Ухвала

від 30.08.2018 по справі 700/549/18

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/549/18

Провадження № 2/700/334/18

30 серпня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №2/700/334/18 за позовом ОСОБА_2 до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відділу Держгеокадарсту у Лисянському районі Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відділу Держгеокадарсту у Лисянському районі Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом .

В обґрунтування своїх вимог пояснила, що 05 травня 1995 року помер ОСОБА_3. За життя спадкодавець залишив заповіт посвідчений секретарем Чаплинської сільської ради, відповідно до якого спадкодавець залишив їй все своє майно.

Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, 1996 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок в селі Чаплинка по вул..Садова,7 Лисянського району, який належав спадкодавцю.

Крім того, ОСОБА_3 починаючи з 1994 року по 1954 рік працював у колгоспі ім..1 Травня с.Чаплинка, яке в подальшому було реорганізовано в КСП Іскра .

27.02.1996 року КСГП Іскра був отриманий державний акт на право колективної власності на землю. На момент отримання вказаного Державного акту ОСОБА_3, вже не працював у даному господарстві, оскільки з 1954 року звільнився з роботи у зв'язку з досягненням пенсійного віку, однак членом КСП. На час видання розпорядження Лисянською районною державною адміністрацією про виготовлення сертифікатів на земельний пай, ОСОБА_3 помер. У список, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_3 включено не було.

Знаючи, що спадкодавець мав право на зазначений вище земельний пай, вона звернулась до суду у 2005 році з позовом про визнання права на земельну частку (пай) та про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку. Тоді ж у 2005 році вона отримала виписку з рішення суду згідно якого Лисянським районним судом за нею визнано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Іскра с.Чаплинка Лисянського району і було зобов'язано Лисянську РДА видати державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім'я за рахунок земель державного резерву та запасу Чаплинської сільської ради.

Одержавши вищевказане рішення суду, вона звернулась до Лисянської районної державної адміністрації для його виконання в частині одержання державного акту. Їй було роз'яснено, що процедура оформлення державного акту займає багато часу, а до моменту його видачі вона має право користуватися землею.

Їй було видано в користування земельну ділянку площею 2,23 га за рахунок земель державного резерву та запасу.

Починаючи з 2006 року по даний час, вона отримувала орендну плату від Лисянської філії ТОВ НВФ Урожай .

У 2018 році представники Лисянської філії ТОВ НВФ Урожай наголосили на необхідності надати їм належним чином оформлені документи, які посвідчують її право власності на орендовану ними земельну ділянку.

Для оформлення земельної ділянки, їй необхідно донести оригінал рішення суду від 04.10.2005 року.

Подавши заяву до суду на видачу рішення суду вона дізналась, що рішення по такій справі не виносилось та справа за її позовом до КСП Іскра с.Чаплинка про визнання права на земельну частку (пай) та про видачу державного акту взагалі не реєструвалась. Таким чином враховуючи дані обставини стало очевидним, що вона набула право власності на земельну частку (пай) на підставі правового акту , який не відповідає законові та порушує права власників.

Пояснюючи причини виникнення даної ситуації у відділі Держгеокадастру у Лисянському районі їй вказали, що вказане оформлення права власності можна вчинити через суд та відмовлено в оформленні правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку з огляду на відсутність рішення суду винесеного в межах чинного законодавства.

Враховуючи, що рішення Лисянського районного суду від 04.10.2005 року недійсне, вона може відновити своє порушене право лише в судовому порядку, звернувшись до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай).

Враховуючи, що ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай), але не оформив державний акт за життя, а вона фактично спадщину за заповітом, однак позбавлена можливості оформити своє спадкове право в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, тому вона просить визнати за нею право на отримання земельної частки (паю) 2.23 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель КСП Іскра , розташованого на території Чаплинської сільської ради в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 05.05.1995 року.

В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві вказав, що просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача -Чаплинської сільської ради в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з телефонограмою в якій просить справу розглядати без його участі позовні вимоги визнає повністю.

Представник відповідача - відділу Держгеокадастру у Лисянському районі Черкаської області в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з телефонограмою в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

05 травня 1995 року помер ОСОБА_3. За життя спадкодавець залишив заповіт посвідчений секретарем Чаплинської сільської ради, відповідно до якого спадкодавець залишив все своє майно позивачу, що підтверджується заповітом від 15.10.1994 року посвідченого секретарем виконкому Чаплинської сільської ради.

З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.03.1996 року вбачається, що позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок в селі Чаплинка по вул..Садова,7 Лисянського району, який належав ОСОБА_3.

Крім того, ОСОБА_3 починаючи з 1994 року по 1954 рік працював у колгоспі ім..1 Травня с.Чаплинка, яке в подальшому було реорганізовано в КСП Іскра . Даний факт підтверджується архівною довідкою КУ Трудовий архів смт.Лисянка №203 від 12.06.2018 року та довідкою Чаплинської сільської ради Лисянського району №356 від 13.07.2018 року.

27.02.1996 року КСГП Іскра був отриманий державний акт на право колективної власності на землю. На момент отримання вказаного Державного акту ОСОБА_3, вже не працював у даному господарстві, оскільки з 1954 року звільнився з роботи у зв'язку з досягненням пенсійного віку, однак залишився членом КСП. На час видання розпорядження Лисянською районною державною адміністрацією про виготовлення сертифікатів на земельний пай, ОСОБА_3 помер. У список, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_3 включено не було.

У 2005 році позивач звернулася з позовом до суду про визнання права на земельну частку (пай) та про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку та у 2005 році отримала виписку з рішення суду згідно якого Лисянським районним судом за нею визнано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Іскра с.Чаплинка Лисянського району і було зобов'язано Лисянську РДА видати державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім'я за рахунок земель державного резерву та запасу Чаплинської сільської ради.

Після чого позивач звернулась до Лисянської районної державної адміністрації для його виконання в частині одержання державного акту. Позивачу було видано в користування земельну ділянку площею 2,23 га за рахунок земель державного резерву та запасу, що підтверджується довідкою Чаплинської сільської ради Лисянського району №395 від 02.08.2018 року.

З урахуванням того, що оформлення державного акту займає багато часу вона користувалася земельною ділянкою без її оформлення.

Починаючи з 2006 року по даний час, позивач отримувала орендну плату від Лисянської філії ТОВ НВФ Урожай , що підтверджується довідкою Лисянської філії ТОВ НВФ Урожай №107 від 02.05.2018 року.

У 2018 році представники Лисянської філії ТОВ НВФ Урожай зобов'язали позивача надати їм належним чином оформлені документи, які посвідчують її право власності на орендовану ними земельну ділянку.

Оскільки, для оформлення земельної ділянки, позивачу необхідно було донести оригінал рішення суду від 04.10.2005 року, вона звернулась до суду та дізналась, що рішення по такій справі не виносилось та справа за її позовом до КСП Іскра с.Чаплинка про визнання права на земельну частку (пай) та про видачу державного акту взагалі не реєструвалась, що підтверджується листом Лисянського районного суду від 01.08.2018 року. Таким чином враховуючи дані обставини стало очевидним, що позивач набула право власності на земельну частку (пай) на підставі правового акту, який не відповідає законові та порушує права власників.

Враховуючи, що рішення Лисянського районного суду від 04.10.2005 року недійсне, позивач може відновити своє порушене право лише в судовому порядку, звернувшись до суду з позовом про визнання за нею права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч.2 ст..393 ЦК України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно ст..2 Указу президента України від 08.08.1995 року №720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України про порядок виділення внатурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отри мали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому зако нодавством порядку.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Таким чином, право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю, були чи залишилися членами цього підприємства.

В п.23 та п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2014 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ зазначено, що потрібно мати на увазі, що згідно з ст..25 ЗК України приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай) , виділену в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до п. а ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно положень ст..ст.1216-1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обв'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Ч.1 ст.524 ЦК України (в редакції 1963 р.) передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно довідок Чаплинської сільської ради Лисянського району №185 від 02.07.2018 року та №353 від 13.07.2018 року земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_2, на даний час у власність чи оренду не надана та Чаплинська сільська рада Лисянського району не заперечує щодо виділення земельної ділянки позивачу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 мав право на земельну частку (пай), але не оформив державний акт за життя, а позивач фактично прийняла спадщину за заповітом, однак позбавлена можливості оформити своє спадкове право в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, тому за ОСОБА_2 необхідно визнати право на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 549 (1963 р.)ЦК України, ст..ст. 1216-1218 ЦК України, ст.152 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , п.23 та п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2014 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , ст..2 Указу президента України від 08.08.1995 року №720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, 79070) до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (місце знаходження:вул..Леніна,57 с.Чаплинка Лисянського району Черкаської області, код:34207568), відділу Держгеокадарсту у Лисянському районі Черкаської області (місце знаходження:вул..Гетьманський Шлях, 20 смт.Лисянка Черкаської області, код:39855376 ) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право на отримання земельної частки (паю) у розмірі земельної частки (паю) 2,23 умовних кадастрових гектарів за рахунок земель, що перебували в постійному користуванні колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Іскра , розташованого на території Чаплинської сільської ради Лисянського району в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 05.05.1995 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча -