Рішення

від 03.09.2018 по справі 904/2744/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018м. ДніпроСправа № 904/2744/18 За позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю Улф-Фінанс , м. Київ

До : Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромхолод , м. Дніпро

Про : стягнення 30 110, 90 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ УЛФ-Фінанс (позивач) звернувся з позовом до ТОВ Агропромхолод (відповідач) про стягнення 30 110, 90 грн. заборгованості ( з яких: 25 823, 87 грн. - основний борг; 3 072, 43 грн. - пеня ; 937, 60 грн. - інфляційні втрати та 277, 00 грн. - 3% річних) заборгованості за договором фінансового лізингу №3929-02/11/15-В від 03.11.15р. до генерального договору фінансового лізингу №3929 від 22.09.15р. ( укладеного між ТОВ Український лізинговий фонд та ТОВ Агропромхолод ). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору в частині сплати лізингових платежів та правом позивача на підставі відповідного договору про відступлення права вимоги №1 від 17.03.18р. ( укладеного між ТОВ УЛФ-Фінанс та ТОВ Український лізинговий фонд) стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів, пеню , інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою від 03.07.18р. було відкрите провадження у справі №904/2744/18 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався ; про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу 06.07.18р. ухвали суду від 03.07.18р. про відкриття провадження у справі (а.с.103) та про вручення відповідачу 27.07.18р. ухвали суду від 03.07.18р. про відкриття провадження у справі (а.с.105).

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень , затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

03.11.15р. між ТОВ Український лізинговий фонд (лізингодавець) та ТОВ Агропромхолод (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №3929-02/11/15-В від 03.11.15р. до генерального договору фінансового лізингу №3929-02/11/15-В, відповідно до умов якого лізингодавцем передано у платне володіння та користування лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу автомобіль Fiat Fremont 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 724 850, 00 грн. Факт передачі лізингового майна підтверджується відповідним актом приймання - передачі предмета лізинга від 13.11.15р. (а.с. 57). В п.3.1. договору сторони погодили вартість предмету лізингу, яка становить 724 850, 00 грн. Строк лізингу - 48 місяців з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (п.5. договору). Відповідно до п.8.1. договору загальна сума лізингових платежів на дату укладення цього договору склала 1 173 149, 96 грн. та може змінюватися відповідно до умов генерального договору фінансового лізингу. Згідно п.8.3. договору сторони погодили порядок проведення оплати - у відповідності з графіком внесення лізингових платежів - додаток №1 до договору (а.с.53)

Однією із істотних умов цього договору є обов'язок відповідача сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі , розмір, строки та порядок сплати яких узгоджені сторонами в Додатку № 1 - Графіку внесення лізингових платежів від 03.11 2015р. до вищезазначеного лізингового договору (а.с.53).

Відповідно до пункту 2.1 Генерального договору всі платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця. лізингові платежі складають включають платежі у погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий у лізинг предмет лізингу та інші платежі, які встановлюються у додатках до цього Генерального договору та/або до відповідного договору.

Сума лізингових платежів за користування предметом лізингу зазначається у відповідному договорі і може змінюватися відповідно до умов цього генерального договору. Порядок, розмір та терміни оплати Лізингоодержувачем лізингових платежів за певний предмет лізингу встановлюється у Графіку платежів, який зазначається у відповідному договорі (п. 2.2 генеральний договір).

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Генерального договору, перший лізинговий (визначений порядковим номером 1 у Графіку платежів) включає: авансовий платіж, що є частиною компенсації вартості предмета лізингу та включає вартість ПДВ. Усі чергові лізингові платежі за користування певним предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно Графіка платежів відповідного договору.

В п.7.1.1. генерального договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів за відповідних договором та інших платежів , передбачених генеральним договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення; сторони дійшли згоди, що при нарахуванні пені відповідно до умов цього пункту генерального договору не застосовуються положення ч.6. ст.232 Господарського кодексу України та ч.2. ст.258 Цивільного кодексу України; пеня нараховується за весь строк прострочення до повного погашення заборгованості (а.с.43-50)

Положеннями пункту 13.8 Генерального договору передбачено, що лізингодавець має право переуступати свої права та обов'язки за Генеральним договором третім особам, про що письмово повідомляє лізингоодержувача (а.с.43-50)

17.03.17р. між ТОВ Український лізинговий фонд (первісний лізингодавець) та ТОВ УЛФ-ФІНАНС (далі - позивач/новий лізингодавець/кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за умовами якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за діючими договорами фінансового лізингу, перелік яких визначено додатком до договору №1 (а.с.72-80), а новий кредитор набуває права вимоги за договорами фінансового лізингу та приймає на себе всі інші права первісного кредитора за договорами фінансового лізингу, в тому числі, але не виключно, набуває право вимагати: сплати на свою користь дебіторської заборгованості, що існує у боржників зі сплати лізингових платежів на дату укладення договору №1; сплати на свою користь дебіторської заборгованості, що існує у боржників зі сплати будь-яких інших платежів (крім лізингових) за договорами фінансового лізингу на дату укладення договору №1; виконання боржниками всіх інших обов'язків за договорами фінансового лізингу (п.2.1.1 договору №1).

Відповідно до пункту 2.2 договору №1 первісний кредитор передає новому кредитору транспортні засоби (права власності на транспортні засоби), що є предметом лізингу згідно договорів фінансового лізингу, перелік яких визначено в додатку №1 до договору №1 та згідно розірваних договорів фінансового лізингу, перелік яких визначено в додатку №2 до договору №1 (а.с.15-18).

Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, з урахуванням вищезазначеної норми закону, до нового лізингодавця разом із правом власності переходить і право отримувати лізингові платежі за користування майном, а також обов'язок в подальшому передати право власності на предмети лізингу лізингоодержувачу за умови виконання ним зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України ).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України ).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 516 Цивільного кодексу України ).

Таким чином, ТОВ УЛФ-Фінанс є новим лізингодавцем за договором фінансового лізингу фінансового лізингу №3929-02/11/15-В.

За твердженням позивача, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач починаючи з травня 2017р. не сплачував своєчасно лізингові платежі , обумовлені сторонами в графіку платежів ; у зв'язку з чим ( згідного наданого позивачем розрахунку) , у нього рахується заборгованість зі сплати лізингових платежів розмірі 25 823, 87 грн. (а.с.4) . Окрім того - позивач відповідно до п. 7.1.1 генерального договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 3 072, 43 грн. - пені ; 937, 60 грн. - інфляційних втрат та 277, 00 грн. - 3% річних (а.с.4-5). Таким чином , загальна сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача складає 30 110, 90 грн.

З матеріалів справи вбачається , що у зв'язку з неодноразовими порушеннями відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи-вимоги про сплату заборгованості (а.с.58-60, 61-63) та 12.03.18р. надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу (а.с.64-65). 25.04.18р. позивач повернув (вилучив) від відповідача предмет лізингу , про що сторонами було складено відповідний акт повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за договором фінансового лізингу №3929-02/11/15-В в зв'язку з відмовою (розірвання) за ініціативою лізингодавця від 25.04.18р. (а.с.67).

Згідно приписів ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України , лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частина 2 статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У відповідності із ст.526 ЦК України : зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України). Відповідно до приписів ст.625 ЦК України : боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві не надано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромхолод ( 49000, м. Дніпро, вул. Любарського, 98; код ЄДРПОУ 38836682) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Улф-Фінанс ( 04205, м. Київ пр-т Оболонський, 35-А, оф.300. ; код ЄДРПОУ 41110750) : 25 823, 87 грн. - заборгованості за договором ; 3 072, 43 грн. - пені ; 937, 60 грн. - інфляційних втрат ; 277, 00 грн. - 3% річних та 1 762, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.09.2018 р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.