Рішення

від 08.06.2011 по справі 56/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/95 08.06.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміран ХХІ" До Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство № 7" Про Стягнення 112 315,01 грн. Представники сторін: Від позивачаНікітенко М.І. дов. № б/н від 03.03.2011 р. Від відповідача Вінокурова Р.О. дов. № 12-Д/010 від 11.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміран ХХІ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство № 7" заборгованості за договором поставки № 250408 від 25.04.2008 р. на загальну суму 112 315,01 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 79 010,48 грн., втрат від інфляції у розмірі 27 258,61 грн. та 3% річних у розмірі 6 045,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 112 315,01 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення повернуте відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення кореспонденції.

08.06.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що представнику відповідача стало відомо про слухання справи № 56/95 лише 07.06.2011 р., а тому останній не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи та фактичними обставинами, а також виконати вимоги ухвали суду від 18.05.2011 р.

Розглянувши зазначене клопотання про відкладення розгляду справи суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Наявних в матеріалах справи документів достатньо для встановлення всіх обставин справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Крім того, відповідно до матеріалів справи відповідачем отримано ухвалу про порушення провадження у справі 27.04.2011 р., а ухвала про відкладення розгляду справи від 18.05.2011 р. була отримана відповідачем 24.05.2011 р. про що свідчать поштові повідомлення про вручення повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення поштової кореспонденції.

Проте, в жодне із попередніх судових засідань представник відповідача не з'явився, вимоги ухвал суду у справі не виконав.

А також, позивачем на адресу відповідача було направлено копію позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить опис вкладення у цінний лист, наявний у матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Отже, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки своєї правової позиції, а тому заявлене клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

25.04.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Аміран ХХІ" (надалі -позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельне підприємство № 7" (надалі -відповідач, покупець) укладено договір поставки № 250408 відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у встановленні строки поставити, а покупець оплатити та прийняти полікарбонат та комплектуючі (надалі -товар).

Відповідно до п. 1.2. договору точне найменування, асортимент, кількість та ціна товару вказані у специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною.

Розділом 3 договору передбачені умови поставник товару, відповідно до п. 3.1. якого поставка товару здійснюється на адресу покупця автотранспортом постачальника; транспортні видатки входять до ціни товару, що постачається першою партією (п. 3.2. договору), строк поставки товару складає 5 календарних днів з дати виставлення рахунку покупцю (п. 3.3. договору) та видатки пов'язані з транспортуванням товару покладаються на постачальника (п. 3.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору сума договору складає 101 027,05 грн. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника, в розмірі 100 % оплати на підставі рахунку постачальника, не пізніше ніж через 14 днів з дати відвантаження товару (п. 5.2. договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № РН-0000195 від 08.05.2008 р. на загальну суму 16 630,85 грн., № РН-0000170 від 25.04.2008 р. на загальну суму 87 712,81 грн., № РН-0000197 від 16.05.2008 р. на загальну суму 4 885,87 грн.

Відповідач отримав поставлений товар про що свідчить підпис на видаткових накладних та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № НБВ 064463 від 25.04.2008 р. № НБВ 064479 від 16.05.2008 р.

Отже, позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 109 229,53 грн.

Відповідач вартість поставленого товару у строки передбачені договором, в повному обсязі не оплатив.

Відповідач доказів в спростування вказаних обставин до суду не надав, заборгованість не заперечив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості на загальну суму 79 010,48 грн.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 79 010,48 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією на загальну суму 79 010,48 грн., відповідь на яку відповідач не надав, заборгованість з оплати отриманого товару не погасив.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 79 010,48 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, з урахуванням строку оплати, передбаченого п. 5.2. Договору, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 79 010,48 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 27 258,61 грн. та 3% річних у розмірі 6 045,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 6 045,92 грн. та збитків від інфляції у розмірі 27 258,61 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство № 7 (03134, м. Київ, вул.. Булгакова, 16, ідентифікаційний код 33306078) або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміран ХХІ" (03062, м. Київ, вул.. Кулібіна, 4/2а, ідентифікаційний код 34295869) суму основного боргу у розмірі 79 010,48 (сімдесят дев'ять тисяч десять) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 6 045,92 (шість тисяч сорок п'ять) грн. 92 коп., втрати від інфляції у розмірі 27 258,61 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 123,15 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 15 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 09/06/2011 р.