Ухвала

від 03.09.2018 по справі 635/5242/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5242/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

"03" вересня 2018 р. Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

розглянувши матеріали заяви Дукер Ієлени про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Дукер Ієлени до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сумська" про стягнення грошових коштів,-

В с т а н о в и в:

Заявник звернулась до суду з заявою в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: нежитлові приміщення літер А-3, які розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 19.

Перевіривши матеріали заяви приходжу до наступного висновку.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено гарантію кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р., п. 40).

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №136348487, за ТОВ "Фірма "Сумська" в будинку №19 по вулиці Сумській в місті Харкові на праві власності зареєстровані нежитлові приміщення підвальної частини житлового будинку літер А-3 №18-1 - 18-5, 18-10, 18-11, 18-14, 18-21, 18-22, 18-24, 18-25, VII, VIIa, VI, VIa.

Враховуючи те, що спірні нежитлові приміщення, є предметом судового спору, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Дукер Ієлени про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Дукер Ієлени до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сумська" про стягнення грошових коштів задовольнити.

Накласти арешт на нежитлові приміщення підвальної частини житлового будинку літер А-3 №18-1 - 18-5, 18-10, 18-11, 18-14, 18-21, 18-22, 18-24, 18-25, VII, VIIa, VI, VIa, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумська, 19 і які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сумська" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 26 липня 2010 року за реєстровим №2792.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом.

Стягувачем за цим виконавчим документом є Дукер Ієлена (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Високий, пров.Осінній, 12)

Боржником за цим виконавчим документом є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сумська" (код ЄДРПОУ 14108474, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт.Високий, пров.Жовтневий, 12).

Відповідно до вимог ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, строк пред'явлення до примусового виконання якої становить три роки, який обчислюється з наступного дня після її постановлення, тобто з 04.09.2018 року до 04.09.2021 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом п"ятнадцяти днів зі дня складання повного тексту рішення через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2018 року.

Суддя Н.Л.Панас