Ухвала

від 29.08.2018 по справі 559/327/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 травня 2018 року у кримінальному провадженні №12017180040001485 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 і ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ст.309 КК України,

встановила :

Цим вироком ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає по АДРЕСА_1 , громадянин України, з базовою середньою освітою, не одружений, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий востаннє 19 вересня 2016 року Млинівським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.263 КК України з призначенням покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років, визнаний винуватим та засуджений:

- за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки;

- за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці;

- за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки;

- за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці.

Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з 13 січня 2018 року.

Також судом задоволено цивільні позови та стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Украпошта» в особі ЦПЗ №2 Рівненської дирекції ПАТ «Укрпошта» 731 грн. 25 коп. завданої матеріальної шкоди, а також на користь Радивилівського кооперативного торгово-роздрібного підприємства 5502 грн. 86 коп. завданої матеріальної шкоди.

Судом вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 міру обраного запобіжного заходу залишено попередню тримання під вартою. (не більше ніж на 60 діб, з утриманням у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»)

Крім того, ОСОБА_6 у строк відбування покарання, зараховано період з 13 січня 2018 року до дня набрання вироком законної сили включно з урахуванням строку його затримання та перебування під вартою в межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за те, що він будучи звільненим з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, та в період, коли згідно п.8 ч.1 ст. 89 КК України судимість не була знята або погашена в установленому законом порядку, вчинив умисні злочини:

Епізод 1. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: вул. Тиха, 5, в с. Іваннє Дубенського району Рівненської області, у вечірню пору доби 25.12.2017, користуючись відсутністю нагляду за його діями з боку власника ОСОБА_8 , шляхом пошкодження дверей, незаконно проник в приміщення вищевказаного будинку, звідки таємно, повторно викрав металеві три плити та дверцята до грубки, загальною вартістю 1243 грн. 33 коп., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 , вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Епізод 2. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у вечірнюпору доби 03.01.2018,шляхом пошкодженнязамка,незаконно пронику вищевказанийжитловий будинок ОСОБА_9 ,звідки таємно,повторно,викрав грошів сумі800гривень, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 , вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Епізод 3. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у вечірню пору доби 08.01.2018,за відсутностівизначених закономпідстав,без дозволувласника абочленів йогосім`ї,шляхом пошкодженнянавісного замка,незаконно проникдо житловогобудинку завищевказаною адресою,який належить ОСОБА_10 ,та проживавтам до11.01.2018,чим порушивправо потерпілої ОСОБА_10 на недоторканістьїї житла,гарантоване ст.30Конституції України,і вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 162 КК України: незаконне проникнення до житла.

Епізод 4. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , приблизно о 23.00 год. 09.01.2018, шляхом відкриття дверей, незаконно проник в приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 за вищевказаною адресою, що належить ОСОБА_11 , звідки таємно викрав гроші в сумі 7500 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди, вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Епізод 5. ОСОБА_6 ,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_5 , приблизно о 23.00 год. 10.01.2018, шляхом пошкодження замка, незаконно проник в приміщення відділення поштового зв`язку Гірники за вищезазначеною адресою, звідки таємно, повторно викрав продукти харчування вартістю 551 грн. 25 коп., які належать ЦПЗ №2 ПАТ «Укрпошта», а також електронний обігрівач Delfa вартістю 118 грн. 00 коп. і жіночий шарф вартістю 96 грн. 99 коп., які належать ОСОБА_12 , чим завдав потерпілим матеріальної шкоди, вчинивши з прямими умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Епізод 6. ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці біля супермаркету «Наш край» на стоянці велосипедів за адресою: вул. Почаївська, 33, м. Радивилів Рівненської області, близько 22.00 год. 12.01.2018, скориставшись відсутністю власника майна та інших сторонніх осіб, таємно, повторно викрав велосипед марки «Nevada formula», темно-червоного кольору типу «гірський» вартістю 2216 грн. 67 коп., який належить ОСОБА_13 , чим завдав потерпілій матеріальної шкоди, вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Епізод 7. ОСОБА_6 , приїхав на велосипеді до магазину «ШИНОК», що за адресою: вул. Шкільна,1, с. Срібне Радивилівського району Рівненської області, де близько 23.00 год. 12.01.2018, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в приміщення вищевказаного магазину, власником якого є Радивилівське кооперативне торгово-роздрібне товариство, звідки таємно, повторно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 9173 грн. 97 коп. (згідно акту інвентаризації матеріалів від 13.01.2018), чим завдав потерпілому в особі директора ОСОБА_14 ,- матеріальних збитків, вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Епізод 8. ОСОБА_6 , перебуваючи білястоянки велосипедів,що заадресою: АДРЕСА_6 , близько 11.00 год. 13.01.2018, скориставшись відсутністю власника майна та інших сторонніх осіб, таємно, повторно, викрав велосипед марки «AIST AMSTERDAM», чорного кольору типу «дамка», вартістю 2156 грн. 00 коп., який належить ОСОБА_15 , чим завдав йому матеріальних збитків, вчинивши з прямим умислом і корисливим мотивом злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Епізод 9. ОСОБА_6 , перебуваючи на території лісового масиву неподалік від м. Дубно Рівненської області, приблизно в обідню пору доби на початку січня 2018 року, виявив паперовий згорток із дикоростучими рослинами коноплі, які в подальшому в порушення ст.ст. 6,12 Закону України від 15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст.12 Закону України від 15.02.1995 «Про заходи протидії незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними", придбав шляхом привласнення знайденого, після чого помістив його до кишені куртки та переніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх для того, щоб вони підсохли, маючи намір використати в подальшому для власних потреб без мети збуту, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України: незаконне виробництво, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Не погодившись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій ним апеляційній скарзі, ОСОБА_6 не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності його вини у вчинених злочинах та правову кваліфікацію його діянь, вважає що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги наведені ним обставини, які пом`якшують призначене йому покарання. Зокрема переконує, що суд не надав йому можливість підтвердити дані про матір пенсійного віку, яка крім того є інвалідом після перенесення інсульту та потребує постійного нагляду. Також переконує, що має малолітню дитину, 2015 року народження, яка проживає з його співмешканкою та має її прізвище. Вважає, що наведене є підставою для застосування щодо нього положень ст.69 КК України.

Додає, що в місцях обмеження волі матиме можливість повністю сплатити цивільний позов потерпілим, чого позбавлений у місцях позбавлення волі.

Просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши щодо нього положення ст.69 КК України призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк, який суд апеляційної інстанції вважає необхідним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які під час апеляційного розгляду підтримали вимоги викладені у апеляційній скарзі обвинуваченого, думку прокурора який заперечив щодо вимог апеляційної скарги обвинуваченого та просив залишити вирок суду в силі як обґрунтований і законний, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за вказаних у вироку обставин, ґрунтуються на досліджених в порядку ч.3 ст.349 КПК України у судовому засіданні доказах і сторонами не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ вчинена повторно) та ч.3 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно), ч.1 ст.162 КК України (незаконне проникнення до житла), ч.1 ст.309 КК України (незаконне виробництво, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту) є вірною.

У відповідності до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Зазначені вимоги закону судом виконані належним чином.

Так судом обґрунтовано враховано до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого рецидив злочинів (за епізодами 3 і 9)

До пом`якшуючих вину обставин, суд обґрунтовано відніс його щире каяття у вчиненому та сприяння у розкритті злочину.

Також суд першої інстанції вирішуючи питання щодо міри покарання обвинуваченому обґрунтовано взяв до уваги ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином і злочинами невеликої та середньої тяжкості відповідно, а також врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, судимості непогашені (а.с.69-82 т.2), характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями та схильний до крадіжок, майна за ним не рахується (т.2 а.с.63-64), має матір пенсіонерку за віком та малолітню дитину, які на його утриманні не перебувають.

На думку колегії суддів, суд прийшов до вірного висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі такого покарання передбаченого санкцією інкримінованої найсуворішої ч.3 ст.185 КК України (яка передбачає максимальне межу покарання - позбавлення волі на строк 6 років).

Крім того, колегія суддів враховує, що обвинуваченим вчинено дев`ять епізодів злочинної діяльності за короткий період часу, велику кількість непогашених ним судимостей.

Виходячи з наведеного підстав для застосування до обвинуваченого ст.69 КК України, колегія суддів не знайшла.

Вимоги апелянта ОСОБА_6 про призначення йому менш суворого покарання у виді обмеження волі, застосувавши щодо нього положення ст.69 КК України - на думку колегії суддів є такими що не підлягають до задоволення.

Покликання апелянта, на неврахування судом встановлених обставинякі пом`якшуютьпокарання,зокрема данихпро матірпенсійного віку,яка крімє інвалідомпісля перенесенняінсульту тапотребує постійногонагляду тапроживаючої зйого співмешканкоюйого малолітньоїдитини,яка маєїї прізвище - як підстав для застосування щодо нього положень ст.69 КК України, то наведене у ході апеляційного розгляду не підтвердилось, оскільки, такі обставини належно враховані судом при обранні та призначенні достатньої для перевиховання та виправлення обвинуваченого міри покарання. Так, суд першої інстанції належно врахувавши у сукупності як обставини що пом`якшують покарання обвинуваченому, так і обставини що його обтяжують, врахував і те, що матір-пенсіонерка та малолітня дитина обвинуваченого на його утриманні не перебувають, а також, що їх наявність не зупинила ОСОБА_6 від вчинення 9-ти епізодів злочинної діяльності протягом 3-х тижнів, перший з яких на четвертий день після звільнення.

Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, зазначене у ній не є підставами, в порядку ст.409 КПК України, для зміни чи скасування вироку, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3