Рішення

від 31.08.2018 по справі 826/9518/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2018 року № 826/9518/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пайп Тулс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Пайп Тулс (далі по тексту - позивач, ТОВ Пайп Тулс ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.04.2018 №0229631208.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Пайп Тулс самостійно виправлено помилки, допущені в декларації з податку на прибуток за 2017 рік, які не спричинили виникнення податкового обов'язку перед Державним бюджетом України, а отже, відповідач не мав підстав для застосування штрафних санкцій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останні заперечує проти позову, з тих підстав, що при винесенні оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, 27.02.2018 позивачем подана звітна податкова декларація за 2017 рік №9299303876, в якій заповнено рядок 17 та рядок 19, де зазначено зобов'язання із податку на прибуток в розмірі 220,00 грн.

При цьому, ТОВ Пайп Тулс стверджує, що вказаний розмір зобов'язання із податку на прибуток був вказаний некоректно через конфлікт двох програмних продуктів, один з яких забезпечує ведення бухгалтерського обліку, інший - заповнення податкової звітності. Коректна сума податку на прибуток, яка підлягала сплаті складала 219 942,00 грн.

07.03.2018, тобто в межах встановлених ПК України строків, позивач сплатив податок на прибуток за 2017 рік у сумі більшій за необхідну, а саме: 221 184,00 грн. , відповідно до копії платіжного доручення із зазначенням призначення платежу від 07.03.2018 №1383.

20.03.2018, враховуючи самостійно виявлену помилку у звітній декларації, ТОВ Пайп Тулс подана уточнююча податкова декларація за 2017 рік № 9299774274 (уточнююча декларація), в якій заповнено рядок 17 та рядок 19 і вказане зобов'язання із податку на прибуток в розмірі 219 942,00 грн. Таким чином, позивач самостійно збільшив своє податкове зобов'язання

Однак, через технічну помилку рядок 26 уточнюючої декларації, в якому мав бути вказаний розмір збільшення податкового зобов'язання на суму 219 722,00 грн., заповнений не був.

У подальшому, позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.04.2018 №0229631208, яким ТОВ Пайп Тулс збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафну санкцію на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Так, загальна сума нарахованого грошового зобов'язання становить 274 653,00 грн., з яких 219 722,00 грн. - податкове зобов'язання, 54 931,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач, вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що порушує його права та законні інтересів, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (п. 46.1 ст. 46 ПК України)

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. (п. 46.5 ст. 46 ПК України)

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). (п. 48.3 ст. 48 ПУ України)

Відповідно до положень п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпункт 123.1 ст. 123 ПК України, на котрий посилається відповідач /у своєму відзиві, передбачає настання відповідальності у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 14.1.156 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Тобто, підпункт 123.1 ст. 123 ПК України передбачає відповідальність за визначення контролюючим органом суми податку, що підлягає сплаті в держбюджет.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що позивачем здійснено повну та своєчасну оплату податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду в розмірі 219 942,00 грн., що підтверджується уточнюючою декларацією №9299774274 від 20.03.2018 та платіжним дорученням від 07.03.2018, жодних правових підстав для застосування санкцій, передбачених підпунктом 123.1 статті 123 ПК України, у відповідача не було.

Як вже зазначалося вище, позивач самостійно виявив допущену технічну помилку у звітній декларації та відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України подав уточнюючу декларацію, в якій було заповнено рядок 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) , в якому відобразив суму у розмірі 219 942,00 грн.

Сума вищезазначеного податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток зазначена в уточнюючій декларації №9299774274 від 20.03.2018 не оспорюється відповідачем та була повністю сплачена позивачем в межах законодавчо встановлених строків відповідних податкових зобов'язань.

Таким чином, на момент складення акту про результати проведеної камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток №634/26-15-12-08-20/40030893 від 29.03.2018, за результатами якої ТОВ Пайп Тулс отримало податкове повідомлення-рішення форми Р від 17.04.2018 №0229631208, позивачем було задекларована та сплачена у повному обсязі сума податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 2017 рік.

Розмір самостійно визначених відповідачем сум грошових зобов'язань позивача зі сплати податку на прибуток за 2017 рік у податковому повідомленні-рішенні форми Р від 17.04.2018 №0229631208 повністю відповідає розміру у раніше самостійно поданій позивачем уточнюючій декларації за №9299774274 від 20.03.2018, де у рядку 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) була визначена та повністю сплачена позивачем сума у розмірі 219 942,00 грн., що з урахуванням суми визначеної позивачем 27.02.2018 у звітній податковій декларації за 2017 рік №9299303876 становить збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється) в сумі 219 7222,00 грн.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення містить зобов'язання позивача сплатити суму податку на прибуток, що вже була самостійно визначена та сплачена ним до проведення перевірки.

Посилання відповідача на п. 123.1 ст. 123 ПК України як на підставу накладення на позивача штрафних санкцій є безпідставним, оскільки згідно вимог вищезазначеної норми контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків виключно на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2,54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Відповідно до поданої позивачем уточнюючої декларації за №9299774274 від 20.03.2018 сума податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду становила 219 942,00 грн. (рядок 17 та рядок 19 уточнюючої декларації), що повністю відповідає сумі його фактичним податковим зобов'язанням, була своєчасно сплачена та не оспорюється відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, технічна помилка не заповнення рядку 26 уточнюючої декларації не є свідченням заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, передбаченого підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і як наслідок не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій передбачених п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Тобто, в рядках уточнюючої декларації №17 (Податок на прибуток за звітний (податковий) період) та № 19 (Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду) позивач коректно зазначив розмір податку з урахуванням суми зазначеної в самій податковій декларації.

Отже, сума податкових зобов'язань зазначена позивачем вірно, а відтак не має підстав стверджувати, що ТОВ Пайп Тулс занизило свої податкові зобов'язання, як цього вимагає підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, а отже і відсутні підстави до притягнення до відповідальності, передбаченої пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Зважаючи на все вищевикладене, у оскаржуваному повідомленні рішенні від 17.04.2018 №0229631208 контролюючим органом безпідставно нараховані штрафні санкції та донараховано раніше сплачену суму податкового зобов'язання.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-247, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пайп Тулс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві форми Р від 17.04.2018 №0229631208.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пайп Тулс (04123, м. Київ, вул. Осиповського, 9, код ЄДРПОУ 40030893) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4119 (чотири тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко