визнання його відповідачкою ОСОБА_3 мали намір незаконним чином зменшити розмір аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 з метою найбільшого покращення їх сімейного і матеріального становища і ущемлення такими чином законних інтересів неповнолітньої дочки позивача ОСОБА_5, яка проживає з бувшою дружиною позивача відповідачкою ОСОБА_2

Виходячи з викладених обставин, визнання відповідачкою ОСОБА_3 позовних вимог, яке є таким, що суперечить закону і законним інтересам обох неповінолітніх дітей, а тому не приймається судом як підстава для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141 ч. 2, 180, 182, 192 СК України, ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства", ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області: місцезнаходження: вул. Пушкіна, 6, смт. Диканька Полтавської області, ЄДРПОУ 34274765, про зміну розміру аліментів відмовити у повному обсязі за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий: