Рішення

від 13.08.2018 по справі 826/3898/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2018 року № 826/3898/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектури-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_1, Головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектури-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології (далі - Позивач ) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1), Головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектури-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), Головного державного інспектора відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектури-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 (далі - відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головних державних інспекторів відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо складання акту складеного за результатами перевірки додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками б/н від 26.10.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2017 № 51-Л в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками (реєстраційний запис 2013021122).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що головними державними інспекторами відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві протиправно було складено акт за результатами проведення перевірки, в якому зазначені відомості, що не відповідають дійсності. Крім того, враховуючи протиправність даного акту, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України винесено наказ про анулювання ліцензії, що суперечить нормам чинного законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-1 надав відзив у строк визначений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, у якому проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши, що при винесені оскаржуваного рішення, останній діяв у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Представник відповідача-2,3 надав відзив у строк визначений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, у якому проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши, що при складанні акту, посадові особи контролюючого органу діяли у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що на підставі наказу Держархбудінспекції від 10.10.2017 № 1577 Про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення позапланової перевірки щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками від 25.10.2017, комісією у складі посадових осіб Департаменту 26.10.2017 головні державні інспектори відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провели позапланову перевірку додержання товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, про що складено акт б/н від 26.10.2017.

За результатами розгляду Акту перевірки Державна архітектурно-будівельна інспекція України прийняла рішення, оформлене наказом від 08.11.2017 № 51-Л, про анулювання товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології ліцензії, реєстраційний запис 2013021122.

Листом від 20.11.2017 № 10/26-12/2011/08 Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила позивача про анулювання ліцензії.

Зазначене рішення про анулювання оскаржувалось позивачем у досудовому порядку до Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України, шляхом подання скарги від 13.12.2017 року.

За наслідками розгляду скарги Державна регуляторна служба України прийняла рішення, оформлене листом вих. № 11383/0/20-17 від 15.12.2017 року, про залишення скарги без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строків оскарження.

Позивач вважає дії відповідача-2,3 щодо складання акту перевірки та рішення відповідача-1 про анулювання протиправним та таким що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно абзацу 10 ст. 1 цього Закону орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

Абзацом 1 п. 3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року (далі - Порядок 1396) передбачено, що ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Згідно з п.п. 8 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04. 2011 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Відповідно до ст.20 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства, вбачається, що позивач, отримавши ліцензію на здійснення будівельних робіт, являється ліцензіатом у розумінні абзацу 5 ст. 1 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , а, отже є об'єктом державного контролю (нагляду) за додержанням ліцензійних умов.

Нормами статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

У відповідності до статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення підприємство має бути ознайомленим у встановлений законом спосіб до її початку.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позивач жодним чином не був повідомлений про проведення перевірки, оскільки на наявних в матеріалах адміністративної справи копії наказу Держархбудінспекції від 10.10.2017 № 1577 Про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення перевірки від 25.10.2017 року відсутній підпис уповноваженої особи позивача, який свідчив би про ознайомлення останнього з даними документами перед початком проведення перевірки.

Частиною 5 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

У відповідності до частини 6 вищазазначеної статті за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

(абзац четвертий частини шостої статті 7 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1726-VIII)

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З наданих до суду матеріалів вбачається, що один примірник акту перевірки був направлений на адресу позивача лише 01.11.2017 року засобами поштового зв'язку за адресою 04073, м. Київ, пр-т.Московський, буд. 21, оф. 4 та був отриманий позивачем 07.11.2017 за цією ж адресою, що підтверджує перебування останнього за вказаною адресою та спростовує висновки зазначені а акті перевірки, стосовно

З огляду на вищевикладені обставини, які, як встановлено судом, позбавили можливості позивача у реалізації свого права на ознайомлення з документами щодо призначення перевірки, до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, суд вважає, що зазначена перевірка була проведена відповідачем без наявності на те правових підстав.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі рішення не можуть бути визнані правомірними.

Пунктом 15 Порядку № 553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Пунктом 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено форму акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 1 та форму акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2.

Нормами статті 16 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є:

1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії. Не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов і до закінчення строку:

- перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності);

- у тридцять робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов);

2) набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Закону;

4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника);

5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності;

6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження;

7) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії;

8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

9) акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України;

10) несплата за видачу ліцензії відповідно до частини другої статті 14 цього Закону.

Відповідно до абзацу 11 пункту 21 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 підставами для анулювання ліцензії є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Пунктом 8 частини другої статті 16 Закону України підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Таким чином, підставою для анулювання ліцензії, у тому числі, є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки, який складається у випадку не допуску уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Водночас Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2012 №1116/21428 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно зазначеного наказу форма акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджено згідно з додатком №2. Зазначена форма має назву Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та певну форму.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ТОВ ВП Євротехнології було анульовану ліцензію на здійснення господарської діяльності у зв'язку з порушенням викладеними у акті Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 26.10.2017 за результатами проведення планової перевірки.

До матеріалів справи також долучено акт про відмову ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування №б/н від 26.10.2017, в якому зазначено, що комісією у складі посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за результатами планової перевірки були виявлені такі порушення:

- відсутність ТОВ ВП Євротехнології за своїм місцезнаходженням;

- відсутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під мас проведення перевірки;

- недопущення посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки;

- ненадання ТОВ ВП Євротехнології документів у визначений для перевірки термін.

При цьому, в оскаржуваному наказі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №51-Л від 08.11.2017 підставою для анулювання ліцензії було визначено - абзац 11 пункту 21 Порядку, Постанови КМУ №1396 акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки . Водночас належних доказів про недопуск позивачем працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України матеріали справи не містять.

Посилання відповідача-1 у своєму відзиві на ті обставини, що комісією Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України було здійснено перевірку 26.10.2017 та надання як доказу фотознімку будівлі за адресою: м. Київ, проспект Московський, 21, оф. 4, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини жодним чином не підтверджують факту здійснення перевірки 26.10.2017 року та не вказують факт недопуску посадових осіб до проведення перевірки.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій дії головних державних інспекторів відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо проведення перевірки додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками б/н за результатами якої складено акт від 26.10.2017 року.

При цьому, виходячи в вищевикладеного суд приходить до висновку, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України безпідставно анулював позивачу ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на підставі відповідного акту перевірки, суб'єктами господарювання згідно з додатком 5 до оскаржуваного наказу від 08.11.2017 року №51-Л.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи Відповідачі, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, не довели правомірності проведеної перевірки та правомірності оскаржуваного наказі.

В свою чергу, Позивач надав вичерпні та заслуговуючи на увагу суду пояснення та докази, в яких належним чином обґрунтовано те, що Відповідач порушив його права та інтереси.

Статтею 79 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що Відповідачі 2,3 при проведенні перевірки та відповідач 1 при винесені наказу діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології (адреса: 04073, м Київ, проспект Московський, 21, оф. 4, код ЄДРПОУ 35489006) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії головних державних інспекторів відділу по роботі з ліцензіатами департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо проведення перевірки додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками оформленої актом б/н від 26.10.2017 року.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.11.2017 № 51-Л в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками (реєстраційний запис 2013021122).

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології (адреса: 04073, м Київ, проспект Московський, 21, оф. 4, код ЄДРПОУ 35489006) сплачений ним судовий збір у розмірі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912 ).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.А. Качур