Рішення

від 22.08.2018 по справі 821/1203/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1203/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Майстер" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови № 1021-01-15-07 від 08.06.2018 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,

встановив:

Приватне підприємство Майстер (далі - позивач, ПП Майстер) звернувся до суду з позовною заявою до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (УДАБІ у Херсонській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 1021-01-15-07 від 08.06.2018 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 158 580,00 грн., передбачене абзацом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Свої вимоги мотивує тим, що перевірка була проведена без належного повідомлення та за відсутності уповноваженої особи позивача, а тому відповідачем було порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Окрім того, представник позивача наголошує на тому, що інспектор будівельного нагляду інспекційного відділення відділу Управління ДАБІ у Херсонській області не мав повноважень згідно діючого законодавства на зміну віднесення об'єкта до класу наслідків (відповідальності) з незначними наслідками СС1. Також в обґрунтування своїх вимог зауважує, що твердження відповідача щодо відсутності розробленого проекту блискавкозахисту та розроблення проектної документації без вихідних даних (а саме: без отримання містобудівних умов та обмежень), являються недоведеними та необґрунтованими, так як наявна документація відповідає нормам та стандартам діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вказує, що річний план, розташований на відповідних веб-сайтах Управління ДАБІ у Херсонській області не містить в собі заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України відносно самостійного суб'єкта містобудування - ПП Майстер на об'єкті: будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с Чорноморівка Каховського району Херсонської області. Відповідного повідомлення про вищезазначений плановий захід ПП Майстер не надсилалось, що унеможливило участь уповноваженого представника підприємства бути на об'єкті під час проведення вищезазначених заходів нагляду (контролю).

За результатами зазначеної перевірки було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2018 року та за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову №1021-01-51-07 від 08.06.2018р., якою накладено на ПП Майстер штраф у розмірі 158 580,00 грн.

Таким чином позивач вважає, що оскільки ним не порушувалися норми законодавства у сфері містобудівної діяльності та оскільки відповідач вийшов за межі своїх повноважень при проведенні перевірки, тому свої дії вважає законними, а права та законні інтереси порушеними, з приводу захисту яких і звернувся до суду.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 12 липня 2018 року, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

21 серпня 2018 року відповідачем суду надано відзив на позовну заяву.

12 липня 2018 року представник позивача в судове засідання прибув, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю відзиву на позов та самого представника відповідача.

Задовольнивши клопотання представника позивача, суд вирішив відкласти розгляд справи, призначений на 12 липня 2018 року до 21 серпня 2018 року через несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву та неявку самого представника відповідача, як про це зазначено статтею 162 КАС України.

Так зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до п. 5, 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМУ №553 від 23.05.2011р. було та на підставі наказу ДАБІ України № 374 від 23.03.2018 р. Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на ІІ квартал 2018 р. видано наказ Управління ДАБІ у Херсонській області від 05.05.2018 р. № 133-П та направлення для проведення позапланового заходу від 05.05.2018 р. № 133 на об'єкті будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с Чорноморівка Каховського району Херсонської області (далі об'єкт). Наголошує, що відповідачем 03.05.2018 р. надіслано замовнику ОСОБА_3 лист від 03.05.2018 р. № 1021-1.19/713-і з інформацією про планування проведення планової перевірки на об'єкті, замовник - ОСОБА_3, генеральний проектувальник - ПП Майстер , Генеральний підрядник - ПП Восток-Агро . Також цим листом повідомлено про необхідність надати до 14.05.2018 року на адресу відповідача проектно-правову документацію щодо об'єкта будівництва та забезпечити доступ посадових осіб для проведення планової перевірки.

Під час проведення планової перевірки на зазначеному об'єкті, встановлено, що відповідно до завдання на проектування термін експлуатації об'єкта - 25 років, проте відповідно до розрахунку категорії складності прогнозовані збитки розраховані на строк експлуатації 100 років. Відповідно до означеного, зробивши перерахунок, встановлено що згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва зазначений об'єкт слід віднести до класу наслідків СС2.

Також, згідно наданої проектно-правової документації виявлено, що в пояснювальній записці робочого проекту зазначено про необхідність виконання блискавозахисту згідно вимог ДСТУ Б.В. 2.5.38-2008 Улаштування бликавозахисту будівель і споруд , а тому фактично розроблення проекту блискавозахисту відсутнє.

Інспекторами Управління ДАБІ у Херсонській області було встановлено, що робочий проект розроблено без вихідних даних, а саме, без отримання містобудівних умов та обмежень, так як дата підписання виконавцями зазначено серпень 2017, а містобудівні умови та обмеження надані 14 вересня 2017 року.

За результатом проведеної планової перевірки було складено акт №133 від 25.05.2018 року, яким зафіксовано, що ПП Майстер передано замовнику проектну документацію, розроблену з порушеннями вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних, а також заниження класу наслідків.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінетом міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок 553).

Як передбачено пунктом 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 6 Порядку 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Судом встановлено, що на підставі Наказу ДАБІ України № 374 від 23.03.2018 р. Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на ІІ квартал 2018 р. видано наказ Управління ДАБІ у Херсонській області від 05.05.2018 р. № 133-П та направлення для проведення позапланового заходу від 05.05.2018 р. № 133 на об'єкті будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с. Чорноморівка Каховського району Херсонської області.

Відповідно до п. 12 Порядку 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

В ході судового засідання було з'ясовано, що сторонами не заперчувалося, що суб'єктом містобудування щодо якого здійснювався плановий захід є ОСОБА_3, означене підтверджується і наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 374 від 23.03.2018 про проведення планового заходу.

Відповідно до п. 1 Порядку 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

03.05.2018 року Відповідачем надіслано замовнику ОСОБА_3 листа від 03.05.2018 року № 1021-1.19/713-і з інформацією про планування проведення планової перевірки на об'єкті проведення будівельних робіт, замовник - ОСОБА_3, генеральний проектувальник - ПП Майстер , Генеральний підрядник - ПП Восток-Агро . Також цим листом повідомлено про необхідність надати до 14.05.2018 року на адресу відповідача проектно-правову документацію щодо об'єкта будівництва та забезпечити доступ посадових осіб для проведення планової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку №533).

У п. 13 Порядку №533 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку).

Відповідачем не надано суду жодного доказу, що посадовими особами інспекції перед початком перевірки було встановлено повноваження ОСОБА_4, головного інженеру проекту, який здійснює авторський нагляд на об'єкті, що діє відповідно до вимог Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (Затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2017 р. № 903). А відтак відповідачем не доведено, що вищенаведена перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи ПП Майстер . Суд бере до уваги зауваження позивача, що ПП Майстер не наділяло ОСОБА_4 повноваженнями представляти підприємство під час проведення будь-яких заходів нагляду (контролю).

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно того, що згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є засновником Приватного підприємства Майстер . Відповідно до статті 65 Господарського кодексу, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

А тому слід зазначити, що представляти інтереси позивача у відносинах з третіми особами, в тому числі з відповідачем, ОСОБА_4 не був уповноважений у відповідності до ч. 1 ст. 246 ЦК України, якою встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи, такої довіреності йому не надавалось.

Отже, судом встановлено, що Відповідачем не дотримано вищенаведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, оскільки перевірку дотриманням позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил було проведено у присутності особи, яка не має повноважень представляти інтереси Позивача (доказів зворотного суду не надано), що призвело до проведення планової перевірки за відсутності суб'єкта містобудування в порушення п. 9 Порядку. З огляду на наведене, позивач був позбавлений можливості реалізувати надані законодавством права, передбачені п. 13 Порядку.

Щодо уточненого перерахунку визначення класу наслідків (відповідальності) суд зазначає наступне. В ході судового засідання було встановлено, що під час розгляду проектно-правової документації наданої замовником ОСОБА_5 було виявлено, що робочий проект Будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с. Чорноморівка Каховського району Херсонської області розроблено та затверджено ПП Майстер .

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов. В ході перевірки, встановлено, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09 лютого 2017 року № ХС 061180571559 тривалість експлуатації становить - 25 років та об'єкт будівництва відповідає класу наслідків (відповідальності) CCI. На підставі виявлених невідповідностей даних було зроблено уточнюючий перерахунок прогнозованих збитків у відповідності до завдання на проектування та встановлено, що розрахунок зроблено з помилкою, не враховано вимоги замовника у результаті чого невірно визначено клас наслідків (відповідальності) CCI.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно ст. 32 вказаного Закону віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим до закону. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю. Поняття самочинного будівництва визначено в статті 376 ЦК України, до нього відносяться об'єкти нерухомого майна що збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Об'єкт будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с. Чорноморівка Каховського районну Херсонської області, не можна віднести за цими критеріями до самочинного будівництва, дії органів державного архітектурно-будівельного контролю, щодо встановлення класу наслідків (відповідальності) об'єкту суперечать приписам п.8 ст. 32 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності .

Окрім цього, суд зауважує, що у судовому засідання представник відповідача не зміг обґрунтовано довести, що вказаний об'єкт дійсно являється самочинним будівництвом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1;

середні наслідки - СС2;

значні наслідки - СС3.

Згідно ч. 6 ст. 31 наведеного Закону віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

З аналізу наведених норм слідує, що проведення експертизи проекту об'єкта: будівництво складу зберігання сільськогосподарської продукції та складу зберігання сільськогосподарських машин с. Чорноморівка Каховського району Херсонської області не здійснювалося, а отже і правильність визначення класу наслідків (відповідальності) наведеного об'єкту не входить до повноважень відповідача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ч. 3 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Суд, аналізуючи наведені норми статтею, приходить до висновку, що посадові особи управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області перевищив свої повноваження, якими останній наділений чинним законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Більш того, суд зауважує, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку суд не може ідентифікувати протиправну частину постанови управління ДАБІ у Херсонській області, так як відповідачем не надано суду розрахунок штрафних санкцій по кожному правопорушенню окремо, а тому вказана постанова № 1021-01-15-07 від 08.06.2018 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 158 580,00 грн. підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасувати постанову управління ДАБІ у Херсонській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 01-15-07 від 08.06.2018 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ПП Майстер судовий збір у розмірі 2 378 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

вирішив :

Позовні вимоги приватного підприємства "Майстер" (код ЄДРПОУ 30419070, 74800, АДРЕСА_1) задовольнити.

Визнати протиправною та скасування постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37471912, 73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69) № 1021-01-15-07 від 08.06.2018р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 158580 грн.

Стягнути з управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37471912, 73000, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Майстер" (код ЄДРПОУ 30419070, 74800, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2378 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 серпня 2018 р.

Суддя Дмитрієва О.О.

кат. 6.1