Постанова

від 11.08.2011 по справі 2а-3813/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  11 серпня 2011 року                      № 2а-3813/11/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Качура І.А. при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до  Приватного підприємства "Торг-Ом" про  стягнення заборгованості у розмірі 3397,00 грн В С Т А Н О В И В : Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (надалі –позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Торг-Ом»про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів. В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що у відповідача обліковується заборгованість  з підстав порушення терміну подання податкової звітності, а саме п.п.4.1.4. п.4.1. ст..4 Закону України «Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».  З огляду на виявлене порушення, у відповідача виникла заборгованість в 3397,00 грн., яка на думку позивача підлягає стягненню в судовому порядку. За таких підстав  позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав. Заява відповідача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила. Відповідно до ст. 128 КАС України, справа вирішується на підставі наявних в ній доказів. Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду  про наступне. Приватне підприємство «Торг-Ом» (надалі відповідач) є юридичною особою, знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Тичини, Б.20, код ЄДРПОУ 35207637. Відповідача, взято на облік 30.07.2007 року № 14341 як платника податків, про що зазначено в довідці за формою 4-ОПП від 30.07.2007 р. №7455/14/29-14341. Матеріалами справи встановлено порушення відповідачем пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181) в частині неодноразового порушення терміну подачі податкової звітності. Відповідно до  пп.17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.           Відповідно до пп. 4.1.4. п.41 ст.4 Закону України №2181 податкові  декларації  подаються за базовий податковий  (звітний) період, що дорівнює:      а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;     б) календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),  - протягом 40 календарних днів, наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);      в) календарному року,  крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;      г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян),  -  до  1  квітня  року, наступного за звітним.            Якщо податкова декларація за квартал,  півріччя, три квартали або  рік  розраховується   наростаючим   підсумком   на   підставі показників  базових  податкових періодів,  з яких складаються такі квартал,  півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки,  визначені цим пунктом  для  такого базового  податкового  періоду.  Для  цілей  підпункту 4.1.4 цього пункту  під  терміном  "базовий  податковий  період" слід розуміти перший  податковий  період  звітного  року, визначений відповідним законом  з  питань  оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей  оподаткування прибутку підприємств.              Платник   податку   звільняється   від   обов'язку   подавати податкову  декларацію  за  звітний  (податковий)  період  протягом поточного року у  разі,  якщо  його  податкові  зобов'язання  були відображені   у  річній  податковій  декларації  на  поточний рік відповідно  до   закону   з   питань   окремого   податку,   збору (обов'язкового  платежу).   На підставі пп.17.1 п.17.1 ст.17 Закону України №2181,  платник податків, що не подає  податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Матеріалами справи встановлено, що 16.09.2008року була проведена невиїзна документальна   перевірка  відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт №3882-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість в результаті чого на підставі  пп.17.1.1    п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш якщо платник  податків не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, він сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. 19.09.2008року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0012441520/0 якими донараховано суму податкового зобов'язання у сумі 170, 00грн. 30.09.2008року за результатами перевірки   перевірка складено Акт № 4170-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану.  В порядку пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш   позивачем 20.10.2008р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0014481520/0  яким відповідачу нараховано суму податкового зобов'язання у сумі 170, 00грн. 21.10.2008року за результатами перевірки складено Акт №4718-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість. В порядку пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш  позивачем 05.11.2008р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0015461520/0, якими відповідачу донараховано суму податкового зобов'язання у сумі 170, 00грн. 16.03.2009року за результатами перевірки складено Акт № 1203-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість. В порядку пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш позивачем 16.03.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0006321520/0, якими  відповідачу донараховано суму податкового зобов'язання у сумі 680, 00грн. 01.07.2009року за результатами перевірки складено Акт № 3980-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість. В порядку пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-111 позивачем 01.07.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0016251520/0 якими відповідачу донараховано суму податкового зобов'язання у сумі 850, 00грн. 25.11.2009року за результатами перевірки складено Акт № 7215-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем не подано Декларації з податку на додану вартість. В порядку пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш позивачем 16.12.2009р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0030861520/0, якими відповідачу донараховано суму податкового зобов'язання у сумі 340, 00грн. Однак , відповідачем  було подано податкову   декларацію № 53838 від 13.06.2008р якою    самостійно   визначено податкове зобов'язання 339,00 грн. 07.04.2009року за результатами перевірки складено Акт № 2222-15/35207637, яким встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя, 9 місяців та 2008р., чим порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-111, абз.2 п. 16.4 ст. 16 та п.22.13 ст. 22 Закону України від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»тобто, платником податку на прибуток не подана (несвоєчасно подана) декларація, в результаті чого на підставі пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш  позивачем 13.04.2009р. винесено податкове повідомлення –рішення № 0003911510/0, якими відповідачу донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 680,00грн. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-Ш податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Крім того позивачем було скеровано першу та Другу податкові вимоги. Перша податкова вимога надіслана відповідачу за № 1/1589 від 22.07.2008р. Друга податкова вимога була надіслана за № 2/1987 від 04.09.2008р. Таким чином станом на час розгляду справи у відповідача обліковується сума податкового боргу у розмірі-3397,00 грн. Відповідно до ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно  до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування,  суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач посилається в їх обґрунтування. Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку  задовольнити позовні вимог та стягнути з відповідача борг в сумі   3397,00  грн. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 97, 160-167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Позовні вимоги задовольнити. 2.          Стягнути  з  Приватного підприємства «Торг-Ом»(02152, м. Київ, пр.-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 35207637) суму податкової заборгованості в розмірі  3397,00 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яності сім грн. 00 коп. ) до державного бюджету (на р/р 34122999700005 одержувач: УДК у Дніпровському районі міста Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077906). 3.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України. Суддя                                                                                                І.А. Качур