Постанова

від 30.08.2018 по справі 903/1227/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Справа № 903/1227/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Огороднік К.М.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

відділу ДВС - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Пух Софії Михайлівни на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 (суддя Дем'як В.М.)

за позовом Шацького районного споживчого товариства

до фізичної особи-підприємця Пух Софії Михайлівни

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (скарга на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 було відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни про поновлення строку для подання скарги, скаргу Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Фізична особа-підприємець Пух Софія Михайлівна звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15, ухвалу господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 про залишення без розгляду скарги фізичної особи-підприємця Пух С.М. від 17 травня 2018 року скасувати, матеріали справи №903/1227/15 направити до господарського суду Волинської області для розгляду скарги фізичної особи-підприємця Пух С.М. від 17 травня 2018 року по суті.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм процесуального права.

В судове засідання представники сторін та органу ДВС не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи положення ч.2 ст.273 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 23 травня 2018 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 25.01.2016 року у справі №903/1227/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2016, позов задоволено. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Пух Софію Михайлівну усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 12 кв.м., розташованій в смт. Шацьк по вул. 50 років Перемоги, 37, на якій знаходиться металевий павільйон "М'ясо" шляхом демонтажу тимчасової споруди - металевого павільйону. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни на користь Шацького районного споживчого товариства (44000, Волинська обл., смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги,93, код ЄДРПОУ 32729400) 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення господарського суду Волинської області видано відповідні накази.

29 квітня 2016 року начальником відділу виконавчої служби Шацького районного управління юстиції Волинської області Мохнюком О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №50980442.

20 липня 2017 року в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Волинській області Клехо А.Є. винесено постанову про передачу виконавчого провадження в АСВП №50980442 з примусового виконання наказу по справі №903/1227/15-2 від 18.04.2016.

21 травня 2018 року Фізична особа - підприємець Пух Софія Михайлівна звернулася до господарського суду зі скаргою від 21.05.2018р. за вх. №01-50/23/18, в якій просить:

- поновити строк для звернення до суду зі скаргою на постанову про передачу виконавчого провадження від 20.07.2017;

- визнати протиправною та скасувати постанову про передачу виконавчого провадження від 20.07.2017.

Вказана скарга обгрунтована тим, що в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Волинській області А.Є Клехо при винесенні постанови від 20.07.2017 про передачу виконавчого провадження порушено правила підвідомчості передбачені абз. 4-6 п. 4 розділу І "Загальні положення" Інструкції.

Крім того, просить суд поновити строк подання скарги на дії ДВС, оскільки про наявність постанови від 20.07.2017 боржник дізнався лише 07.05.2018 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №50980442.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищевказану скаргу на дії ДВС в частині поновлення строку на її подання, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни про поновлення строку на подання скарги Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області та відповідно залишення даної скарги без розгляду.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, що скаржник усвідомлював факт порушення його прав, знав про встановлені процесуальні строки для подання скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця та не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску для подання скарги.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Однією з основних засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (п.9 ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

Реалізація вказаного принципу здійснюється на підставі п.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п.п. 1,2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Реалізація вказаного принципу господарського судочинства здійснюється, зокрема, на підставі ст.ст. 339, 341 ГПК України, відповідно до яких сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження, боржник посилається на те, що про наявність оскаржуваної постанови в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Волинській області Клехо А.Є. від 20 липня 2017 року про передачу виконавчого провадження №50980442 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області дізнався лише 07 травня 2018 року після ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, зазначає, що оскаржувана постанова від 20 липня 2017 року не внесена до Автоматизованої системи виконавчого провадження, що є грубим порушенням вимог ч. 4 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до вимог якої рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, які стосуються тлумачення і застосування Конвенції, визнано Україною, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі "Bellet v. France" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтересі фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтересі у спосіб, визначений законом або договором, що визначено у ч. 1 ст. 5 ГПК України.

У відповідності до вимог ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 119, не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Враховуючи те, що про оскаржувану постанову в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Волинській області від 20 липня 2017 року боржник ФОП Пуха С.М. дізнався лише 07 травня 2018 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 50980442, при цьому, до суду зі скаргою на дії ДВС боржник звернувся 17 травня 2018 року (згідно штемпеля на конверті), колегія суддів прийшла до висновку про наявність правових підстав для поновлення пропущеного строку з метою запобіганню обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, скарга Фізичної особи - підприємця Пух Софії Михайлівни від 21.05.2018 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області підлягає прийняттю та розгляду місцевим господарським судом по суті.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на що апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пух Софії Михайлівни слід задоволити, ухвалу господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 - скасувати, справу №903/1227/15 передати на розгляд до господарського суду Волинської області для розгляду скарги ФОП Пух С.М. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 21.05.2018 по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Пух Софії Михайлівни задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 23 травня 2018 року у справі №903/1227/15 - скасувати.

3. Справу №903/1227/15 передати на розгляд до господарського суду Волинської області для розгляду скарги ФОП Пух С.М. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 21.05.2018 по суті.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "31" серпня 2018 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Огороднік К.М.