Рішення

від 30.07.2018 по справі 810/2891/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року           № 810/2891/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження справу за позовом ТОВ «Мінетех» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Мінетех» з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 15.12.2017 № 426934/38098409, зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення порушує його права та норми чинного законодавства, а посилання податкового органу на ненадання позивачем копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій є безпідставним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 18.07.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд даної адміністративної справи по суті на 30.07.2018.

До судового засідання представники сторін, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представником ДФС України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволення позову з тих підстав, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки позивачем не було надано на вимогу податкового органу належних копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарської операції.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

ТОВ «Мінетех» є юридичною особою та платником податку на додану вартість. Видами діяльності підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний); уод КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Між ТОВ «Мінетех» (Продавець) і ТОВ «Дельта» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 13.11.2017 № 03-17/238, згідно якого ТОВ «Мінетех» продало, а ТОВ «Дельта» придбало товар (сільськогосподарську техніку) – Глибокорозпушувач Artiglio вартістю 533 544,00 грн. (а.с. 49 – 52).

Умовами Договору передбачено, що Покупець у строк до 13.11.2017 сплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця 30% вартості товару у національній валюті гривня у сумі що еквівалентна 5 160,00 євро, а до 01.12.2017 – 70% вартості товару у національній валюті гривня у сумі, що еквівалентна 12 040,00 євро.

Оплата вартості товару була здійснена Покупцем згідно платіжних доручень: № 370 від 13.11.2017 у сумі 162 000,00 грн., № 383 від 27.11.2017 у сумі 120 000,00 грн., № 391 від 01.12.2017 у сумі 251 544,00 грн., № 396 від 04.12.2017 у сумі 14 755,41 грн. (а.с. 56 – 59).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

На виконання вказаних вимог закону позивачем складено на користь Покупця та направлено на реєстрацію Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 93 від 13.11.2017 на суму 162 000,00 грн. № 4 від 01.12.2017 на суму 251 544,00 грн., № 5 від 04.12.2017 на суму 14 755,42 грн., № 171 від 27.11.2017.

Вказані податкові накладні, окрім накладної від 27.11.2017 № 171, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 60 – 67).

Згідно квитанції від 01.12.2017 реєстрація податкової накладної від 27.11.2017 № 171 прийнята податковим органом, проте її реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України.

У вказаній квитанції зазначено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивачем направлено на адресу податкового органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена від 08.12.2017 № 30, у якому зазначено, що підприємство займається купівлею та подальшим продажем сільськогосподарської техніки та запчастин, що є основним видом діяльності. На підтвердження достовірності придбання та подальшої реалізації товару до Повідомлення додано: договір поставки № 30088066/15/EUR від 19.01.2015; додаток №30088066 від 14.06.2017 до договору поставки № 30088066/15/EUR від 19.01.2015, видаткову накладну № 1237 від 30.06.2017 на суму 437 280,73 грн.; договір №03-17/238 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 13.11.2017; рахунок № 3652 від 13.11.2017 на суму 533 544,00 грн.; акт приймання-передачі від 14.11.2017; банківську виписку по рахунку ТОВ «Мінетех» №26007457245 за 27.11.2018 (а.с. 68 – 76)

Вказані обставини не заперечувались відповідачем як в оскаржуваному рішенні, так і в письмовому відзиві на позов.

Рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 № 426934/38098409, відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 171 з посиланням на «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» (а.с. 77)

Позивач, не погоджуючись з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 № 426934/38098409, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини та вимоги законодавства, діючого на час виникнення цих правовідносин.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 74.2. ст. 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як слідує з позовної заяви, позивач посилався на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи слідує, що в оскаржуваному Рішенні про відмову в реєстрації ПН не міститься жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення, у ньому не зазначено про будь-які недоліки наданих позивачем документів, або про відсутність певних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний «виправдати» свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд у судовому порядку.

Оскаржуване позивачем Рішення Комісії ДФС є актом індивідуальної дії.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата – конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.12.2009 № 09/236, а тому суд вважає, що оскаржуване рішення є нечітким та незрозумілим, не тільки для платника податків, а й для інших суб'єктів правовідносин та суду.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

У той же час, з рішення контролюючого органу не зрозуміло чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує своє рішення.

Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняте не у спосіб, визначений законом, відтак, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно п.п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Отже, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваного рішення, а також те, що вказаним рішенням порушено права позивача, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, якими мотивовано відзив на позовну заяву, і не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (платіжне доручення від 01.06.2018 № 1396).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягають судові витрати у розмірі 3 524,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 № 426934/38098409.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код 39292197) зареєструвати податкову накладнуТовариства з обмеженою відповідальністю «Мінетех» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вул. Антонова, 6а, код 38098409) від 24.11.2017 № 171 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання 01.12.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінетех» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вул. Антонова, 6а, код 38098409) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код 39292197) судові витрати у сумі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Лапій С.М.