Рішення

від 13.08.2018 по справі 703/2121/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2121/18

2/703/1394/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 8 січня 2018 року помер її батько - ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,5686 га, яка розташована в адміністративних межах Ташлицької сільської ради. Однак нотаріус не в змозі видати свідоцтво про право власності на спадкове майно оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, а тому змушена звернутися до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 3,5686 га, яка розташована в адміністративних межах Ташлицької сільської ради.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, сільський голова надіслали до суду заяву в якій справу просять розглядати без участі представника, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8 січня 2018 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР №323169 яке видане 11 січня 2018 року виконавчим комітетом Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 5).

Як вбачається із свідоцтва про народження серії ІІІ-СР №330358 виданого 11 жовтня 1990 року батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-СР № 118649 виданого 8 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Драбівського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_1 та змінила прізвище на Лимаренко (а.с. 7).

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку площею 3,5686 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123789000:02:002:0688 зареєстровано за ОСОБА_2

З листа Смілянської державної нотаріальної контори №1441/02-14 від 19 липня 2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України визначено, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

З листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 вбачається, відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку позбавляє права позивача оформити спадщину у нотаріуса.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення.

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265,273,354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1266, 1268, 1270 ЦК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, ст.125 ЗК України, -

вирішив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 3,5686 га, яка знаходиться в адміністративних межах Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123789000:02:002:0688, що належала ОСОБА_2, який помер 8 січня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Кантакузівка Драбівський район Черкаська область, вул. Чумацька, 131.

Відповідач: Ташлицька сільська рада Смілянського району Черкаської області, вул. Графа Олексія Бобринського, 1 с. Ташлик Смілянський район Черкаська область.

Головуючий О.П.Опалинська