Рішення

від 03.09.2018 по справі 910/7979/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.09.2018Справа №  910/7979/18 Господарський суд міста Києва в складі:   головуючого судді                                                                                                                                                                Привалова А.І.        розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №  910/7979/18                                                             за позовом  публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії                    «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» до                                товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ-Груп»     про                         стягнення 15  989,57 грн. Без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця»   (надалі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ-Груп» (надалі – відповідач) про стягнення 15  989,57 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів №  5753/687ЦТЛ-2016 від 30.05.2016р. у визначений строк не розрахувався за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 14 807,57грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 1181,99 грн. за період з 19.12.2017р. по 15.06.2018р. 20.07.2018р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 14  807,58 грн. заборгованості за надані послуги, 1202,69 грн. – пені, нарахованої за період з 19.12.2017р. по 18.06.2018р. Вказана заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у  зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову – 16  010,27 грн., визначеної позивачем.      Згідно з пунктом 1 частини 5  статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1  статті 247 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1  статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини в строк до 21.07.2018р. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів  Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.06.2018р.    була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача. Відповідач ухвалу суду від 21.06.2018р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 10.08.2018р., що підтверджується інформацією, яка міститься на інтернет сайті ПАТ «Укрпошта», роздруківка якої залучена до матеріалів справи. У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1  статті 9 Господарського процесуального кодексу України  ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2  статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній     формі не пізніше наступного дня після  їх виготовлення і  підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2  ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1  ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.06.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4  ст. 13 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 5  ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Станом на 21.08.2018р. від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву. Згідно з ч. 2  ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1  статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2  статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 4  статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 30.05.2016р. між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів №  5753/687ЦТЛ-2016 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого за Договором про надання послуг з організації перевезень вантажів виконавець зобов'язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних на піввагонах. Відповідно до підпункту 2.2.5 Договору, замовник зобов'язується здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця    № 26038300148905 у ТВВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код за ЄДРПОУ № 40123465 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок Пунктом 2.2.7 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний проводити оплату за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів та інші додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 Договору. У відповідності до пункту 3.2 Договору, оплата послуг відповідно до Договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується, як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень. Пунктом 3.4.1 Договору визначено, що загальна ціна Договору визначається сторонами в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 2 до Договору). Відповідно до п. 3.4.2 Договору, виконавець має право змінювати ціну Договору та вартість послуг пов'язаних з організацією перевезень вантажів, відповідно до індексації тарифів, з дати введення в дію відповідного наказу про індексацію тарифів, зборів і плати за вантажні перевезення залізничним транспортом. Зміна ціни Договору та вартості послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, оформляється сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору. За умовами пункту 3.4.6 Договору виконавець надає замовнику не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку за звітний місяць. В акті наданих послуг відображається вартість: послуг з перевезення по кожній регіональній філії ПАТ «Укрзалізниця» окремо, вагонної складової плати (тарифу), плати за користування вагонами за межами України, пені, ПДВ. Відповідно пункту 3.4.7 Договору, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту наданих послуг зобов'язаний надіслати основному виконавцю підписаний акт наданих послуг або підписати акт наданих послуг із зауваженнями. У випадку підписання акту наданих послуг із зауваженням між замовником та основним виконавцем здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних актах. У випадку, якщо одна із сторін не підписала акт наданих послуг протягом 15 днів з дня їх складання без письмового обґрунтування, акт наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами.         Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулась письмо за один місяць до закінчення Договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 9.1 Договору). Додатком № 2 до Договору сторонами викладено протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого, вартість послуг з організації перевезення вантажів замовника згідно з наданими заявками по кожному вагону включає в себе: - тариф на перевезення вантажу в межах України, встановлений  Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, для вагонів парку залізниць, який складається з інфраструктурної складової для вагонів парку залізниць та вагонної складової плати (тарифу) (при перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці); - вартість додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням вантажів, включених до перевізних документів та встановлених збірником тарифів; - тариф за перевезення на піввагону у порожньому стані, що слідує у випадках, передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки замовника); - вартість інших додаткових послуг, що замовлені замовником. Згідно з додатком № 1 до цього Договору; - плату за користування вагоном за межами України, яка складає 21,03 швейцарських франків (без врахування ПДВ) за добу та сплачується в гривнях згідно з  курсом швейцарського франку до гривні  відповідно до курсу встановленого НБУ на перший робочий день місяця, що передує місяцю в якому будуть надаватися послуги. - розмір плати за користування вагоном за межами України в гривні буде розміщуватися на офіційному сайті філії «ЦТЛ» ПАТ «Укрзалізниця»; - при розрахунку вагонної складової плати (тарифу) нараховується ПДВ 20 %. Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були надані послуги з перевезення вантажу загалом на суму 21  962,40 грн. в т.ч. ПДВ, про що свідчить вартість тарифу, внесеного до накладної № 35673680, та підтверджується відміткою в накладній про видачу вантажу 28.12.2017р., яка міститься в матеріалах справи.. Однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати послуг, в зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 14  807,57 грн. з урахуванням здійсненої часткової передоплати за рахунок коштів, що обліковувались на особовому рахунку відповідача в розмірі 7154,82 грн.. 26.03.2018р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих № ЦТЛ-22/59 від 23.03.2018р. з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги в розмірі 14  807,57 грн., яка була отримана відповідачем 11.04.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору     щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 14  807,57 грн. заборгованості. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2  ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі  ст. 11 Цивільного кодексу України  цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною першою  статті 626 ЦК України  визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі  ст. 628 Цивільного кодексу України  зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1  статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Як встановлено судом, між позивачем як перевізником та відповідачем як замовником було укладено договір перевезення вантажу. Частиною 2  статті 908 Цивільного кодексу України  визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Відповідно до ч.ч. 1, 3  ст. 909     Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічні положення містяться в ч. 1  ст. 307 Господарського кодексу України. Відповідно до частин 3, 4 та 5  ст. 307 Господарського кодексу України  вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань. З матеріалів справи вбачається, що замовнику надано послуги з перевезення на загальну суму 21  962,40 грн., що підтверджується накладною № 35673680. Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.     При цьому, згідно з ч. 1  ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт»  встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996 р. N 1548    затверджено повноваження Мінтрансзв'язку, за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном на встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року N 317 «Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» затверджено  Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який зареєстровано    в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 310/16356, погоджений Міністром економіки України, В. о. Міністра фінансів України та Головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також,  наказом Міністерства інфраструктури України № 161 від 26.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за N 665/28795, затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги В свою чергу, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми вартості перевезення, з урахуванням  Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених коефіцієнтів, на час здійснення позивачем перевезень, суд дійшов висновку, що вона розрахована вірно. Згідно зі  статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до  статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 1 і 2  статті 193 Господарського кодексу України  встановлено, що: - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; - кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідач за надані позивачем послуги з перевезення в повному обсязі не розрахувався та здійснив лише часткову передоплату на суму 7154,82 грн. Таким чином, розмір заборгованості за надані послуги складає 14  807,57 грн. Відповідачем доказів оплати заборгованості у розмірі 14  807,57 грн. на час вирішення спору не надано. Відповідно до  ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання в частині оплати послуг, наданих позивачем, заборгованість у розмірі 14  807,57 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 14  807,57 грн. Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1202,69 грн. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Відповідно до частин 1, 3  ст. 549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1  ст. 550 Цивільного кодексу України  право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Частиною 2  ст. 551 Цивільного кодексу України  встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно з п.4.3 Договору у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості, але не більше шести місяців від дня виникнення заборгованості. Моментом виникнення заборгованості у замовника ж дата фактичного надання виконавцем послуг за цим Договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника. Суд, перевіривши розрахунок пені на суму заборгованості, встановив, що з відповідача підлягає стягненню сума пені, заявлена позивачем, а саме 1202,69 грн. Згідно статей  73,  74,  77,  79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею     86    Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів №  5753/687ЦТЛ-2016    від 30.05.2016р. щодо оплати наданих послуг належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст.  129,  236-238,  247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В: 1.     Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ-Груп» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114; ідентифікаційний код 40463592) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі філії «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03038, м. Київ, вулиця Федорова, будинок 32; ідентифікаційний код: 40123465) заборгованість в сумі 14  807 грн. 58 коп., 1202 грн. 69 коп. - пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд. Повний текст рішення складено та підписано: 03.09.2018р. Суддя                                                                                                   А.І. Привалов