Рішення

від 27.08.2018 по справі 905/1278/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2018                     Справа № 905/1278/18                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплав – Україна», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р. у розмірі 4 359,27 грн., з яких 3 401,11 грн. – прострочена комісія, 155,03 грн. – пеня, 651,12 грн. – інфляційні витрати та 152,01 грн. – 3% річних, –

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплав – Україна», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р. у розмірі 4 359,27 грн., з яких 3 401,11 грн. – прострочена комісія, 155,03 грн. – пеня, 651,12 грн. – інфляційні витрати та 152,01 грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р., внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті комісії у розмірі 3 401,11 грн. та виникли підстави для нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на норми ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 629, 1066, 1067 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 7, 46, 162-164, 171, 172, 176, 247, 249, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1278/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 16.07.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1278/18.

Представник позивача у судове засідання 27.08.2018р. не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 83034, Донецька область, м. Донецьк, вул. Ліпецька, буд. 47Б. Аналогічна адреса відповідача зазначена в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 10.02.2016 № 7-14-72 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідна копія витягу з сайту.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи та призначеного до розгляду судового засідання (про день, місце та час кожного судового засідання).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомлених сторін і ненадання ними витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (далі – Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феросплав – Україна» (далі – Клієнт) укладено договір банківського рахунку №178 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором відповідно до законодавства України Банк зобов'язується надавати Клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта. Клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд.

Оплата за послуги надані Банком Клієнту відповідно до переліку операцій розрахунково-касового обслуговування, здійснюється згідно з Тарифами за послуги ТВБВ №10026/0187 філії – Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» (Додаток №1 до цього Договору, який є його невід`ємною складовою частиною), які можуть бути змінені Банком в порядку, визначеному умовами цього Договору) (п.2.3. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору вартість послуг Банку визначена в Тарифах у вигляді суми тарифу-вартості послуги.

За приписами п. 3.2. Договору при настанні термінів оплати вартості наданих Банком послуг з розрахунково-касового обслуговування Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому Тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих Банком Послуг зрахунку(ів) Клієнта, а також інших поточних рахунків Клієнта, відкритих в АТ «Ощадбанк» або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього Договору. При цьому, з метою здійснення Банком права договірного списання, передбаченого у першому абзаці цього пункту Договору, у разі відсутності або недостатності на Рахунках Клієнта в національній валюті коштів у сумі,необхідній для повної оплати Послуг, Клієнт надає Банку право договірного списання коштів з його Рахунків в іноземній валюті та доручає Банку здійснити продаж іноземної валюти, у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти Банку для клієнтів – юридичних осіб на день здійснення її продажу. Сплата Клієнтом коштів за надані Банком Послуги здійснюється одночасно з проведенням операції, авансом або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітним відповідно до Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до умов п.2.1.2.1 Додатку №1 до Договору банківського рахунку №178 від 01.07.2014р., вартість послуг за щомісячне обслуговування тарифного плану складає 99,00 грн.

Розділом 4 Договору визначено права та обов'язки Сторін.

Так, п. 4.2.1. Договору встановлено, що Банк зобов'язується приймати і розраховувати на рахунок(ки) Клієнта грошові кошті, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про проведення операцій за рахунком(ами).

Умовами п. 4.3.10. Договору визначено, що Клієнт зобов'язується сплачувати вартість послуг Банку згідно з Тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього Договору.

Своєчасно поповнювати Рахунок(ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку(ах), з метою належного виконання своїх обов'язків за цим Договором щодо сплати на користь Банку вартості наданих ним Послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати Послуг, а також в інших випадках, визначених цим Договором, для реалізації Банком права договірного списання коштів з Рахунку(ів) (п.4.3.11. Договору).

Згідно з п.6.4. Договору за несвоєчасне поповнення Рахунку(ів) відповідно до умов пп.4.3.11. цього Договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за наданні Банком послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Договір підписаний Сторонами у встановленому порядку.

На виконання умов спірного договору Позивачем послуги з розрахунково-касового обслуговування за 01.07.2014р. по 30.04.2018р. надані відповідачу належним чином, що підтверджується банківськими виписками по банківському рахунку ТОВ «Феросплав - Україна», належним чином засвідченні копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 15-19).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р., внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті комісії у розмірі 3 401,11 грн. та виникли підстави для нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Цивільним кодексом України, а також - умовами спірного договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч.1 ст. 1067 ЦК України).

Отже, в контексті зазначених норм укладений Відповідачем договір банківського рахунку №178 від 01.07.2014р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Як встановлено судом, позивачем надані послуги з розрахунково-касового обслуговування за 01.07.2014р. по 30.04.2018р., що підтверджується банківськими виписками по банківському рахунку ТОВ «Феросплав - Україна».

Доказів заперечень стосовно надання послуг або їх якості з боку відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку щодо своєчасного поповнення рахунку грошовими коштами, з метою належного виконання своїх обов'язків за цим Договором щодо сплати на користь Банку вартості наданих ним Послуг , в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати Послуг (з п.3.4.3 Договору) та сплати коштів за надані позивачем послуги на підставі п. 3.3. спірного Договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за спірним договором утворилась та має місце заборгованість Відповідача в сумі 3 401,11 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

          Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо інфляційних витрат за період з травня 2015р. по квітень 2018р., суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 651,12 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за зазначений позивачем період, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 152,01 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь пені за період з 01.11.2017р. по 30.04.2018р., суд зазначає наступне.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати наданих послуг безпосередньо у п.6.4. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло м. Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р.; Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та вважає неправомірним нарахування банком пені у розмірі 155,03 грн., нарахованої за період з 01.11.2017р. по 30.04.2018р., у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплав – Україна», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку №178 від 01.07.2014р. у розмірі 4 359,27 грн., з яких 3 401,11 грн. – прострочена комісія, 155,03 грн. – пеня, 651,12 грн. – інфляційні витрати та 152,01 грн. – 3% річних – задовольнити частково.

          Стягнути з Фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю «Феросплав – Україна» (83034, м. Донецьк, вул. Ліпецька, буд. 47Б; код ЄДРПОУ 34436110) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27; код ЄДРПОУ 09322277) заборгованість у розмірі 4 204,24 грн., з яких 3 401,11 грн. – прострочена комісія, 651,12 грн. – інфляційні витрати та 152,01 грн. – 3% річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 695,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

          Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2018 року.

          Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/