Рішення

від 30.08.2018 по справі 826/14078/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2018 року № 826/14078/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадської організації Прип'ять-Нова до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадська організація Прип'ять-Нова (далі - позивач) з позовом до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.08.2017 просить визнати протиправною бездіяльність Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, а саме: неналежне вирішення питань забезпечення законності, охорони прав, свобод та інтересів громадян та соціального захисту, стосовно права громадської організації Прип'ять-Нова на звернення та права на отримання достовірної, точної та повної інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач здійснив бездіяльність щодо своєчасного надання йому достовірної, точної та повної інформації на письмові запити щодо отримання публічної інформації та скаргу, що є порушенням Закону України Про доступ до публічної інформації . Крім того, надана інформація відповідачем про те, що Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації діє в межах правового поля у відповідності до чинного законодавства України на думку позивача є помилковим та спростовується численними судовими рішеннями щодо протиправних дій Управління під час вирішення спорів із особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що на інформаційні запити та скаргу позивача відповідачем надано достовірну, точну та повну інформацію, а посилання позивача на протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, які підтверджені судовими рішеннями є помилковим, оскільки не стосуються безпосередньо позивача.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак в судовому засіданні 03.08.2017 суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, тому на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що громадська організація Прип'ять-Нова зверталась до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації зі скаргою від 12.04.2016 № 7, з інформаційними запитами: від 19.08.2016 № 102-192; від 29.08.2016 № 102-237 (з); від 29.08.2016 №102-238 (з); від 29.08.2016 №102-239 (з); від 08.11.2015 №102-818 (з); від 10.10.2016 №3; від 16.11.2016 №102-828 (з).

Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація листом від 11.05.2016 №102/03/36-4257 (на скаргу позивача від 12.04.2016 №7), листом від 26.08.2016 №12/11/10-7609 (на інформаційний запит позивача від 19.08.2016 №102-192); листом від 31.08.2016 №102/04/11-7772 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-237 (з); листом від 29.08.2016 №36-2251 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-238 (з); листом від 01.09.2016 №36-2252 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-239 (з); листом від 27.09.2016 №102/04/11-8743 (на інформаційні запити позивача від 29.08.2016 №102-237 (з), №102-238 (з) та №102-239 (з); листом від 20.10.2016 №102/02/11-9594 (на інформаційний запит позивача від 10.10.2016 №3); листом від 14.11.2016 №102/03/36-10264 (на інформаційний запит позивача від 08.11.2016 №102-818 (з); листом від 22.11.2016 №102/03/36-10552 (на інформаційний запит позивача від 16.11.2016 №102-828 (з) надані відповіді та запитувану позивачем інформацію.

Однак, позивач вважаючи протиправною бездіяльність Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на звернення та права позивача на отримання достовірної, точної та повної інформації, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із ст. 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Таким чином, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо не суб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян , звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідачем у відповідності та у строк, що визначені законодавством України розглянуто інформаційні запити і скаргу позивача та надано вмотивовану, повну та достовірну інформацію і відповіді, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами від 11.05.2016 №102/03/36-4257 (на скаргу позивача від 12.04.2016 №7), листом від 26.08.2016 №12/11/10-7609 (на інформаційний запит позивача від 19.08.2016 №102-192); листом від 31.08.2016 №102/04/11-7772 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-237 (з); листом від 29.08.2016 №36-2251 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-238 (з); листом від 01.09.2016 №36-2252 (на інформаційний запит позивача від 29.08.2016 №102-239 (з); листом від 27.09.2016 №102/04/11-8743 (на інформаційні запити позивача від 29.08.2016 №102-237 (з), №102-238 (з) та №102-239 (з); листом від 20.10.2016 №102/02/11-9594 (на інформаційний запит позивача від 10.10.2016 №3); листом від 14.11.2016 №102/03/36-10264 (на інформаційний запит позивача від 08.11.2016 №102-818 (з); листом від 22.11.2016 №102/03/36-10552 (на інформаційний запит позивача від 16.11.2016 №102-828 (з), у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на звернення та права позивача на отримання достовірної, точної та повної інформації.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову громадської організації Прип'ять-Нова (04211, м. Київ, вул. Л. Гавро, буд. 9-Ж, кв. 69, код ЄДРПОУ 36994126 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа