Постанова

від 30.08.2018 по справі 369/7132/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7132/18 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С. Провадження № 22-ц/780/3688/18 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 4 30.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., членів колегії - Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

В якості забезпечення позову накладено арешт на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення складається із нежилих приміщень магазину складу: будівлі літ А , пл. 736,9 кв.м., торгових павільйонів літ Б , пл. 92,6 кв.м., котельні літ В , пл. 14,8 кв.м., лабораторії літ Г , пл. 20,7 кв.м., диспетчерської літ Д пл. 38,1 кв.м., навісів Е , Є , Ж , 2-6, № 7 право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2.

В решті вимог заяви - відмовлено.

На обґрунтування постановленої ухвали, місцевий суд зазначив, що заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що відчуження спірного майна може порушити права позивача.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав та ризиків, визначених ст. 149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Таким чином, суд погоджується, що в спірних відносинах існує ризик утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі.

В частині заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо спірного нерухомого майна суд відмовляє, оскільки накладення арешту виключає можливість відчуження вказаного нежилого приміщення.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні.

Просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.

Згідно ст. 151 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент постановлення ухвали, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ст. 152 ЦПК, в редакції, що діяла на момент постановлення ухвали, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 26 серпня 1994 року між сторонами укладено шлюб ( а.с. 9 ).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 липня 2013 року ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 ( а.с. 13-14, 19-20 ).

18 червня 2018 року ОСОБА_3, звернулася до суду із названим позовом, де просила припинити право спільної сумісної власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1,

визнати право власності за ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1 на 1/2 частину нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,

визнати право власності за ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2 на 1/2 частину нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 1-7 ).

Разом з цим, нею подана заява про забезпечення позову, в якій вона просить в якості забезпечення позову накласти арешт на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення складається із нежилих приміщень магазину складу: будівлі літ А , пл. 736,9 кв.м., торгових павільйонів літ Б , пл. 92,6 кв.м., котельні літ В , пл. 14,8 кв.м., лабораторії літ Г , пл. 20,7 кв.м., диспетчерської літ Д , пл. 38,1 кв.м., навісів Е , Є , Ж , 2-6, №7 право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2,

заборонити Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна, а саме - нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 ( а.с. 37-41 ).

Заява про забезпечення позову обґрунтована ризиком того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем можуть бути вчинені дії спрямовані на відчуження спірного майна ( там же ).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

В якості забезпечення позову накладено арешт на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, приміщення складається із нежилих приміщень магазину складу: будівлі літ А , пл. 736,9 кв.м., торгових павільйонів літ Б , пл. 92,6 кв.м., котельні літ В , пл. 14,8 кв.м., лабораторії літ Г , пл. 20,7 кв.м., диспетчерської літ Д , пл. 38,1 кв.м., навісів Е , Є , Ж , 2-6, №7 право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2.

В решті вимог заяви - відмовлено ( а.с. 43-45 ).

Постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 149-153 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

При цьому, місцевий суд, із врахуванням доказів по справі, наявності спору між сторонами, реальної загрози невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідності виду забезпечення позову поданим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про часткову обґрунтованість заявленого клопотання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст. 81 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент постановлення ухвали, п. 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

При цьому, інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, що обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та надані позивачем докази не свідчать про те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, з точки зору суду другої інстанції, не спростовують висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Відтак, при вжитті заходів забезпечення позову в даній справі, місцевим судом обґрунтовано враховано позовні вимоги, співмірність вжитих заходів з цими вимогами та вид забезпечення позову у повній відповідності до положень, в т.ч. п.п. 3,4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 375, 381-384ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: Т.Ц. Кашперська

В.О. Фінагеєв