Рішення

від 23.08.2018 по справі 904/2614/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2614/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСИМСПЕЦСТАЛЬ"

про стягнення 24 658 грн. 38 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимспецсталь" 22000 грн. боргу, 2 057 грн. 75 коп. - неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, 600 грн. 63 коп. 3% річних від суми простроченого зобов'язання з урахуванням індексу інфляції.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем підписано договір №1102/2/18 поставки від 02.02.2018р. (далі Договір).

Предметом вказаного договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товари виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товари на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачальник поставляє товари на умовах, зазначених у відповідній Специфікації (Додатку на кожну партію Товарів.

Відповідно до п. 3.2 Договору разом з Товарами Постачальник передає Покупцю наступні документи: видаткові накладні, сертифікати якості (паспорта), рахунки на оплату.

Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що Покупець проводить розрахунок з Постачальником в порядку, встановленому в Специфікації на партію Товарів, на підставі виставленого рахунку.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки в повному обсязі, незалежно від оплати неустойки (п. 7.1 Договору).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що якщо строки постачання товарів не дотримуються, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання за кожен дань прострочення, а також 3% річних від суми простроченого зобов'язання. Сума простроченого зобов'язання в цьому випадку визначається з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 7.3 Договору нарахування неустойки провадиться за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018р. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін у письмовій не повідомить про припинення його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим ще на один календарний рік (п. 10.1 Договору).

Доказів підписання сторонами специфікації, у якій повинні бути передбачені умови поставки, сторонами не надано.

Платіжним дорученням №5999 від 16.02.2018р. позивачем перераховано кошти відповідачу в сумі 22000 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вимогами ст. 210 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Згідно вимог ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Слід взяти до уваги, що строк спірної поставки умовами Договору не визначений.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з суми попередньої оплати, перерахованої за договором не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу.

Вказане є підставою у відмові у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи, що строк спірної поставки сторонами у Договорі не визначений позовні вимоги в частині стягнення неустойки задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 22 000 грн.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ексимспецсталь" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, б. 56, кв. 21, ідентифікаційний код 41019306) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський машинобудівний завод"(40020, м. Суми, вул. Машинобудівників, 4, ідентифікаційний код 34933255) боргу в сумі 22 000 грн., судовий збір 1572 грн. 04 коп.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 31.08.2018

Суддя Г.В.Манько