Рішення

від 30.08.2018 по справі 910/3881/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2018Справа № 910/3881/18

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна (м. Київ)

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Вусо (м. Київ)

Про стягнення 4638,58 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" про стягнення 4.638,58 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.18. відкрито провадження у справі № 910/3881/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

05.06.18. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення йому строку на подачу такого відзиву.

Врахувавши, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, враховуючи необхідність забезпечення позивача правом на подачу відповіді на відзив та відповідача правом на подачу заперечень, необхідність забезпечення сторін правом на подачу додаткових письмових доказів, клопотань, заяв, пояснень, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.18. поновлено Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Вусо процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та прийнято такий відзив до розгляду, розгляд справи № 910/3881/18 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.18.

03.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24.07.18.

24.07.18. позивачем подано відповідь на відзив.

24.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.08.18.

21.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.08.18.

Представники сторін в судове засідання 30.08.18. по розгляду справи по суті не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи , розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення . Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч. 5 вказаної статті).

З огляду на вказане в судовому засіданні 30.08.18. суд в нарадчій кімнаті прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.15. між позивачем (найменування якого змінено з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія К'Ю БІ І Україна ) (Страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ (Страхувальником) укладено Договір добровільного страхування автотранспорту № CAS0027975 CAS0024278 базові умови (Договір), відповідно до якого страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб МАЗ, д.р.н. НОМЕР_2.

15.07.15. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на автодорозі із сполученням Дашава-Стрий в напрямку Стрий в межах населеного пункту с. Слобідка, транспортний засіб МАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділення ДАІ з обслуговування міста Стрий та м. Моршин ГУМВС України у Львівській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки ВАЗ2106, д.р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.10.15. у спарві № 456/3819/15-к.

У відповідності до Звіту № 969/15 про оцінку транспортного засобу МАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 42.331,50 грн. Коефіцієнт фізичного зносу = 0,00.

На підставі страхового акту № 1500014527/1 від 31.08.15. та страхового акту № НОМЕР_1 від 31.08.15. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 42.331,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 000039003 на суму 14500,00 грн. (сплачено на користь ФОП Біраковський Богдан Євгенович) та № 00039004 на суму 27.831,50 грн. (сплачено на користь ТОВ Інтербус-Сервіс ).

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5907602 вбачається, що транспортний засіб - ВАЗ2106, д.р.н. НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем марки ВАЗ2106, д.р.н. НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № R/L19508 від 08.04.16., в якій просив сплатити йому страхове відшкодування в сумі 42.331,50 грн.

Відповідач сплатив позивачу 37.692,92 грн. платіжним дорученням № 6916 від 04.04.17.

Оскільки відповідач позивачу грошові кошти сплатив частково, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Тому, пред'явлення позивачем (особа, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого) до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.18. у справі № 910/5001/17.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Керуючись наведеними нормами законодавства, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) зобов'язаний здійснити страхову виплату відповідно до Звіту № 969/15 про оцінку транспортного засобу МАЗ, д.р.н. НОМЕР_2.

Розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, згідно з цим Звітом визначений як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АІ/5907602 становить 0,00 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач наголошує, що позивачем не подано доказів, що ТОВ Інтербус-Сервіс є платником податку на додану вартість, з огляду на що, із суми 27.831,50 грн. вираховує ПДВ.

Як відзначалось судом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 42.331,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 000039003 на суму 14500,00 грн. (сплачено на користь ФОП Біраковський Богдан Євгенович на підставі рахунку на оплату № 83 від 13.08.15.) та № 00039004 на суму 27.831,50 грн. (сплачено на користь ТОВ Інтербус-Сервіс на підставі рахунку-фактури № СФ-0000765 від 10.08.15.).

Позивачем разом з відповіддю на відзив подано докази на підтвердження того, що ТОВ Інтербус-Сервіс (ідентифікаційний код 38129892) є платником ПДВ.

Отже розмір страхового відшкодування в частині 27.831,50 грн., на противагу твердженням відповідача, не зменшується на розмір податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4638,58 грн. страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 762,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (03680, м. Київ, вул. Казиміра Малевича, 31; ідентифікаційний код 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Колоннейд Україна (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 25395057) 4.638 (чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 58 коп. страхового відшкодування, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.09.18.

Суддя Т.М. Ващенко