Постанова

від 20.10.2010 по справі 2а-11469/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2010 року 09:50 № 2а-11469/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Планеко" про стягнення заборгованості в сумі 5 048,38грн. за участю представників сторін:

при секретарі судового засідання Богдан В.Є.

за участю представника позивача Дахно О.М. (дов.від 05.01.10 №17/07),

представник відповідача в судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Планеко про стягнення заборгованості в розмірі 5048,38 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.10.2010 року в 09 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Планеко про стягнення суми заборгованості в розмірі 5048,38 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідач порушив вимоги ст. ст. 46, 48 Конституції України, п.п. 4, 6 ч.2 ст.17 та ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV, в зв'язку з чим, позивачем прийнято вимогу про сплату недоїмки форми Ю-013 на загальну суму боргу в розмірі 5048,38 грн., яка на думку позивача є правомірною. Тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Планеко (надалі - відповідач) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі -Закон України №1058).

Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка виникла в зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5048,38 грн.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.4, 6 ч.2 ст.17 Закону України №1058 Страхувальник зобов'язаний:

4) подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;

6) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , (далі Закон № 1058-IV), страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 вказаного Закону, є календарний місяць.

Як визначає п. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону №1058-IV, страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Обчислення та сплата страхових внесків здійснюється у порядку та відповідності до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 106 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 зазначеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як встановлює п. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, то зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 8 Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Враховуючи той факт, що заборгованість перед Пенсійним фондом України виникла, в зв'язку з несплатою відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем виписана та вручена вимога про сплату боргу № Ю-013 від 31.05.2010 р. в розмірі 5048,38 грн.

Даний факт підтверджується копією корінця вимоги та повідомленням про вручення поштової кореспонденції, які додаються до матеріалів позовної заяви.

Заборгованість складає -5048,38 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази та підтверджені обставини несплати відповідачем заборгованості по страхових внесках.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та примусового стягнення коштів в рахунок погашення заборгованості в сумі 5048,38 грн. з ТОВ Науково-виробниче об'єднання Планеко .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 69, 71, 160-167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Планеко (04074, м. Київ, пр-т. Оболонський, 23-а, р/р26004000596301, ВАТ Агрокомбанк, МФО 322302, ЄДРПОУ 32593378) суму заборгованості по страхових внесках у розмірі 5048,38 грн. (п'ять тисяч сорок вісім грн. 38 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (04029, м. Київ, вул. Озерна, 26-а, р/р 256083012611, МФО 322669, в ГУ Ощадбанку по Києву та Київській області, ЄДРПОУ 26063587).

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур