Рішення

від 30.08.2018 по справі 826/8349/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 30 серпня 2018 року                      № 826/8349/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2017 №0018891404. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що дії відповідача є протиправними, висновки Акту перевірки – безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, а податкове повідомлення-рішення від 24.04.2017 №0018891404, прийняте на підставі Акту перевірки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. У тексті своїх заперечень відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки при винесенні оскаржуваного акту ГУ ДФС м. Києва   діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями законодавства України. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами, посадовими особами відповідача на підставі п.п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України (далі-ПК України) відповідно до наказу Головного управління ДФС у місті Києві від 16.03.2017 року №1944 та направлення від 17.03.2017р. №197/26-15-14-04-01 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд», код ЄДРПОУ 31567127 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2016 року тривалістю десять робочих днів, про що відповідачем складено акт перевірки від 06.04.2017 № 144/26-15-14-04-01-31567127. Відповідно до зазначеного акта було встановлено порушення, а саме: п. 185.1 ст.185, п.186.4 ст. 186, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2016 року на 6  158 грн. За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від   24.04.2017 №0018891404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 158 грн. та 1539, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України від 03.05.2017 року №01/030-35. Рішенням ДФС України від 19.06.2017 №13066/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від   24.04.2017 №0018891404, а скаргу позивача без задоволення. Не погоджуючись із діями та висновками відповідача, оскільки акт перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» зачипає права та обов'язки позивача та внесений до офіційних баз податкових органів як податкова інформація, товариство звернулося до суду для захисту своїх прав та інтересів. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до  статті 186  цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Підпунктом 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті (п.186.4 ст. 186 ПКУ). Відповідно до п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг. Місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або-у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. ґ п. 186.3 ст.186 ПКУ). Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що на порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд», в декларації з ПДВ за листопад 2016 року у рядку 19 відображено – 132  499 грн. Рядок 20.1.2 – підлягає бюджетному відшкодуванню – 131  455 грн., занижено податкове зобов'язання на загальну суму 6  158 грн. та зазначено, що бульдозери, трубоукладчики, екскаватори підпадають під визначення транспортних засобів, а отже операції з передачі їх в оренду   є об'єктом оподаткування ПДВ. Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача з наступних причин. Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» (Орендодавець) та компанією «PETRO GAS FZE» (Орендар) укладено орендний контракт від 08.04.2008 № А5-005, згідно якого орендодавець надав в оренду будівельну техніку Бульдозер Komatsi D - 355 F-2 (2 шт.),   трубоукладчик Komatsi D - 355 F-2 (2 шт.), екскаватор Caterpillar, які є власністю ТОВ «Укргазпромбуд», який на даний час є діючим. Відповідно до митних декларацій 206000003/8/001566, 206000003/8/001716, 206000003/8/001822, зазначено, що орендована будівельна техніка була відправлена Орендарю в режимі тимчасового вивезення. Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» оформлено та підписано   акти виконаних робіт №101 від 30.11.2016 на суму 30  791, 42 грн. Ввезення (повернення резиденту-орендодавцю об'єкта оперативної оренди) на митну територію України майна, раніше вивезеного у режимі тимчасового вивезення, відбувається у митному режимі реімпорту. Відповідно до ч.1 ст. 77 МКУ реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Частиною   1 статті 113 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Зокрема, згідно ч.6 ст. 114 МКУ, для поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового вивезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового вивезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реімпорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово вивозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів Водночас, операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу. До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 Митного кодексу України (п.206.3 та п. 206.8 ст.206 Податкового кодексу України). Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між ТОВ «Укргазпромбуд» та компанією «PETRO GAS FZE» мали товарний характер,   відповідно позивачем не завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, що, в свою чергу, не призвело до порушень норм податкового законодавства. Дана позиція підтверджується листом ДПСУ від 16.11.2011р. №2874/5/15-3416 та   листом ДФС від 16.12.2015р. №2, в яких зазначено, що послуги з надання в оперативну оренду транспортних засобів нерезиденту України (який не має постійного представництва на митній території України) не є об'єктом обкладення ПДВ. Дана операція з передачі резидентом товарного засобу у оренду (крім фінансового лізингу) не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп.196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ. З аналізу матеріалів справи та норм права, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення. Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2,7,9,11,44,72-78,79,139, 194,241-246,250,295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, кім. 507, код ЄДРПОУ 31567127) задовольнити в повному обсязі. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 24.04.2017 №0018891404. 3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазпромбуд» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, кім. 507, код ЄДРПОУ 31567127) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980). Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                      Н.Г. Вєкуа