Постанова

від 30.08.2018 по справі 916/1529/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1529/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Іванов А.О. - за довіреністю від 23.03.2018 року № 230318/1;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року, суддя Демешин О.А., м. Одеса, повний текст складено 20.07.2018 року

у справі № 916/1529/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П., м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород

про стягнення 316 330 538 грн. 91 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішень суду першої інстанції

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "ІМЕКСБАНК" Ю.П. Северина звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Одеса, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" 12 614 521 грн. 76 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за відсотками 12 014 657 грн. 45 коп. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 599 864 грн. 31 коп., а також стягнути з відповідача на користь державного бюджету судовий збір.

18.06.2015 року Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "ІМЕКСБАНК" Ю.П. Северина звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" 316 330 538 грн. 91 коп., в тому числі: строкова заборгованість за кредитом - 137 800 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 32 598 557 грн. 06 коп., пеня 2554447 грн. 59 коп. за прострочення платежів за відсотками та пеня за несвоєчасне погашення кредиту 7 377 534 грн. 35 коп., а також стягнути з відповідача на користь Державного бюджету судовий збір.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 року у справі №916/1529/15-г (суддя Демешин О.А.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" 137 800 000 грн. 00 коп. строкової заборгованості за кредитом; 136 000 000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом; 32598557 грн. 06 коп. заборгованості за відсотками; 2 554 447 грн. 59 коп. пені за прострочення сплати за відсотками та 7 377 534 грн. 25 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Одеса на користь Державного бюджету України судовий збір.

На виконання рішення суду було видано відповідні накази від 06.07.2015 року.

09.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/1529/15-г про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса строкової заборгованості за кредитом в сумі 137 800 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 136 000 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 32 598 557 грн. 06 коп., пені за прострочення сплати за відсотками в сумі 2 554 447 грн. 59 коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7 377 534 грн. 25 коп. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Заявник вважає припиненими свої договірні зобов'язання в результаті вжиття з боку позивача заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому наказ суду від 06.07.2015 року у справі № 916/1529/15-г, на думку відповідача, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі №916/1529/15-г (суддя Демешин О.А.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 328 Господарського процесуального кодексу України у справі № 916/1529/15-г.

Ухвала суду мотивована тим, що погашення зазначеної в наказі Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року, заборгованості боржника перед стягувачем шляхом реєстрації за останнім права власності на предмет іпотеки не відбулося, тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд врахувати, що воно не приймало участі в розгляді своєї заяви, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі № 916/1529/15-г і прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити, наказ Господарського суду Одеської області у справі №916/1529/15-г про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м.Ужгород на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса строкової заборгованості за кредитом в сумі 137 800 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 136 000 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 32 598 557 грн. 06 коп., пені за прострочення сплати за відсотками в сумі 2 554 447 грн. 59 коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7 377 534 грн. 25 коп. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, на думку скаржника, наведений у Цивільному кодексі України перелік підстав припинення зобов'язання не є вичерпним і відсилає у вирішенні цього питання і до інших, окрім Цивільного кодексу України, законів у галузі цивільного права, зокрема, Закону України Про іпотеку . У зв'язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород вважає, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

20.08.2018 року через канцелярію суду від позивача у справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "ІМЕКСБАНК" А.А. Матвієнко просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м.Ужгород залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі № 916/1529/15-г - без змін.

У відзиві банк зазначає, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року у справі № 918/539/17 встановлено факт того, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв. м., основною площею 67037,5 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62 403 кв. м) за договором іпотеки від 25.12.2014 року, погашеною є заборгованість лише позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю ТБА ПРОМБУД , Товариства з обмеженою відповідальністю КРУЇЗ ДЕЛЮКС , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ та Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ . Крім того, аналогічні факти встановлено і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 року у справі № 907/600/17.

З огляду на викладене, позивач вважає, що звільнений від доказування тієї обставини, що стягнення на предмет іпотеки відбулося в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінними від тих, що є предметом розгляду даної справи. зобов'язання позичальника перед кредитором за кредитним договором не є погашеними, є дійсними та обов'язковими до виконання.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу з підстав, визначених у відзиві. Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Копії ухвали Одеського апеляційного господарського суду із зазначенням дати, часу і місця розгляду апеляційної скарги направлялись відповідачу за юридичною адресою, проте поштове відправлення повернулось до Одеського апеляційного господарського суду за закінченням терміну зберігання. Іншої адреси для надсилання поштової кореспонденції відповідач суду не надав. Про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях. Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов'язковою, тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне переглянути справу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 916/1529/15-г та наданих присутнім представником позивача пояснень.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі № 916/1529/15-г не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

Заява мотивована тим, що між позивачем та майновим поручителем Приватним акціонерним товариством Футбольний клуб Чорноморець (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичної особи-боржника за 41 кредитним договором, в тому числі і зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород за кредитним договором від 12.06.2014 року № 27/14, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,00 кв. м., основною площею 67037,5 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62 403 кв. м., яка знаходиться в оренді Акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець , розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20. Оціночна та заставна вартість предмету іпотеки складає 7800000000 грн. 00 коп.

Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК", м. Одеса в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "ІМЕКСБАНК" А.А. Матвієнко зверталось до Публічного акціонерного товариства Футбольний клуб Чорноморець і Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд", м. Ужгород з вимогою про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку від 05.04.2017 року № 855, в якій банк вимагав у 30-денний строк виконати порушене зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 12.06.2014 року № 27/14 з наступними змінами та доповненнями до нього, та сплатити заборгованість, яка станом на 01.03.2017 року становить: 527 188 921 грн. 02 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 273 800 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом 116 876 447 грн. 31 коп., а також штрафні санкції 136 512 473 грн. 71 коп. за вказаними у вимозі реквізитами. А також банк попередив, що у разі невиконання у 30-денний строк порушеного зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 12.06.2014 року № 27/14 з наступними змінами та доповненнями до нього та несплати зазначеної заборгованості банк зверне стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , які складаються з будівель, загальною площею 80289,0 кв. м., основною площею 67037,5 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), буд. 1/20, та належить АТ ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ , шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку ).

У пункті 6.1 Іпотечного договору сторонами передбачено застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя (стягувача у справі), яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на Предмет іпотеки, на підставі цього Договору, зокрема, шляхом прийняття Предмета іпотеки (нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , які складаються з будівель, загальною площею 80289,0 кв. м., основною площею 67037,5 кв.м., то знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20 (один дріб двадцять), та розташовані на земельній ділянці, площею 62403 кв.м, яка знаходиться в оренді Акціонерного товариства Футбольний клуб ЧОРНОМОРЕЦЬ у власність в порядку статті 37 Закону України Про іпотеку .

16.05.2017 року Aкціонерне товариство Імексбанк здійснило реєстрацію за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,00 кв.м., що розташовані за адресою: Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року, на час видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторам цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями ч. 3 зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований ст. 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої у ст. 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у ст. 335 та ст. 376 Цивільного кодексу України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

Стаття 392 Цивільного кодексу України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню.

У наказі Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року № 916/1529/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 року зазначено: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Персей буд" (65039, м. Одеса, вул. Гагаріна, 12-А, код - 36110848) на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (код - 20971504, Проспект Гагаріна, 12-А, 65039): 137800000 гривень строкової заборгованості за кредитом; 136000000 гривень простроченої заборгованості за кредитом ; 32598557 гривень 06 коп. заборгованості за відсотками; 2554447 гривень 59 грн. пені за прострочення сплати за відсотків та 7377534 гривні 25 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту .

У матеріалах справи відсутні правоустановчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Персей Буд" станом на 2015 рік (час розгляду справи по суті позовних вимог та прийняття рішення у справі). Адреса відповідача - 65039, м. Одеса, вул. Гагаріна, 12-А була вказана у спірному кредитному договорі та додатковій угоді до нього. Будь-яких доказів встановлення судом на момент прийняття рішення та видачі наказу інших повних реквізитів відповідача по справі матеріали справи не містять.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей Буд" зареєстровано за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, буд. 56.

При розгляді заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на всіх документах відповідача вказана адреса - 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, буд. 56.

Наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

При цьому, у матеріалах справи відсутні звернення позивача або уповноважених представників Державної виконавчої служби України до Господарського суду Одеської області з відповідними заявами чи клопотаннями про внесення змін до наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року № 916/1529/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 року в частині зазначення інших вірних реквізитів боржника.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково вважав, що немає підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки не дослідив того, що наказ містить невірні реквізити боржника і його неможливо виконати у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Крім того, наказ Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року №916/1529/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 року підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню ще й виходячи з наступного.

У пункті 3.2.10 договору про відкриття кредитної лінії від 12.06.2014 року № 27/14 визначено, що у випадку непогашений Кредиту та/або процентів, Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України.

З викладених вище положень Закону України Про іпотеку судова колегія доходить висновку, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням на підставі, зокрема, відповідного застереження в іпотечному договорі.

Цей спосіб реалізується шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що можливо здійснити, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

16.05.2017 року Публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК , реалізувавши право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки.

З аналізу ст.ст. 1, 36 Закону України Про іпотеку вбачається, що після завершення позасудового врегулювання (після передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу) будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (іпотекодавцем або іншою особою, відповідальною перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (зобов'язання боржника за договором кредиту) є недійсними. Таким чином, ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку передбачено підстави припинення зобов'язань щодо виконання основного зобов'язання, яке було забезпечено іпотечним договором.

Юридичним наслідком виконання зобов'язання відповідно до ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником/третьою особою зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

З урахуванням наведеного, в силу ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку вимоги позивача щодо виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, після реєстрації за ним права власності на іпотечне майно є неправомірними.

З огляду на відсутність відповідного грошового обов'язку боржника внаслідок його виконання третьої особою (іпотекодавцем), наказ Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року № 916/1529/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 року є таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України.

Судовою колегією розглянуто і відхилено посилання позивача на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 року у справі № 918/539/17, в якій нібито, встановлено факт того, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв. м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62 403 кв. м) за договором іпотеки від 25.12.2014 року, погашеною є заборгованість лише позичальників Товариства з обмеженою відповідальністю ТБА ПРОМБУД , Товариства з обмеженою відповідальністю КРУЇЗ ДЕЛЮКС , Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ та Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ , оскільки судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає, що мало місце дослідження наявних доказів у справі № 918/539/17 і їх оцінка, а не встановлення факту, який би був преюдиціальним по всім аналогічним спорам.

Посилання на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 року у справі № 907/600/17 також не може бути прийнято до уваги, оскільки обставини, встановлені цим судовим рішенням не є преюдиціальним фактом для розгляду даної справи з огляду на те, що у справі № 907/600/17 приймали участь інші учасники справи з іншого предмету спору (застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 27.08.2014 року Публічним акціонерним товариством Імексбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна , повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю Україна ; зміну пункту 1.3. кредитного договору про відкриття кредитної лінії, зміненого додатковими угодами № 2, № 3 та № 5, шляхом доповнення його текстом в редакції, запропонованій позивачем).

Посилання позивача на практику Верховного Суду прийняті судовою колегією до уваги, але в даному випадку саме невідповідність даних, що містяться в наказі суду фактичним є основною підставою для визнання наказу таким, що не підлягає скасуванню.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд помилково залучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду наданий позивачем висновок про ринкову вартість майна (а.с. 154-156), оскільки такий висновок датований 19.03.2018 року і він не надавався державному реєстратору для реєстрації права власності нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець в травні 2017 року, як передбачено нормами чинного законодавства України. Посилання позивача на те, що він надавав реєстратору повний пакет документів, не підтверджене матеріалами справи, оскільки з Витягу з Реєстру вбачається надання ним тільки декількох вимог та доказів їх направлення. Таким чином, посилання позивача та суду першої інстанції на відсутність в ньому вимоги-застереження до відповідача як на підставу відмови у задоволенні заяви не приймається судом апеляційної інстанції в якості підстави для відмови у задоволенні заяви відповідача.

Крім того, судова колегія вказує на наявні процесуальні підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі № 916/1529/15-г

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає скасуванню відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м.Ужгород.

Так, у матеріалах справи наявне невручене поштове повідомлення, яким направлялась копія ухвали Господарського суду Одеської області від 10.07.2018 року відповідачу за адресою: 65044, Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченко, буд. 4-Д, тоді як відповідач зареєстрований за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, буд. 56.

У довідці пошти, доданої до неврученого поштового відправлення, вказано: адресат неизвестен .

У документах позивача і відповідача, наданих суду першої інстанції у 2018 року, адресою відповідача вказано 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, буд. 56.

З протоколу судового засіданні від 19.07.2018 року вбачається, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м. Ужгород у судове засідання не з'явився.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд направляв поштову кореспонденцію відповідачу за невстановленою адресою, а належних доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду його заяви матеріали справи не містять, що мало наслідком розгляд заяви без належним чином повідомленого представника відповідача.

З огляду на те, що відповідач в апеляційній скарзі не зазначив про дане порушення норм процесуального права, як обов'язкову підставу скасування оскаржуваного судового акту, судова колегія вважає, що таке порушення є порушенням норм процесуального права України, яке призвело до прийняття невірного рішення і є також підставою для скасування ухвали суду.

Оскаржена ухвала не обґрунтована належним чином Господарським судом Одеської області, тому підлягає скасуванню як винесена з порушенням норм процесуального права, а заява відповідача є такою, що підлягає задоволенню за мотивами, що викладені судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м. Ужгород частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі № 916/1529/15-г не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з ухваленням нового рішення про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/1529/15-г про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м. Ужгород на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса строкової заборгованості за кредитом в сумі 137 800 000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 136 000 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 32 598 557 грн. 06 коп., пені за прострочення сплати за відсотками в сумі 2 554 447 грн. 59 коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7 377 534 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м.Ужгород на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі №916/1529/15-г - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.07.2018 року у справі №916/1529/15-г - скасувати.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Одеської області від 06.07.2015 року у справі № 916/1529/15-г про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Персей Буд , м. Одеса на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса строкової заборгованості за кредитом в сумі 137800000 грн. 00 коп., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 136 000 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками в сумі 32 598 557 грн. 06 коп., пені за прострочення сплати за відсотками в сумі 2 554 447 грн. 59 коп. та пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7377534 грн. 25 коп.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 30.08.2018 року, повний текст постанови складено 31 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош