Рішення

від 30.08.2018 по справі 1940/1490/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1490/18

30 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Приватного підприємства "Туристична компанія "Райдужний світ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 30.07.2018 р. звернулося Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Туристична компанія "Райдужний світ" про стягнення податкового боргу в розмірі 7310,16 грн. станом на 11.07.2018 р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 7310,16 грн. по єдиному податку з юридичних осіб. Відповідачем добровільно податковий борг не сплачений, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.

          Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

          Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Суд, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

          Судом встановлено, що приватне підприємство «Туристична компанія «Райдужний Світ» (код ЄДРПОУ 37558432) зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 7310,16 грн. по єдиному податку з юридичних осіб.

Відтак, заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0013111504 від 09.06.2015 року на суму - 0.16 грн., винесеного на підставі Акта перевірки від 27.04.2015 року №296/26-50-15-04-15/37558432, яким встановлено порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового 100100621100010118 податкового повідомлення-рішення №0018481203 від 11.04.2016 року на суму 170,00 грн. винесеного за не подання податкової звітності за І квартал 2015 року; податкового повідомлення-рішення №0030981203 від 25.05.2016 року на суму 5100,00 грн. винесеного на підставі Акта перевірки від 25.05.2016 року №705/26-50- 12-03-17/37558432, яким встановлено не подання податкової звітності по єдиному податку з юридичних осіб; податкового повідомлення-рішення №0080891203 від 25.08.2016 року на суму 2040,00 грн., винесеного на підставі Акта перевірки від 25.08.2016 року №1001/26-50-12-03-17/37558432, яким встановлено не подання податкової звітності по єдиному податку з юридичних осіб.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені ними, вважаються узгодженими.

У зв'язку з виникненням податкового боргу у відповідача, податковим органом у відповідності до ст. 59 ПК України надсилалась податкова вимога №12438-17 від 29.03.2018 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податковою обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 нього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Платниками третьої групи є - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п. 291.4. ст. 291 ПК України).

Відповідно до п. 293.3. ст. 293 Податковою кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1)           3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2)           5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно п.294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.

У відповідності до п.295.3 ст.295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з виникненням податкового боргу у відповідача, податковим органом у відповідності до ст. 59 ПК України надсилалась податкова вимога №12438-17 від 29.03.2018 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не запереченні відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства «Туристична компанія «Райдужний Світ» (місцезнаходження: вул. Мазепи, 10, офіс 155,м. Тернопіль,46010, код ЄДРПОУ 37558432), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ПП «Туристична компанія «Райдужний Світ» кошти у розмірі податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб в сумі - 7310 (сім тисяч триста десять) грн. 16 коп. на р/р 31410698019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18050300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                      Подлісна І.М.