Постанова

від 31.08.2018 по справі 918/516/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Справа № 918/516/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Саврій В.А. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.09.2017 року у справі № 918/516/17 (суддя Марач В.В.), повний текст рішення складено 15.09.2017 року,

за позовом Рівненської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича

про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд

за участю представників:

позивача - Поліщук І.С., за довіреністю,

відповідач - Гамаш М.Ю., представник Овдійчук О.О., за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Гамаша М.Ю. про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд.

До розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив зобов'язати ФОП Гамаша М.Ю. повернути орендовану земельну ділянку після припинення договору оренди землі від 02.12.2004 року за №040458300061 площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.09.2017 року вказаний позов задоволено. Зобов'язано відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1600 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року апеляційне провадження у справі № 918/516/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Рівненської області по справі № 918/850/17 за позовом ФОП Гамаша М.Ю. до Рівненської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 року у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення апеляційного провадження у справі, апеляційне провадження у справі № 918/516/17 було поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

При цьому, суд зазначає, що 15.12.2017 року набрав чинності новий Господарський процесуальний кодекс України. Згідно підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень ГПК України (редакція від 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, розгляд апеляційної скарги ФОП Гамаша М.Ю. на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.09.2017 року у справі № 918/516/17 здійснюється за правилами ГПК України в редакції від 15.12.2017 року.

В судовому засіданні відповідач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задоволити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просив останню залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Разом з тим, 30.08.2018 року представником позивача на адресу суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку Верховним Судом за касаційною скаргою Рівненської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року у справі 918/516/17.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження, зокрема, до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів, дослідивши доводи позивача, викладені в клопотанні про зупинення провадження у справі, дійшла висновку про їх недостатність та необґрунтованість, відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу, апеляційний суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненської міської ради від 07.07.2004 року № 955 затверджено проект землеустрою та передано в оренду відповідачу на 10 років земельну ділянку площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу.

На виконання зазначеного рішення, 05.11.2004 року між відповідачем (орендар) та позивачем (орендодавець) укладено договір оренди землі, зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2004 року за № 040458300061, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу. Договір укладено строком на десять років, а після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п. 35 договору, дія останнього припиняється у разі: - закінчення строку на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - смерті фізичної особи.

Судами встановлено, що 27.11.2014 року позивачем прийнято рішення № 4653 яким, зокрема, вирішено поновити відповідачу строком на п'ять років договір оренди землі загальною площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:016:0005) за рахунок земель, які перебувають в нього в оренді (договір оренди землі від 02.12.2004 року № 040458300061). Також вказаним рішенням вирішено укласти додатковий договір про поновлення договору оренди землі та зобов'язано землекористувача у тримісячний строк з дня прийняття цього рішення виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування землею. У разі, якщо додатковий договір про поновлення договору оренди землі не укладено впродовж шести місяців з моменту прийняття цього рішення, то воно втрачає чинність, а договір оренди землі вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та попереджено землекористувача про те, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права оренди земельної ділянки, відповідно до вимог статті 141 Земельного кодексу України.

Судом першої інстанції, в ході розгляду справи було зазначено, що зважаючи на закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі від 02.12.2004 року № 040458300061, та не поновлення його дії в порядку та в строки, передбачені законодавством, 26.04.2016 року позивачем було припинено право оренди земельної ділянки.

Також судом першої інстанції було вказано, що згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акту обстеження земельної ділянки, складених державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Грошком В.І. від 16.02.2017 року за №4, відповідачем укладено договір оренди землі від 02.12.2004 року №040458300061 щодо передачі йому в оренду земельної ділянки площею 153 м 2 (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) на вул. Макарова м. Рівне (в районі котельні) для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу, який припинив свою дію 26.04.2016 року, а зазначена земельна ділянка використовується відповідачем до дня складання акта перевірки для зазначених вище цілей, що є порушенням вимог ст.125 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення від 03.04.2017 №0000024). На підставі вказаного, державним інспектором проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі відповіачем внаслідок самовільного зайняття останнім земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови у м. Рівному, вул. Макарова (поблизу котельні), який підлягає стягненню становить 4104,88 грн. Крім того, 06.04.2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення та 14.04.2017 року №0000024 припис про усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства від 14.042017 року, яким зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку або посвідчити право користування нею відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, Рівненська міська рада звернулася до суду першої інстанції з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про зобов'язання ФОП Гамаша М.Ю. повернути орендовану земельну ділянку після припинення договору оренди землі від 02.12.2004 року за № 040458300061 площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд.

Суд першої інстанції, за результатами розгляду справи, визнав доводи позивача підставними та обґрунтованими та рішенням від 12.09.2017 року задовольнив позов.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення останнього, врахувавши заперечення позивача, зазначені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2014 року відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив поновити договір оренди земельної ділянки по вул. Макарова 42 (в районі котельні) площею 153 кв.м. строком на 50 років для будівництва павільйону з шиномонтажу.

Згодом, 23.10.2014 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив останнього про намір продовжити дію договору оренди від 05.11.2004 року, до якого долучив три примірники проекту додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного 05.11.2004 року.

Як зазначено вище, рішенням позивача "Про поновлення договору оренди земель на вул. Макарова 42 (в районі котельні)" від 27.11.2014 року № 4653 поновлено на 5 років відповідачу договір оренди землі площею 153 м.кв. на вул. Макарова 42 (в районі котельні) (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:016:0005) за рахунок земель, які перебувають в нього в оренді (договір оренди землі від 02.12.2004 року №040458300061). Вказаним рішенням також вирішено укласти додатковий договір про поновлення договору оренди землі та зобов'язано землекористувача виготовити та отримати документ, що посвідчує право користування землею, а у разі, якщо додатковий договір про поновлення договору оренди землі не укладено впродовж шести місяців з моменту прийняття цього рішення, то воно втрачає чинність, а договір оренди землі вважається припиненим у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що 22.01.2016 року відповідач звернувся до Управління земельних відносин Рівненської міської ради із заявою про виготовлення договору оренди земельної ділянки, наданої згідно рішення Рівненської міської ради № 4653 від 27.11.2014 року строком на 5 років, а 08.02.2016 року останній звернувся до міського голови м. Рівне із заявою, в якій просив скасувати п. 3 рішення Рівненської міської ради №4 653, в якому йдеться про втрату чинності рішення у випадку не укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі.

09.02.2016 року Управлінням земельних відносин Рівненської міської ради листом повідомлено відповідача про те, що на розгляд сесії Рівненської міської ради підготовлено проект рішення про скасування п. 3 рішення Рівненської міської ради від 27.11.2014 року № 4653. Після погодження даного проекту згідно Регламенту міської ради він буде переданий в організаційний відділ міської ради для розгляду в постійних комісіях та сесією міської ради.

08.06.2016 року від позивача на адресу Управління земельних відносин Рівненської міської ради надійшов лист № 52, відповідно до змісту якого у зв'язку з тим, що додатковий договір про поновлення договору оренди землі на вул. Макарова 42 (в районі котельні), не було укладено у визначений термін (шестимісячний строк), в рішення від 27.11.2014 року № 4653 зміни не вносились, а порушене питання втратило актуальність, Управлінню повернуто проект рішення з відповідними матеріалами.

Скаржник, в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що останній протягом 2014-2017 років щомісячно сплачував орендну плату за земельну ділянку площею 153 м.кв. на вул. Макарова 42 (в районі котельні) для будівництва та обслуговування павільйону з шиномонтажу до місцевого бюджету міста Рівне. При цьому, жодних зауважень щодо користування орендованою земельною ділянкою та сплати орендних платежів з боку орендодавця не було.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. ч. 1 - 5 вказаної статті). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. (ч.ч. 6 - 10 вказаної статті).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар ініціює питання поновлення договору оренди землі на новий строк шляхом направлення орендодавцю листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Отримавши зазначений лист-повідомлення та проект додаткової угоди, орендодавець вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Отже, якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч. ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", то ч. 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки не передбачає звернення орендаря до орендодавця та переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача із листом від 23.10.2014 року, в якому повідомив про намір продовжити дію договору оренди від 05.11.2004 року. До листа відповідачем долучено три примірники проекту додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004 року.

Рішенням від 27.11.2014 року "Про поновлення договору оренди земель на вул. Макарова 42 (в районі котельні)", позивач поновив відповідачу договір оренди землі від 05.11.2004 року на п`ять років.

Відтак, прийняття позивачем рішення від 27.11.2014 року № 4653 підтверджує факт надання останнім згоди поновити дію договору оренди землі відповідачу строком на п`ять років. Вищевказаними діями позивач фактично визнав факт поновлення договору оренди землі від 05.11.2004 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач є добросовісним орендарем, який, з метою скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, двічі надсилав позивачу листи-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди та після закінчення строку дії договору оренди належним чином та відповідно до умов укладеного договору виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням та сплачував за це орендну плату відповідачу, відтак, колегія суддів вважає безпідставною вимогу про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вказано вище, апеляційним господарським судом, ухвалою від 12.12.2017 року апеляційне провадження у справі № 918/516/17 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Рівненської області по справі № 918/850/17 за позовом ФОП Гамаша М.Ю. до Рівненської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

Підставою зупинення апеляційного провадження у даній справі 12.12.2017 року була обставина наявності предмету розгляду у справі № 918/850/17 визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004 року, а також зобов'язання Рівненської міської ради вчинити дії щодо укладення та підписання з ФОП Гамашем М.Ю. додаткової угоди до укладеного 05.11.2004 року між Рівненською міською радою та ФОП Гамашем М.Ю. договору оренди землі площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) про поновлення вказаного договору оренди землі строком на п'ять років, про реєстрацію якого у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.12.2004 року за № 040458300061.

Як встановлено апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 року у позові ФОП Гамаша М.Ю. до Рівненської міської ради про визнання поновленим договору оренди землі площею 153 кв.м. від 05.11.2004 року, укладеного між Рівненською міською радою та ФОП Гамашем М.Ю., а також зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладення та підписання з позивачем додаткової угоди до укладеного 05.11.2004 року договору відмовлено.

Разом з цим, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року апеляційну скаргу ФОП Гамаша М.Ю. на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 року у справі № 918/850/17 задоволено частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2018 року у справі № 918/850/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання поновленим договору оренди землі від 05.11.2004 року, укладеного між Рівненською міською радою та ФОП Гамашем М.Ю. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено та визнано поновленим договір оренди землі площею 153 кв.м., що знаходиться на вулиці Макарова (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) від 05.11.2004 року, укладений між Рівненською міською радою та ФОП Гамашем М.Ю. строком на п`ять років. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Зазначена постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року набрала законної сили.

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як роз'яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, рішення у справі № 918/850/17 не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі № 918/516/17, не можуть йому суперечити.

З огляду на наявні матеріали справи та визнання постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 року поновленим договору оренди землі площею 153 кв.м., що знаходиться на вулиці Макарова (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) від 05.11.2004 року, укладеного між Рівненською міською радою та ФОП Гамашем М.Ю. строком на п`ять років, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку (кадастровий номер 5610100000:01:016:0005) площею 0,0153 га на вул. Макарова (в районі котельні) та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від тимчасових споруд не ґрунтується на законі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гамаша Миколи Юрійовича задоволити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12.09.2017 року у справі № 918/516/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

"В позові відмовити.".

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Матеріали справи № 918/516/17 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 03.09.2018 року.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.