Рішення

від 31.08.2018 по справі 826/9915/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 серпня 2018 року справа №826/9915/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укргазбанк") до 1. Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Департамент з питань реєстрації КМДА) 2. Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломійця Євгена Юрійовича (далі по тексту - відповідач 2, Державний реєстратор Коломієць Є.Ю.) про 1) визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 липня 2017 року №36383259; 2) зобов'язання виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №21635255 у вигляді арешту майна банку, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:033:0057 площею 1,3633 га, що розташована у м. Києві по вул. Московська, 8 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації КМДА та Державного реєстратора Коломійця Є.Ю., оскільки вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 липня 2017 року №36383259 є протиправним, так як державний реєстратор не мав правових підстав для вчинення дій щодо реєстрації обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:033:0057 площею 1,3633 га, що розташована у м. Києві по вул. Московська, 8, враховуючи відсутність порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень та відсутність заяви зацікавленої особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 04 грудня 2017 року залучено до участі у справі Державного реєстратора Коломійця Є.Ю. в якості співвідповідача.

Відповідач 1 у письмових запереченнях проти позову зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва, за зверненням уповноваженої особи Генеральної прокуратури України Буковчаника О.В., що свідчить про його відповідність вимогам чинного законодавства.

Відповідач 2 письмового заперечення проти позову або пояснень з приводу позовних вимог до суду не надав.

В судовому засіданні 04 грудня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представники відповідача 1 проти задоволення позову заперечив; представник відповідача 2 до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва звертає увагу на наступне.

31 липня 2017 року Державним реєстратором Коломійцем Є.Ю. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36383259, яким проведено державну реєстрацію обтяження, арешт нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:033:0057.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд керується наступним.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зокрема передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Таким чином, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність підстав для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна та внесення відповідного запису про державну реєстрацію обтяження до Державного реєстру прав.

У свою чергу, пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 1 частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

Пунктом 3 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зокрема передбачено, що заявником може бути орган державної влади, його посадова особа, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.

Матеріали реєстраційної справи підтверджують, що 27 липня 2017 року, Буковчаником О.В. до Департаменту з питань реєстрації КМДА подано заяву про державну реєстрацію обтяження, яку зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 23425460, до якої додано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року №757/40963/17-к.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року №757/40963/17-к накладено арешт на нерухоме майно, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:033:0057, загальною площею 1,3633 га, що перебуває у власності ПАТ "Укргазбанк" .

Таким чином, з наведеного вбачається, що державну реєстрацію обтяження проведено за заявою уповноваженої особи Генеральної прокуратури України Буковчаника О.В., а правовою підставою для прийняття спірного рішення є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2017 року №757/40963/17-к.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у спосіб та на підставі вимог чинного законодавства, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на не повідомлення його, як власника об'єкта нерухомого майна, про подання заяви на проведення реєстраційних дій, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зокрема передбачено, що про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до пункту 11 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 про подання заяви державний реєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Повідомлення власника об'єкта нерухомого майна здійснюється державним реєстратором у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв'язку шляхом надсилання на таку електронну адресу інформації в електронній формі про тип заяви, її реєстраційний номер, дату та час подання, прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові заявника з накладенням власного електронного цифрового підпису.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що обов'язок державного реєстратора щодо повідомлення власника об'єкта нерухомого майна виникає у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв'язку.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу, як адресу для зворотного зв'язку.

Щодо позовних вимог про зобов'язання виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №21635255, суд звертає увагу на те, що законодавством України не передбачено процедури виключення запису з Державного реєстру прав на нерухоме майно .

У свою чергу, частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Разом з тим, враховуючи правомірність прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 липня 2017 року №36383259, згідно якого внесено відповідний запис, підстави для скасування запису про проведену державну реєстрацію відсутні.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено правомірність оскаржуваного рішення , а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укргазбанк" задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Укргазбанк" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код 23697280) Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 40452947)

Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломієць Євген Юрійович (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 40452947)

Суддя В.А. Кузьменко