Рішення

від 22.08.2018 по справі 554/10290/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.08.2018 Справа № 554/10290/17

Провадження № 2/554/54/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участі учасників справи:

представники позивача ТОВ Сигнал : ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представники відповідача ОСОБА_3 : ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сигнал до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; треті особи: Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна ОСОБА_6 , ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ТОВ Сигнал завдану матеріальну шкоду у розмірі 659400 гривень, витрати на проведення оцінки транспортного засобу 3000 гривень, судовий збір у розмірі 9891 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 7000 гривень. В обґрунтування вимог позивач вказав, що 11.10.2017 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул.Європейської та вул.Харківське шосе у м.Полтаві, порушив вимоги п.п.8.7.3е Правил дорожнього руху України та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ТОВ Сигнал та під керуванням ОСОБА_2 Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.10.2017 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

У результаті ДТП позивачу було заподіяно матеріальну шкоду. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу №11/1 від 07.11.2017 року, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3, дорівнює вартості на момент пошкодження і становить 759400 гривень. Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу застрахована, відповідно до поліса №АК/0776126, в Страховій компанії Княжа Вієнна ОСОБА_6 з нульовим розміром франшизи. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 гривень. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню завдана шкода з відповідача у розмірі 659400 гривень.

Ухвалою суду від 29.12.2017 року було відкрите провадження за даною позовною заявою у порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_3 просив у задоволенні позовних вимог ТОВ Сигнал відмовити в повному обсязі. Відповідач вказав, що звіт №11/1 про оцінку транспортного засобу від 07.11.2017 року не відповідає положенням ст.1192 ЦК України. У зазначеному звіті витрати на відновлювальний ремонт ТЗ перевищують вартість ТЗ до дорожньо-транспортної пригоди, ремонт даного автомобіля є економічно необґрунтованим, а тому він вважається фізично знищеним. Відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Як вбачається із змісту вказаного звіту, оцінювачем не було визначено вартість пошкодженого транспортного засобу після ДТП (вартість утилізації транспортного засобу). Також, необґрунтована вимога позивача про компенсацію йому завданої шкоди, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент ушкодження, при цьому сам транспортний засіб позивач залишає за собою. Крім того, позивач не забезпечив можливість участі відповідача у проведенні 06.11.2017 року огляду ТЗ Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3. Відповідач заперечує щодо відшкодування витрат на оцінку ТЗ, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту укладення договору про оцінку ТЗ із суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, обсягу виконаних робіт, їх вартості. Не підлягають стягненню витрати на правову допомогу, оскільки відсутнє документальне підтвердження та розрахунок таких витрат (а.с.41-45).

ТОВ Сигнал надано відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.61-63), в якій позивач зазначив, що ним була зроблена оцінка утилізаційної вартості ТЗ, яка відповідно до звіту про оцінку майна №887 складає 100000 гривень. ОСОБА_3 оглядав пошкоджений в ДТП автомобіль НОМЕР_2 і навіть вказав приблизну суму, яка необхідна для відновлювального ремонту, тоді як зацікавлені особи для технічного огляду ТЗ викликаються в разі потреби. Робота оцінювачем виконана, є акт оцінки, додана квитанція, що є підставою для стягнення 3000 гривень. Розмір витрат на правничу допомогу підтверджується квитанцією та суду поданий попередній розрахунок судових витрат.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна ОСОБА_6 надала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП від 11.10.2017 року, застраховано у ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_6 згідно полісу АК/07766126 від 13.10.2016 року (строк дії з 14.10.2016 року по 13.10.2017 року). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 гривень. 14.11.2017 року потерпіла особа подала страховику заяву на виплату страхового відшкодування. Згідно ремонтної калькуляції Audatex №17-132184 від 30.10.2017 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3 становить 441220,38 гривень. 31.01.2018 року ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_6 сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 100000 гривень. Отже, ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_6 у повному обсязі виконало взяті зобов'язання за укладеним полісом.

Згідно наданих письмових заперечень, відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, при вирішенні справи врахувати відзив на позовну заяву (а.с.102-108).

Ухвалою суду від 14.03.2018 року було закрите підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача ТОВ Сигнал : ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити повністю. Вказали на те, що позивач не згоден проводити експертизу.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_3 не запросили на огляд, а потреба була, бо він не погоджується з розміром шкоди. Звіт складено з порушенням, огляд транспортного засобу не проводився. Судові витрати не можуть бути стягнуті, оскільки відсутні підтверджуючі документи. ОСОБА_3 не погоджується забрати транспортний засіб, не бажає проводити експертизу. Звіт №887 є неналежним доказом, автомобіль не оглядався.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, дала аналогічні пояснення.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовом погодився, просив задовольнити.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна ОСОБА_6 свого представника до суду не направила, просила розглянути справу у його відсутність, врахувати її письмові пояснення при винесенні рішення.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2017 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул.Європейської та вул.Харківське шосе у м.Полтаві, порушив вимоги п.п.8.7.3е Правил дорожнього руху України та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ТОВ Сигнал та під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.10.2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню. Дана постанова не оскаржувалась (а.с.4).

Також, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП від 11.10.2017 року, застраховано у ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_6 згідно полісу АК/07766126 від 13.10.2016 року (строк дії з 14.10.2016 року по 13.10.2017 року). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100000 гривень (а.с.5).

Згідно ремонтної калькуляції Audatex №17-132184 від 30.10.2017 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3 становить 441220,38 гривень (а.с.78-80).

31.01.2018 року ПрАТ УСК Княжа Вієнна ОСОБА_6 сплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 100000 гривень (а.с.82- платіжне доручення).

Згідно звіту про оцінку транспортного засобу №11/1 від 07.11.2017 року, величина матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3, на момент огляду 06.11.2017 року дорівнює ринковій вартості на момент пошкодження, так як вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість ДТЗ на момент ушкодження і становить 759540 гривень (а.с.8-19).

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Позивач стверджує, що автомобіль НОМЕР_2 в результаті ДТП 11.10.2017 року є фізично знищеним, відповідач повинен відшкодувати йому збитки, виходячи з висновків звіту про оцінку транспортного засобу №11/1 від 07.11.2017 року та звіту №887 від 07.12.2017 року.

Відповідач заперечує висновки звіту про оцінку транспортного засобу №11/1 від 07.11.2017 року та №887 від 07.12.2017 року, вважає звіти неналежними доказами, не згоден забирати рештки автомобіля та відшкодовувати збитки по звіту про оцінку майна.

Суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту, проте вимоги про стягнення шкоди підлягають задоволенню частково. Суд знаходить слушними доводи відповідача в частині недоведеності розмірів збитків, встановлених звітом про оцінку транспортного засобу №11/1 від 07.11.2017 року та №887 від 07.12.2017 року, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1188 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Як роз'яснено в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулась з вини відповідача ОСОБА_3, який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали, є безпосередній причинний зв'язок, що встановлено постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.10.2017 року , то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього (а.с.4- постанова суду).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

З роз'яснень, викладених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27 березня 1992 року вбачається, що суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, має одночасно обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Аналогічна позиція викладена у пункті 14 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року № 4, у якому роз'яснено: При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Тобто у разі виплати особі повної вартості речі, яку було знищено, залишки такої речі (спірний автомобіль) слід повернути особі, яка відшкодувала шкоду. Проте така вимога (про повернення залишків пошкодженого транспортного засобу) має бути заявлена особою, винною у заподіянні шкоди.

У разі, коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст. 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 01 липня 2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами).

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.

Виходячи з результатів аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і ОСОБА_5 товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на звіт про оцінку майна №11/1 від 07.11.2017 року та звіт про оцінку майна №887, яким, на його думку, утилізаційна вартість автомобіля складає 100000 гривень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доводи сторони позивача про те, що належними та допустимими доказами по справі є звіти №11/1 від 07.11.2017 року (а.с.8-19) та звіт про оцінку майна №887 від 07.12.2017 року (а.с.64-67), згідно якого ринкова вартість КТЗ з округленням станом на дату оцінки, становила 100000 гривень без ПДВ, не заслуговують на увагу, оскільки ці звіти про оцінку майна проведені за заявою позивача суб'єктами підприємницької оціночної діяльності ОСОБА_7 та ПП Профоцінка , а не судовим експертом, без попередження експерта про кримінальну відповідальність, дані звіти не є висновками експерта, оцінка майна проводилася без участі іншого учасника ДТП, що позбавило сторону відповідача надати свої доводи та міркування при проведенні оцінки, ці звіти не підтверджують коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, його утилізаційну вартість, вони надані позивачем як додаток до позовної заяви, добуті ним на свій розсуд, а звіт №887 взагалі був поданий в ході судового розгляду справи по суті, в порушення норм ЦПК України.

Ураховуючи наведене, в суду немає підстав погоджуватися з наданими позивачем висновками-звітами при визначенні матеріального збитку. В цілому вказані звіти не висвітлюють усього комплексу ознак, що їм повинні бути притаманні, а тому до уваги судом не беруться.

Суд також зазначає, що сторонами не подано доказів щодо неможливості заявити клопотання в суді про проведення по справі автотоварознавчої експертизи.

Натомість, згідно ремонтної калькуляції Audatex №17-132184 від 30.10.2017 року, проведеної страховиком, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi Pajero д.н.з. НОМЕР_3 становить 441220,38 гривень (а.с.78-80).

Крім того, відповідно розрахунку суми страхового відшкодування до справи №170000132184 на підставі калькуляції №17-132184 від 30.10.2017 року, конструктивна загибель транспортного засобу відсутня (а.с.81).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що позивачу страховою компанією було сплачено 100000 гривень, згідно оцінки страховика автомобіль не є конструктивно знищений, невідшкодована вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 341220,38 гривень.

За таких підстав та міркувань позовні вимоги ТОВ Сигнал підлягають частковому задоволенню. З ОСОБА_3 на користь ТОВ Сигнал слід стягнути завдану матеріальну шкоду у розмірі 341220,38 гривень, в задоволенні інших вимог про стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі 318179,62 гривень - відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.141 ЦПК України .

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_1 (а.с.135).

Фактично позивачем сплачено за надання послуг адвоката 7000 гривень, про що свідчить квитанція (а.с.6).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі 659400 гривень.

Судом задоволені позовні вимоги частково та стягнуто грошові кошти в розмірі 341220,38 гривень, що становить 51,75% від загальної суми позовних вимог, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, та не взято до уваги звіти, надані позивачем, про оцінку майна суб'єктів оціночної діяльності.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ТОВ Сигнал підлягають стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 3622,50 гривень та повернення судового збору в розмірі 5118,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22,1166,1188,1194 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сигнал до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; треті особи: Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна ОСОБА_6 , ОСОБА_2,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сигнал , місцезнаходження: 38751, вул.Комарова,10, с.Розсошенці, Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 13936536, завдану матеріальну шкоду у розмірі 341220,38 (триста сорок одна тисяча двісті двадцять гривень 38 копійок) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 3622,50 ( три тисячі шістсот двадцять дві гривні 50 копійок) гривень, повернення судового збору в розмірі 5118,60 (п'ять тисяч сто вісімнадцять гривень 60 копійок) гривень.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сигнал , місцезнаходження: 38751, вул.Комарова,10, с.Розсошенці, Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 13936536, до ОСОБА_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4, про стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі 318179,62 (триста сто вісімдесят одна гривня 62 копійки) гривень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Сигнал , місцезнаходження: 38751, вул.Комарова,10, с.Розсошенці, Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 13936536;

відповідач -ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4;

третя особа -Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжа Вієнна ОСОБА_6 , місцезнаходження: 04050, вул.Глибочицька,44, м.Київ, код ЄДРПОУ 24175269;

третя особа -ОСОБА_2, місце проживання: 36002, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5.

Повний текст судового рішення складено 31.08.2018 року.

Суддя: А.М.Чуванова