Постанова

від 27.08.2018 по справі 908/376/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 справа № 908/376/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Радіонова О.О., Стойка О.В. Голембо І.В. за участю представників: від позивача:Кривуц О.Ю., довіреність №484 від 14.03.2018р. від відповідача:Харченко О.К., директор Гедіков С.Л., довіреність б/н від 22.03.2018р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі№908/376/18 (суддя Топчій О.А.) за позовомДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс", м.Запоріжжя простягнення 233010,43грн.

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс", м.Запоріжжя про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 233010,43грн.

При цьому, судова колегія, враховуючи резолютивну частину позовної заяви, звертає увагу, що господарський суд Запорізької області допустився описки при зазначенні розміру позовних вимог, а саме замість 233010,43грн. зазначив 233010,42грн. При розгляді справи №908/376/18 Донецький апеляційний господарський суд в якості позовних вимог розглядає стягнення суми безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 233010,43грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/376/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване наявністю підстав для застосування строку позовної давності, про що заявлено відповідачем у справі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" суму грошових коштів у розмірі 233010,43грн.

На переконання апелянта, рішення господарського суду Запорізької області прийняте за наслідками неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та їх невірної оцінки, виходячи з наступного:

- у тексті рішення допущена помилка при написанні копійок суми грошових коштів, що вимагаються до стягнення з відповідача, а саме замість 233010,43грн. зазначено 233010,42грн.;

- судом не вірно встановлено початок перебігу строку позовної давності (з моменту укладення додаткової угоди №2 від 05.08.2012р.), оскільки позивачу стало відомо про порушення його права щодо повернення суми передплати у розмірі 233010,43грн. лише з дати отримання від відповідача листа №07/04 від 28.04.2015р., яким було запропоновано умови врегулювання фінансових питань шляхом підписання нового договору або додаткової угоди №3, проект якої був наданий до зазначеного листа.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2018р. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/376/18 та зобов'язано відповідача до 18.07.2018р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику.

На поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зазначає, що позов подано зі спливом трирічного строку позовної давності. Крім того, наголошує, що самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є неналежне визначення позивачем правового обгрунтування позову.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. призначено розгляд справи на 27.08.2018р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Попкова Д.О. на дату слухання справи, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.08.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Стойка О.В.

У судовому засіданні 27.08.2018р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 27.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 17.05.2012р. між Державною компанією спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс" (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П (далі -договір), за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця майно, зазначене у додатку №1 до договору, провести його встановлення та налагодження у місці, визначеному покупцем, а покупець зобов'язується сплатити за нього грошову суму, визначену п.2.1 договору.

Відповідно до п.2.1 загальна сума договору за майно, що передається за цим договором, наведена у додатку №1 та складає 466020,85грн., у тому числі ПДВ 77670,14грн.

Покупець перераховує продавцю в якості передплати 50% суми вартості майна, згідно рахунку продавця. Покупець перераховує продавцю решту 50% вартості поставленого майна протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі на поставлене майно (п.3.1, 3.2).

Згідно з п.4.2 майно передається однією партією у термін 30 робочих днів при умові перерахування коштів покупцем згідно п.3.1 договору.

Пунктом 12.7 сторони узгодили, що договір вступає в силу після його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язання за даним договором.

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

На виконання п.3.1 договору позивач перерахував відповідачу суму 233010,43грн. згідно платіжного доручення №331 від 21.05.2012р.

05.08.2012р. між сторонами договору укладено додаткову угоду №2, пунктом 1.1 якої припинено дію договору №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. За умовами п.1.2 додаткової угоди сторони погодили авансовий платіж у сумі 233010,43грн., який здійснив покупець продавцю, врахувати при виконанні інших договорів, укладених покупцем з продавцем.

Листом №28/631 від 01.08.2012р. Державне підприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" довело до відома Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс", що у зв'язку з обставинами, що склались, умови договору купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. виконати неможливо. Здійснений авансовий платіж у розмірі 233010,43грн. просило врахувати при виконанні інших договорів, укладених з підприємством відповідача.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога за вих.№28/182 від 29.01.2015р. про повернення сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. в розмірі 233010,43грн.

У запереченнях на претензію вих.№03/02 від 11.02.2015р. відповідач запропонував позивачу прийняти обладнання на суму передплати, здійсненої за договором купівлі-продажу, зазначивши, що обладнання є у наявності і може бути поставлене негайно.

Листом №28/683 від 30.03.2015р. позивач просив відповідача зазначити перелік та строк передачі обладнання (із зазначенням вартості), яке відповідач готовий передати на користь позивача на виконання договору купівлі-продажу.

Листом №07/04 від 28.04.2015р. відповідач надіслав на адресу позивача проект специфікації та додаткової угоди №3, якою пропонував відмінити дію додаткової угоди №2, тим самим відновити дію договору №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р.

Неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіасталь-Сервіс" спірних грошових коштів у сумі 233010,43грн., які, на переконання Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", набуті відповідачем та збережені без достатньо правової підстави, стало причиною звернення позивача з розглядуваним позовом до суду.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Звертаючись з позовом до господарського суду, а також безпосередньо в апеляційній скарзі, позивач вказує, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на підставі яких у відповідача виник обов'язок повернути грошові кошти в сумі 233010,43грн. попередньої оплати за договором, оскільки договір було припинено, а грошові кошти не повернуто.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р., а отримання відповідачем суми стягуваного попреднього платежу відбулося на підставі договору, який є належною підставою для виникнення у його сторін відповідних прав та обов'язків, господарський суд Запорізької області дійшов вірного висновку про відсутність безпідставності набуття стягуваних грошових коштів на момент такого набуття.

Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, а не статтею 1212 ЦК України, на яку послався позивач як на одну з підстав позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що покупцем (позивачем) на виконання пункту 3.1 договору купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. перераховано на користь продавця (відповідача) 233010,43грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем п.4.2 договору та передання майна позивачу, як і не містять доказів повернення позивачу спірних грошових коштів.

З огляду на викладене, господарський суд Запорізької області дійшов вірного висновку про доведеність факту невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо поставки товару або повернення грошових коштів у сумі 233010,43грн.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст.267 ЦК України унормовано, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки позивач перерахував спірну суму 21.05.2012р., сторони 05.08.2012р. дійшли згоди припинити дію договору купівлі-продажу, позовна заява щодо вимог про стягнення спірної суми у розмірі 233010,43грн. надіслана до суду 02.03.2018р.

Разом з тим, судова колегія на підставі аналізу матеріалів справи погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про наявність підстав для застосування строку позовної давності, проте з наступних обставин.

При укладенні додаткової угоди №2 від 05.08.2012р. до договору купівлі-продажу її умовами було передбачено лише припинення дії договору №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. та врахування авансового платежу в сумі 233010,43грн. при виконанні інших договорів. Тобто, сторонами не було встановлено чіткого строку, протягом якого буде виконаний п.1.2 додаткової угоди №2, а був встановлений момент виконання цього пункту - при виконанні інших договорів.

За змістом ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія-вимога за вих. №28/182 від 29.01.2015р. про повернення сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу №Д-23-01/2012/П від 17.05.2012р. в розмірі 233010,43грн. Доказів отримання претензії відповідачем у конкретну дату матеріали справи не містять.

Проте, у відповідь на претензію відповідач надіслав позивачу заперечення на претензію вих.№03/02 від 11.02.2015р., відповідно до яких запропонував позивачу прийняти обладнання на суму передплати здійсненої за договором купівлі-продажу, зазначивши, що обладнання є у наявності і може бути поставлене негайно. Як вбачається зі штампу, наявного на запереченнях, останні були отримані представником позивача 18.02.2015р.

Судова колегія зазначає, що з цього моменту позивач дізнався про порушення свого права і саме з цього моменту обраховується строк позовної давності. Зазначені висновки спростовують твердження апелянта про те, що позивачу стало відомо про порушення його права щодо повернення суми передплати у розмірі 233010,43грн. лише з дати отримання від відповідача листа №07/04 від 28.04.2015р.

Враховуючи дату звернення Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" з позовом до суду (02.03.2018р.), наявні підстави для застосування строку позовної давності і, відповідно, для відмови у задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що у тексті рішення господарського суду Запорізької області допущена помилка при написанні копійок суми грошових коштів, що вимагаються до стягнення з відповідача, а саме замість 233010,43грн. зазначено 233010,42грн. є доречними, проте не впливають на правомірність прийнятого рішення та не спростовують викладених у ньому висновків щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес" підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін з мотивів, викладених у постанові.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес", м.Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/376/18 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. (повний текст підписано 21.05.2018р.) у справі №908/376/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 27.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді О.О. Радіонова

О.В. Стойка

Надруковано 6 примірників: 2 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО