Ухвала

від 03.09.2018 по справі 0340/1752/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

03 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1752/18

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву малого приватного підприємства Землемір до Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство Землемір (МПП Землемір ) звернулося з позовом до Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26 квітня 2018 року №36/46 Про відмову у поновленні договору оренди землі .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказаний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку із чим у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити з огляду на таке.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Як слідує із тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 04 червня 2008 року між МПП Землемір та Ковельською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду МПП Землемір надано земельну ділянку площею 35 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто Ковель, вулиця Незалежності (між будинками №55 і №57), для розміщення тимчасового павільйону побутового обслуговування населення на підставі рішення Ковельської міської ради від 24 квітня 2008 року №34/16. Відповідно до пункту 3.1 договору він укладений терміном на десять років. Після закінчення строку орендар (МПП Землемір ) має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

23 березня 2018 року МПП Землемір було надіслано Ковельському міському голові лист-повідомлення №7 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Ковельської міської ради від 26 квітня 2018 року №36/46, яке оскаржує позивач, йому було відмовлено у поновленні договору оренди на земельну ділянку.

МПП Землемір звернулося із даним позовом, оскільки вважає, що порушені його права як орендаря земельної ділянки на продовження договору оренди землі. Звертаючись до суду, позивач фактично має намір усунути порушення свого переважного права на оренду земельної ділянки, яке, на його думку, порушується рішенням від 26 квітня 2018 року №36/46 Про відмову у поновленні договору оренди землі .

Слід наголосити, що Ковельська міська рада, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - Ковельська міська рада - владних управлінських функцій не здійснює.

За таких умов слід дійти висновку, що фактично між МПП Землемір та Ковельською міською радою виник спір у договірних відносинах. У цьому випадку суб'єкт владних повноважень діє як учасник договірних правовідносин. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та надалі виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні не адміністративним, а цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 461/980/16-а, від 10 липня 2018 року у справі 668/5841/14-а, який є обов'язковим для застосування в силу приписів частини п'ятої статті 241 КАС України.

Таким чином, рішення Ковельської міської ради від 26 квітня 2018 року №36/46 - органу місцевого самоврядування - є індивідуальним актом, яким реалізовується волевиявлення територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, а тому не належать до правових актів управління, а спір щодо його оскарження має приватноправовий характер, і у даному випадку підвідомчий господарському суду, який вирішуючи спір про відновлення прав позивача щодо землекористування, зокрема, може дати оцінку законності такого рішення органу місцевого самоврядування, якщо його прийняття сприяло порушенню прав позивача.

Як встановлено частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну юрисдикцію господарських судів. Так, відповідно до пунктів 1, 10 частини першої вказаної статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, з урахуванням наведеного та враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

За подання даного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції від 31 липня 2018 року №0.0.1097386296.1. Разом з тим, відповідно до вимог статті 7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом малого приватного підприємства Землемір до Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26 квітня 2018 року №36/46.

Роз'яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, а також, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк